Переговори в Саудівській Аравії: як США і Росія формують порядок денний щодо завершення війни в Україні

Процес припинення війни в Україні, який так довго всі очікують, перейшов у нову фазу. Офіційна зустріч між делегаціями США та Росії в Ер-Ріяді стала першим реальним кроком у спробах досягти певного політичного врегулювання. Після років бойових дій, які виснажили обидві сторони та змінили геополітичний баланс в світі, великі гравці вперше сіли за стіл переговорів, демонструючи готовність обговорювати умови закінчення війни.

Саудівська Аравія стала майданчиком, де були зроблені перші кроки до можливого перемир’я. Те, що раніше здавалося нереальним, зараз починає набувати чітких контурів. Чи призведе цей процес до реального завершення війни – питання відкрите. Україна та світ уважно стежать за динамікою подій, розуміючи, що процес запущено і ці переговори можуть визначити майбутнє не лише країни, а й всієї системи глобальної безпеки.

Переговори США та Росії: велика гра навколо України

Переговори між США та Росією, що відбулися 18 лютого в Саудівській Аравії, стали ключовим моментом у міжнародній політиці та однією з найобговорюваніших подій останніх тижнів, оскільки вперше за час повномасштабної війни дві великі світові держави сіли за стіл для обговорення варіантів її завершення. Це стало наслідком телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка дала старт новому етапу дипломатичних маневрів. Зустріч тривала 4,5 години, і за її підсумками обидві сторони зробили заяви, які дозволяють говорити про певний рівень взаєморозуміння між Вашингтоном і Москвою. Попри те, що конкретні рішення щодо України ухвалені не були, сама атмосфера переговорів, готовність до подальших консультацій і обговорення ключових питань вказують на те, що процес запущено, і наступні зустрічі можуть мати більш серйозні наслідки.

Президент США Дональд Трамп після переговорів заявив, що задоволений їх результатами, вони дали йому «значно більше впевненості» у можливості припинення бойових дій в Україні. Він підкреслив, що основний фокус дискусії був на двох варіантах завершення війни: припиненні вогню або підписанні повноцінної мирної угоди. За його словами, США зацікавлені в досягненні обох цілей, проте першочерговим завданням є намагання припинення вогню. Сам факт того, що Трамп відкрито говорить про такі варіанти розвитку подій, свідчить про те, що Білий дім готовий до більш активного втручання у процес врегулювання війни. Разом з тим його заяви про «значно більше впевненості» після розмови з російською стороною викликають запитання щодо того, які саме сигнали прозвучали під час переговорів, що могли настільки позитивно вплинути на його оцінку ситуації.

Показовою стала і заява Трампа про те, що Україна могла уникнути війни, а конфлікт мав бути завершений ще три роки тому. Він прямо сказав, що війни могло б не бути, якби українська влада діяла інакше, і що ще три роки тому він міг би укласти угоду, яка зберегла б територіальну цілісність України. Такий коментар фактично є критикою офіційного Києва та сигналізує про те, що Білий дім готує громадську думку до можливих поступок і якнайшвидшого укладання угоди, навіть якщо вона буде не зовсім вигідною Києву.

Російська сторона через міністра закордонних справ Сергія Лаврова також дала позитивну оцінку переговорам, заявивши, що США почали «краще розуміти позицію Росії», і що переговори між двома країнами були спрямовані на налагодження відносин і, за його словами, відбулися «доволі небезуспішно». Це є ключовим сигналом того, що Кремль вбачає можливість свого впливу в дипломатичному процесі. Він повідомив, що щойно США визначаться з постійним представником для подальших переговорів, Москва зробить те саме, що означає створення формального механізму двосторонніх переговорів на системній основі. Це важливо, оскільки ця риторика свідчить, що Вашингтон і Москва поступово формують новий двосторонній дипломатичний формат, в рамках якого майбутнє України може вирішуватися без її безпосередньої участі. Такий розвиток подій вигідний Кремлю, оскільки дає йому можливість вести переговори на рівних з США, а не в форматі «Москва – Київ – Захід».

Окрім цього, Лавров наголосив, що під час переговорів було спростовано так званий «план Келлога», який передбачав територіальні поступки з боку Росії. Він зазначив, що ця ідея, яку раніше озвучував спецпредставник президента США Кіт Келлог на Мюнхенській конференції з безпеки, не була навіть порушена під час зустрічі в Ер-Ріяді. Це підтверджує, що Кремль не має наміру йти на будь-які територіальні поступки в межах мирного врегулювання. Також є велика ймовірність того, що Келлог не буде приймати участь у переговорах.

Окремо Росія висунула ще одну важливу вимогу – анулювання рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, на якому Україні було обіцяно членство в Альянсі без визначення конкретних термінів. Це є однією з головних стратегічних цілей Кремля, адже скасування цього рішення означає, що НАТО офіційно визнає Україну поза своїми майбутніми планами. Відмова від цієї перспективи стане серйозною поразкою для Києва і водночас великим дипломатичним успіхом для Москви.

Ще одним важливим моментом переговорів стала заява Лаврова про те, що Кремль категорично проти будь-якої миротворчої місії НАТО, включаючи європейські країни. Це означає, що Москва прагне контролювати будь-який майбутній механізм безпекового врегулювання і не дозволить залучити Захід до військових гарантій для України.

