Перегляд цивільних справ за нововиявленими обставинами: коли рішення суду не є крапкою в спорі

Судове рішення, яке набрало законної сили, зазвичай сприймається українцями як фінальна крапка у спорі. Однак у цивільному процесі існують ситуації, коли навіть після завершення розгляду справи можуть з’явитися або бути встановлені обставини, що ставлять під сумнів справедливість ухваленого рішення. Йдеться не про повторне оскарження чи незгоду з висновками суду, а спеціальний механізм перегляду, який застосовується лише у виняткових випадках і за чітко визначеними правилами.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» пояснили, як відбувається перегляд цивільних справ за нововиявленими або виключними обставинами, в яких випадках таке звернення до суду може бути обґрунтованим, які строки необхідно враховувати та чому цей механізм не можна плутати зі звичайним оскарженням судового рішення.

Більшість громадян загалом розуміє, що судова справа може пройти кілька інстанцій: спочатку її розглядає суд першої інстанції, потім за наявності апеляційної скарги — апеляційний суд, а в окремих випадках справа може дійти і до касаційного перегляду. Водночас важливо враховувати, що рішення суду першої інстанції набирає законної сили через 30 днів, рішення апеляційного суду — з моменту його оголошення, а рішення касаційного суду також набирає законної сили одразу після ухвалення.

Проте на практиці далеко не кожна справа доходить до касаційного суду, оскільки касаційна інстанція приймає до розгляду не всі справи. Крім того, не кожна людина після програшу в суді першої інстанції бачить сенс продовжувати оскарження. Саме тому для однієї особи фактично остаточним може стати рішення суду першої інстанції, для іншої — рішення апеляційного суду, а для когось — рішення касаційної інстанції. Однак у цивільному процесі існують ситуації, коли навіть рішення, яке вже набрало законної сили, може бути переглянуте.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Це означає, що за наявності передбачених законом підстав перегляду може підлягати судове рішення будь-якої з трьох судових інстанцій.

Водночас такий перегляд не є повторним оскарженням і не може застосовуватися лише тому, що сторона не погоджується з висновками суду. Закон чітко визначає, що підстави для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, поділяються на два види: нововиявлені обставини та виключні обставини.

До нововиявлених обставин належать істотні для справи обставини, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Також підставою може бути встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, якщо це призвело до ухвалення незаконного рішення у даній справі. Ще однією підставою є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Окремо закон визначає підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами. До них належить встановлена Конституційним Судом України неконституційність або конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого або не застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Також виключною обставиною є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом. Крім того, підставою може бути встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Особливу увагу слід звернути на те, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, які вже були оцінені судом під час розгляду справи. Так само не можуть вважатися такою підставою докази, які не оцінювалися судом, якщо вони стосуються обставин, що вже були встановлені судом.

У постанові від 15 квітня 2026 року в справі № 229/3664/18 Верховний Суд України окремо звернув увагу, що посилання заявника на правові висновки Верховного Суду або іншу судову практику, яка існувала на час ухвалення рішення, не є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України. Доводи про неправильне застосування норм права, зокрема правил юрисдикції, не підлягають перевірці в порядку перегляду за нововиявленими обставинами.

Зазначимо, що під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може вийти за межі тих вимог, які вже були предметом розгляду у справі. Тобто такий перегляд не дає можливості заявити нові вимоги, змінити підстави позову чи фактично розпочати інший спір у межах уже завершеної справи. Суд перевіряє лише ті обставини, які стосуються рішення, що переглядається, і тільки в межах попереднього розгляду. Водночас навіть за наявності підстав для перегляду важливе значення мають строки звернення до суду. Закон не дозволяє звернутися із такою заявою у будь-який момент лише тому, що особа через тривалий час вирішила повернутися до справи. Для кожної підстави перегляду встановлено окремий строк, і його необхідно враховувати ще до підготовки заяви.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави істотних для справи обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, — протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування таких обставин.

У разі, якщо підставою для перегляду є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі, учасники справи можуть подати заяву протягом тридцяти днів з дня, коли відповідний вирок або ухвала у кримінальному провадженні набрали законної сили.

Якщо підставою є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає перегляду, заява подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким було скасовано попереднє судове рішення.

Варто знати, що у випадку встановлення Конституційним Судом України неконституційності або конституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого або не застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, учасники справи мають право звернутися із заявою протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Коли міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, заяву може подати особа, стосовно якої постановлено рішення такої міжнародної судової установи, не пізніше тридцяти днів з дня, коли вона дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

У разі, якщо вироком суду, який набрав законної сили, встановлено вину судді у вчиненні кримінального правопорушення, через яке було ухвалено судове рішення, учасники справи мають право звернутися із заявою про перегляд протягом тридцяти днів з дня набрання таким вироком законної сили.

Важливим є те, що разом із цими строками необхідно враховувати і граничний строк звернення. Заява про перегляд судового рішення з підстави істотних для справи обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Окрім спеціальних строків для звернення до суду, про які йшлося вище, закон встановлює і граничні строки, протягом яких судове рішення взагалі може бути переглянуте. Тобто недостатньо лише вкластися у тридцятиденний строк з моменту, коли особа дізналася про відповідні обставини. Необхідно також враховувати максимальний строк, після спливу якого право на перегляд втрачається.

