Проблема самовільного залишення військових частин залишається однією з найбільш чутливих і складних для українського війська, оскільки безпосередньо пов’язана не лише з дисципліною, а й психологічною стійкістю бійців, якістю підготовки і відношенням до них, а також загальним станом державних інституцій. Командири б’ють на сполох через збільшення випадків СЗЧ в армії, яке відбулося в 2025 році. Згідно з останніми звітами Офісу Генпрокурора, армію у жовтні самостійно покинула понад 21 тисяча людей.
Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що проблема СЗЧ є складним викликом, який потребує не лише військових рішень, а й загальнодержавного підходу.
Він наголосив, що коріння самовільного залишення частин у багатьох випадках закладається ще до того моменту, коли людина фактично опиняється у бойовому підрозділі. Перехід з цивільного життя до армійської реальності для значної частини мобілізованих стає різким і психологічно складним зламом, адже він супроводжується зміною режиму, ієрархії, відповідальності та постійним відчуттям небезпеки. Саме тому перші етапи контакту людини з військовою системою мають вирішальне значення для подальшої мотивації та витривалості.
“Військові повинні забезпечити комфортний та безболісний перехід із цивільного життя у військове. Цей процес починається з ТЦК і триває у навчальному центрі. Саме на першому етапі, коли людина змінює спосіб життя, цей перехід має бути найбільш продуманим”, — зазначив Сирський.
У цій тезі закладене розуміння того, що формальне виконання мобілізаційних процедур без належного пояснення, підтримки й адаптації здатне породжувати внутрішній спротив, який згодом проявляється у кризових ситуаціях на службі.
Окрему увагу Головнокомандувач приділив трьом ключовим напрямкам для мінімізації випадків СЗЧ. Першим з них є необхідність моральної підготовки на рівні держави, яка не зводиться до абстрактних закликів, а передбачає системну роботу місцевих органів влади. Йдеться про послідовне роз’яснення обов’язку захисту держави, формування усвідомленого ставлення до служби ще до моменту вручення повістки, щоб людина приходила до війська не в стані розгубленості, а з чітким розумінням власної ролі та меж відповідальності.
Другим ключовим напрямком Сирський назвав якість навчання у підготовчих центрах, адже рівень опанування практичних навичок безпосередньо впливає на психологічний стан бійця. Коли військовослужбовець відчуває, що отримані знання реально підвищують його шанси вижити в бою, страх і відчуття безпорадності поступаються місцем зосередженості та контролю над ситуацією. Саме тому інструктори мають передавати не формальний мінімум, а максимально прикладні вміння, які відповідають сучасним умовам війни.
Третім напрямком, який безпосередньо пов’язаний з ризиком самовільного залишення частин, є покращення побутових умов. Навіть у період підготовки тривале перебування в незадовільному середовищі, відсутність елементарного комфорту та перевантаження без належного відновлення здатні накопичувати втому і знижувати здатність до самоконтролю. У цьому контексті поліпшення умов проживання та організації занять розглядається як інструмент зменшення напруги, а не як другорядна деталь.
Крім того, Сирський наголосив на необхідності реформування підрозділів Територіальної оборони, де в окремих випадках, зокрема під час боїв у районі Гуляйполя, підрозділи не витримували надмірного тиску. Реформа передбачає скорочення кількості піхотних батальйонів у бригадах ТРО та одночасне посилення безпілотної складової. Кожна така бригада має отримати по два батальйони безпілотних літальних апаратів, що дозволить утримувати позиції дистанційно й зменшувати фізичне та психологічне виснаження особового складу.
У ширшій перспективі Головнокомандувач пов’язує зниження втрат і стабільність особового складу з подальшою технологізацією війська. За його прогнозами, у 2026 році пріоритетами залишатимуться роботизація, розвиток ракетних військ і впровадження повітряної евакуації поранених за допомогою безпілотних систем, що поступово змінює сам характер бойових дій і вимоги до присутності людини безпосередньо на лінії зіткнення.
У контексті можливих політичних домовленостей Сирський розповів, що мирний план, запропонований США, не містить жодних вимог чи обмежень для України щодо проведення мобілізації. Чисельність Збройних Сил України на рівні 800 тисяч військовослужбовців розглядається як достатня для гарантування відсічі збройній агресії у разі її поновлення, і ця цифра не накладає обмежень на внутрішні мобілізаційні можливості держави.
За словами Головнокомандувача, початкові пропозиції передбачали скорочення до 600 тисяч осіб, однак саме показник у 800 тисяч був визначений як прийнятний з урахуванням реальних потреб оборони.
“Тобто нас не обмежують в мобілізації. Всі наші мобілізаційні показники та можливості зберігаються. Це реальна чисельність сьогоднішньої армії, це погоджено з військовими. 800 тисяч військових. Я вважаю, що на сьогодні ми достатньо доопрацювали цей пункт”, — заявив Сирський.
