Нові умови для українців у Швейцарії: кого торкнуться зміни порядку надання тимчасового статусу

Від початку повномасштабної війни мільйони українців продовжують жити за межами країни, намагаючись поєднати прагнення до безпеки з потребою зберегти зв’язок із Батьківщиною. Біженство стало для багатьох не тимчасовим рішенням, а тривалим етапом життя, що вимагає адаптації до чужої системи законів, соціальної політики та побуту. Серед держав, які відкрили свої кордони для українців, Швейцарія посіла особливе місце — як країна, що з перших днів надала захист, але водночас прагне суворо регулювати міграційні процеси.

Зміни порядку надання тимчасового статусу захисту S для громадян України

Від 1 листопада у Швейцарії набувають чинності нові правила, які змінюють порядок надання тимчасового статусу захисту S для громадян України. Ці зміни стосуватимуться лише тих, хто прибуває після зазначеної дати. Йдеться про українців, які походять із семи західних областей — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької. Федеральна рада Швейцарії пояснює своє рішення тим, що ці регіони вважаються відносно безпечними для повернення, і тому потребують окремого підходу у питанні захисту.

Ті українці, які вже отримали статус S, залишаються під його дією без будь-яких змін. За офіційними даними, нині у Швейцарії проживає близько 66 тисяч осіб зі статусом тимчасового захисту, і всі вони зберігають свої права щонайменше до березня 2027 року. Таким чином, нові обмеження не мають зворотної сили й не впливають на тих, хто вже інтегрувався у місцеве життя, працює, навчається або користується соціальною підтримкою.

Рішення про обмеження автоматичного надання статусу базується на рекомендаціях парламенту, де наголошували на необхідності диференційованого підходу до українських регіонів. Депутат Домінік Маєр уточнив, що серед усіх українців, які нині перебувають у Швейцарії, лише близько десяти відсотків походять з областей, які офіційно визнані безпечними. Це означає, що переважна більшість біженців походить із регіонів, де бойові дії або наслідки війни залишаються небезпечними для повернення.

Винятки у змінах

Однак навіть для жителів західних областей передбачені винятки. Якщо повернення до України становитиме реальну загрозу — через індивідуальні обставини, стан здоров’я чи наявність неповнолітніх дітей, — міграційні служби можуть ухвалити позитивне рішення про надання статусу S. Іншими словами, Швейцарія залишає за собою право розглядати кожну заяву окремо, зважаючи на особисту історію людини, а не лише на її місце проживання.

Для тих, кому відмовлять у статусі S, існують два можливі шляхи: подати заявку на притулок через стандартну процедуру або звернутися до іншої європейської держави, де діють подібні програми захисту. Така процедура складніша й триваліша, проте залишається легальним способом отримати право на проживання.

Статус S надає право не лише жити у Швейцарії, а й офіційно працювати, користуватися соціальною допомогою та пересуватися в межах країни. Отримати його можуть тільки ті, хто проживав в Україні до 24 лютого 2022 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення. Саме цей статус став основою для захисту українців у Швейцарії, яка, хоча й не є членом Євросоюзу, діє в межах спільного європейського підходу до гуманітарних криз.

Реформа міграційного законодавства

Окрім змін, пов’язаних з українськими біженцями, у країні готують ширшу реформу міграційного законодавства. Вона торкнеться осіб, які мають тимчасовий дозвіл на проживання або статус шукачів притулку. Для таких категорій запровадять нові обмеження, зокрема заборону на виїзд за межі Швейцарії, навіть до рідної країни чи третіх держав. Водночас уряд планує внести поправку, яка дозволить українцям зберегти право на вільне пересування доти, доки діє їхній статус захисту. Виїзд буде дозволено лише у виняткових ситуаціях — наприклад, у разі смерті близького родича або серйозної хвороби.

Реформа є частиною оновленого Закону про іноземців та інтеграцію, ухваленого ще у 2021 році, але реалізацію якого відтермінували через початок війни в Україні та хвилю міграції. Тепер, коли Швейцарія намагається стабілізувати свою міграційну систему, нові правила мають забезпечити баланс між гуманністю й контролем, між правом на захист і необхідністю обмеження надмірного навантаження на соціальні служби.

Загалом рішення Федеральної ради відображає прагнення швейцарської влади зберегти підтримку українців, одночасно впорядковуючи механізми її надання. Такий підхід засвідчує спробу перейти від екстрених рішень перших воєнних місяців до більш структурованої політики, яка враховує як реальні ризики, так і поступову зміну обставин в Україні.

Отже, зміни у законодавстві не означають згортання допомоги, а скоріше свідчать про її перехід у нову, більш регульовану форму. Швейцарія зберігає гуманітарний курс, але прагне чіткіше визначати, кому саме потрібен захист, а хто вже може безпечно повернутися додому. Це рішення, як і більшість рішень у сфері міграції, поєднує у собі етичний вимір та прагматичний розрахунок, відображаючи складність сучасної європейської політики щодо біженців.