Так, не пізніше десяти років з дня набрання судовим рішенням законної сили воно може бути переглянуте у разі, якщо вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, встановлено факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у відповідній справі. Такий самий десятирічний строк встановлений і для випадків, коли підставою для перегляду є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Крім того, протягом десяти років з дня набрання рішенням законної сили воно може бути переглянуте з усіх підстав, передбачених законодавством для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.

Водночас законодавець досить суворо підходить до дотримання цих строків. Загальне правило полягає в тому, що вони не підлягають поновленню. Виняток передбачений лише для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною. Якщо таке рішення набуло статусу остаточного вже після спливу десяти років з дня набрання судовим рішенням законної сили, особа все одно має право звернутися до суду із заявою про перегляд. Проте зробити це необхідно протягом тридцяти днів з дня, коли вона дізналася або могла дізнатися про набуття таким рішенням статусу остаточного.

Не менш важливим є питання визначення суду, до якого необхідно подавати заяву про перегляд. Якщо йдеться про рішення суду першої інстанції, заява подається саме до того суду, який ухвалив відповідне рішення. Якщо ж перегляду підлягають рішення судів апеляційної або касаційної інстанцій, якими було змінено або скасовано рішення суду нижчої інстанції, звертатися необхідно до того суду, який змінив рішення або ухвалив нове.

Щодо оформлення заяви, то закон встановлює вимоги, які багато в чому є аналогічними вимогам до позовних заяв, що подаються до суду першої інстанції. У такій заяві обов’язково зазначаються найменування суду, до якого вона адресована, ім’я або найменування особи, яка її подає, місце проживання чи місцезнаходження заявника, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Крім того, необхідно вказати інших учасників справи, дату ухвалення та зміст судового рішення, яке пропонується переглянути, нововиявлені або виключні обставини, на яких ґрунтується вимога про перегляд, дату їх відкриття або встановлення, а також посилання на докази, що підтверджують наявність таких обставин.

Важливим є також перелік документів, які мають бути додані до заяви. До неї обов’язково додаються копії заяви відповідно до кількості учасників справи, за винятком випадків, коли вона подається в електронній формі через електронний кабінет. У такому разі необхідно надати докази надсилання копій іншим учасникам справи. Також до заяви додається документ про сплату судового збору, докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, а якщо заяву підписує представник — документ, який підтверджує його повноваження.

У справах, пов’язаних з рішеннями міжнародних судових установ, до заяви може бути додано клопотання про витребування копії відповідного рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо такого документа немає у розпорядженні заявника. Крім того, у разі пропуску строку на подання заяви до неї необхідно додати клопотання про поновлення такого строку, якщо закон допускає його поновлення.

Варто знати, що закон передбачає важливу процесуальну особливість: за подання та розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.

Після надходження до суду заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами передається судді або колегії суддів, визначеним у порядку автоматизованого розподілу справ. Протягом п’яти днів після надходження заяви суддя або суддя-доповідач перевіряє, чи відповідає вона вимогам закону, та вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття такого провадження суддя надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд судового рішення, а також призначає дату, час і місце судового засідання. Про це учасники справи повідомляються у встановленому законом порядку.

Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, має право відмовитися від неї до початку розгляду справи у судовому засіданні. Якщо суд приймає таку відмову, провадження за нововиявленими або виключними обставинами закривається, про що постановляється ухвала. Водночас у разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами інші учасники справи можуть вимагати від особи, яка подала таку заяву, компенсації судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення. Також необхідно враховувати, що особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не зможе повторно звернутися до суду з такою самою заявою на тих самих підставах.

Заява про перегляд судового рішення розглядається судом на засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження. Причому справа розглядається за правилами, встановленими для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Якщо перегляд відбувається у суді першої інстанції, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити у задоволенні заяви та залишити відповідне судове рішення в силі. Також суд може задовольнити заяву, скасувати судове рішення, що переглядається, і ухвалити нове рішення або змінити попереднє рішення. Крім того, суд має право скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Зазначимо, що Верховний Суд, окрім наведених варіантів, може також скасувати судове рішення або судові рішення повністю чи частково і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції. У разі відмови в задоволенні заяви суд постановляє ухвалу. Якщо ж заява задовольняється і судове рішення, що переглядається, скасовується, суд ухвалює рішення, якщо переглядалося рішення суду; постановляє ухвалу, якщо переглядалася ухвала суду; або приймає постанову, якщо переглядалася постанова.

Після набрання законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Водночас судове рішення, ухвалене за результатами перегляду за нововиявленими або виключними обставинами, надалі може бути переглянуте на загальних підставах.

Отже, радимо не сприймати перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами як «ще одну спробу» оскаржити небажане рішення. Перед зверненням до суду варто ретельно перевірити, чи дійсно існує передбачена законом підстава, чи не пропущені строки та чи є належні докази. Від цього залежить, чи матиме заява реальну перспективу, а не стане лише додатковою втратою часу і коштів.