Війна не зробила їх добрішими: новий випадок жорстокості серед підлітків на Кіровоградщині

Попри війну, яка начебто мала б навчити молоде покоління співчувати й підтримувати одне одного, Україна знову стикається з черговими проявами підліткової жорстокості. За останні роки подібні історії дедалі частіше з’являються в інформаційному просторі, і кожен новий випадок лише посилює тривогу за моральний стан так званих “дітей війни”. Тих самих підлітків, які виросли під звуки сирен, у світі руйнувань, втрат, небезпек і нестабільності, але це не зробило їхні серця співчутливішими. Черговий інцидент, що стався на Кіровоградщині, ще раз нагадує, що війна залишає сліди не тільки в зруйнованих будівлях, а й у дитячій психіці.

Побиття дівчини в Новомиргороді

14 червня в місті Новомиргород Кіровоградської області група підлітків напала на дівчину. Побиття супроводжувалось тим, що нападники знімали свої дії на мобільний телефон. Згодом це відео з’явилося в соціальних мережах, де його й помітили співробітники ювенальної превенції поліції.

Вже наступного дня інформацію про інцидент підтвердила речниця поліції Кіровоградської області Віталіна Бевзенко. За її словами, всіх учасників інциденту вдалося оперативно встановити. Наразі підлітки перебувають під контролем правоохоронних органів, до роботи з ними залучають психологів.

Поки що правоохоронці кваліфікують цей випадок як булінг, тобто систематичне цькування, залякування, фізичне чи психологічне насильство з боку однієї або групи осіб щодо іншої дитини. Поліція зазначає, що на момент 15 червня офіційних заяв від постраждалої сторони чи її батьків у відділення не надходило. Тим не менш, розслідування триває, і його хід перебуває під наглядом підрозділів ювенальної превенції.

Що таке булінг і які його наслідки

Булінг — це не просто сварка чи конфлікт між дітьми. За визначенням, це систематична форма агресії, що супроводжується приниженням, погрозами, залякуванням і часто — фізичним насильством. Його наслідки для психіки дитини можуть бути вкрай небезпечними. Як пояснює практична психологиня Юлія Нікітіна, у жертв булінгу можуть розвиватися різноманітні психоемоційні розлади. Після пережитого насильства діти часто страждають від посттравматичного стресу, у них формується пригнічений настрій, тривожність, низька самооцінка, що ускладнює подальші соціальні контакти та формування довіри до оточуючих. Іншими словами, одна травма в дитинстві може зруйнувати все подальше життя.

Особливо небезпечними такі наслідки є саме в умовах, коли діти вже тривалий час живуть у ситуації постійної небезпеки, страху та невизначеності через війну. Дитяча психіка, ослаблена війною, ще більше травмується у випадках булінгу, а в сукупності ці фактори можуть формувати небезпечний психологічний фон для цілої генерації.

Юридична відповідальність за булінг в Україні

В Україні булінг офіційно визнаний адміністративним правопорушенням і регулюється статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Передбачено кілька видів покарання: штрафи, громадські або виправні роботи.

Залежно від обставин, за булінг можуть накладатися штрафи у розмірі від 850 до 1700 гривень. Якщо ж дитина, яка вчинила булінг, не досягла 16-річного віку, відповідальність нестимуть її батьки або опікуни. У такому випадку санкції застосовуються саме до дорослих, що мають нести відповідальність за виховання і поведінку неповнолітньої особи.

Про ці юридичні аспекти розповів начальник відділу ювенальної превенції Сергій Бочарніков. За його словами, практика притягнення батьків до відповідальності в таких випадках в Україні активно застосовується, оскільки саме дорослі мають забезпечити належний контроль за поведінкою своїх дітей.

Діти війни: складна моральна ситуація сучасної підліткової України

Сьогодні випадки підліткової жорстокості в Україні не поодинокі. Чимало психологів, соціальних працівників і вчителів відзначають, що війна виявила й посилила ці негативні тенденції. Діти війни ростуть у реальності постійної психологічної напруги: вони бачать зруйновані міста, втрачають друзів чи родичів, вчаться у бомбосховищах, живуть у режимі постійної загрози. Для частини підлітків це призводить до втрати емпатії, загострення агресивності, бажання продемонструвати владу чи перевагу над слабшими.

Такі акти насильства нерідко фіксуються й у шкільних колективах, і поза школою. Особливо небезпечним є те, що часто самі підлітки демонструють повну відсутність усвідомлення наслідків своїх дій. Вони знімають побиття на відео, викладають це в соціальні мережі, перетворюючи насильство на шоу. Соціальні платформи стають новим майданчиком для публічного приниження жертв, що лише посилює психологічну травму.

Кожен новий випадок підліткової агресії є сигналом про глибші проблеми, які вже сьогодні формують майбутнє суспільства післявоєнної України. Уроки війни не стають запобіжником для жорстокості. Навпаки, в умовах загальної напруги частина підлітків втрачає відчуття меж дозволеного, а відсутність виховання, контролю, професійної психологічної допомоги лише поглиблюють ці процеси.

Держава, школи, родини, соціальні служби, правоохоронні органи — всі вони мають активніше реагувати на подібні прояви. Чим довше суспільство залишатиметься байдужим до таких випадків, тим складніше прищеплювати базову культуру взаємної поваги серед дітей і молоді в Україні.