Ситуація із захистом прав дітей на тимчасово окупованих територіях Херсонської області значно ускладнилася через дії окупаційної влади, яка оголосила про припинення дії українських документів щодо опіки та усиновлення. Це рішення стосується родин, які не мають документів, виданих органами РФ, і створює реальний ризик втрати прав опікунства для дорослих, які офіційно здійснюють догляд та піклування про дітей. У таких умовах кожне рішення щодо документів та легітимності опіки стає питанням безпеки для дітей та їхніх родин.
Загроза, яку несе нова політика окупаційної влади
Окупаційне “міністерство праці та соціальної політики” заявило, що з березня 2026 року українські документи про усиновлення та встановлення опіки на території Херсонщини більше не визнаватимуться. Ця заява стосується всіх документів, виданих до 30 вересня 2022 року, або органами місцевої влади Херсонської області до початку окупації.
У результаті родини, які законно виконують обов’язки опікунів за українськими документами, фактично втрачають будь-які юридичні механізми для захисту інтересів дітей. Зокрема, вони не можуть брати участь у рішеннях щодо зміни місця проживання дитини або обирати її подальший життєвий шлях.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов пояснює, що під виглядом юридичних процедур окупаційна влада намагається приховати факти переміщення дітей та створити механізм, який унеможливлює їх повернення. В разі відмови визнавати українські документи діти опиняються в умовах, коли їх можуть передавати новим опікунам або переселяти без участі законних опікунів, що створює потенційну загрозу як фізичної, так і психологічної безпеки.
Механізми впливу на родини та дітей
Окупаційна влада підходить до цього питання системно, впроваджуючи вимогу переоформлення документів за російськими законами. Ця процедура передбачає повне заміщення українських документів і створює ілюзію “легітимності” переміщення дітей на території, що контролюються РФ. За словами Данилова, навіть випадкове підписання документів або участь у формальних процедурах на окупованій території може стати підставою для подальшого використання цих фактів проти родини.
Система контролю охоплює не лише правові аспекти, але й щоденне життя дітей та їхніх опікунів. Під загрозою опинилися психологічна безпека та освіта, оскільки українські діти на ТОТ піддаються мілітаризації та індоктринації, що створює додатковий тиск на сім’ї. Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Херсонській області Василь Донець зазначає, що такі дії спрямовані на асиміляцію дітей, формування у них негативного ставлення до України та підготовку до служби в збройних силах РФ.
Статистика та масштаби проблеми
За даними обласної військової адміністрації станом на початок лютого 2026 року, на обліку служб у справах дітей перебували 1248 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з яких 344 — на тимчасово окупованій території Херсонщини. Загалом на ТОТ наразі проживають 416 дітей, включно з усиновленими, що створює реальний ризик для кожної родини, яка не має російських документів.
Ситуація ускладнюється тим, що окупаційна влада не визнає українських документів і, відповідно, обмежує права опікунів. Єдиним ефективним способом захисту дітей у таких умовах є виїзд на підконтрольну територію України, що дозволяє відновити правовий статус і отримати належний захист.
Можливості захисту прав дітей
Для родин, які залишаються на окупованих територіях, існує комплекс заходів, спрямованих на захист прав дітей. Зокрема, інформація про дітей та сім’ї надходить до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює моніторинг і в разі виявлення порушень передає дані до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Також передбачена пряма комунікація громадян з гарячими лініями та електронною поштою, що дозволяє оперативно інформувати органи влади про родини, які прагнуть повернутися на підконтрольну Україні територію.
Після повернення дітей на контрольовану територію вони проходять комплексну програму відновлення та адаптації у Центрі захисту прав дитини, де отримують психологічну, медичну, соціальну та юридичну підтримку за європейською моделлю “Барнахус”, що відповідає принципам правосуддя, дружнього до дитини.