При цьому напередодні Дональд Трамп прямо заявив, що США не будуть відправляти свої війська для забезпечення безпеки в Україні, але якщо Європа готова це зробити, то Білий дім не заперечуватиме. Це ще раз підтверджує, що Вашингтон йде в одному напрямку з РФ і прагне мінімізувати свою безпосередню військову залученість, перекладаючи відповідальність на європейських союзників. Разом з тим Кремль у відповідь виступив категорично проти будь-якої миротворчої місії НАТО, включаючи європейські країни. Це означає, що навіть якщо миротворчий формат буде розглянуто як частина можливої угоди, Росія вимагатиме, щоб у ньому не брали участь країни Заходу, що значно ускладнює перспективи такого сценарію.

Одним із найцікавіших моментів переговорів стала позиція Росії щодо виборів в Україні. Трамп підтвердив, що Москва наполягає на їх проведенні, назвавши це «об’єктивною ситуацією».

«В Україні весь час триває воєнний стан, і лідер цієї країни за рейтингом схвалення вже впав до 4%. Це не Росія каже Україні, що треба вибори, це об’єктивна ситуація», – заявив він.

Тобто, Трамп прямо зазначив, що Росія не нав’язує Україні вибори, а лише констатує факт – вони мають відбутися. Це ще один елемент політичного тиску, який вигідний Кремлю, оскільки будь-яка дискусія щодо виборів у розпал війни може підірвати легітимність української влади та ускладнити переговорні позиції Києва.

Слід звернути увагу на ще один важливий момент. Держсекретар США Марко Рубіо після цих переговорів заявив, що у разі реального врегулювання війни санкції доведеться скасувати.

«Западу доведеться скасувати санкції проти Росії в разі врегулювання українського конфлікту. ЄС також має брати участь у переговорах щодо України, адже саме він запроваджував ці санкції», – заявив Рубіо.

Ця теза чітко демонструє, що питання економічних обмежень проти Москви є частиною загального переговорного пакету. Це викликає серйозні побоювання у Києві та європейських союзників, оскільки санкції вважалися головним важелем тиску на Росію і засобом стримування її подальших агресивних дій.

Важливим питанням під час зустрічі в Ер-Ріяді стало можливе скасування санкцій проти Росії у випадку досягнення мирної угоди. Держсекретар США Марк Рубіо прямо заявив, що у разі врегулювання війни «Заходу доведеться переглянути санкційний режим», оскільки будь-яка нова домовленість між США та Росією передбачатиме поступове відновлення економічних відносин. За його словами, Європейський Союз також має брати участь у переговорах, оскільки саме він запровадив більшість санкційних обмежень проти РФ. Це питання є надзвичайно чутливим для України та її союзників у Європі, оскільки зняття санкцій без реальних гарантій для Києва означатиме, що Кремль отримає поступки без виконання жорстких умов.

Марк Рубіо також заявив, що США активно консультуються з західними союзниками щодо подальшої стратегії врегулювання війни в Україні. Він підкреслив, що будь-яке рішення не буде ухвалене без участі європейських партнерів і що США не будуть діяти самостійно в цьому питанні. Його слова підтвердив і помічник Трампа Майкл Уолтц, який наголосив, що жоден союзник не залишиться осторонь і всі ключові міжнародні гравці братимуть участь у переговорах.

Окремо Марко Рубіо підтвердив, що між Вашингтоном і Москвою вже досягнуто домовленості про відновлення попередньої чисельності співробітників посольств у США та Росії. Це є першим офіційним кроком до нормалізації дипломатичних відносин між двома країнами, що свідчить про зміну загальної тональності взаємодії між Білим домом і Кремлем.

Наступні раунди переговорів між США та Росією зачіпатимуть питання територій та гарантій безпеки, що є ключовим для будь-якого можливого політичного врегулювання. Це означає, що, окрім тимчасового припинення вогню, сторони обговорюватимуть довгострокові механізми безпеки, а також статус окупованих територій. Саме це питання викликає найбільше занепокоєння, оскільки Кремль неодноразово заявляв, що розглядає окуповані регіони України як «невід’ємну частину Росії» і не готовий йти на поступки.

США, зі свого боку, заявили, що прагнуть остаточного, а не тимчасового вирішення війни. Трамп наголосив, що його мета – закінчити війну справедливо і запобігти її повторенню. Це може означати, що Вашингтон розглядає можливість створення нових міжнародних гарантій для України, які мали б запобігти майбутнім конфліктам. Водночас неясно, наскільки ці гарантії будуть міцними та чи будуть вони включати реальні механізми стримування Росії у разі нового витка агресії.

Крім того, на переговорах в Саудівській Аравії американська сторона підтвердила готовність до співпраці з Росією у сфері геополітичних інтересів і економічних можливостей після завершення війни в Україні. Наприклад, були проведені окремі дискусії щодо глобальної енергетичної безпеки. Це важливо, оскільки будь-які поступки Вашингтона в енергетичному секторі можуть дати Кремлю додаткові ресурси для впливу на ринок і європейських партнерів. Отже, переговори не обмежилися лише військовими аспектами конфлікту, а торкнулися ширшого спектру взаємовідносин між США та Росією, включаючи глобальну економічну співпрацю. Зокрема, російський МЗС офіційно підтвердив, що за підсумками переговорів у Ер-Ріяді сторони заклали основу для відновлення відносин між двома країнами в різних сферах.

Як Вашингтон, так і Москва підтвердили, що переговорний процес буде тривалим і регулярним, оскільки було офіційно затверджено механізм консультацій щодо України. Це свідчить про те, що дві країни формують новий формат діалогу, який може тривати паралельно з бойовими діями та в перспективі стати основою для майбутньої політичної угоди.

Таким чином, результати переговорів у Ер-Ріяді дають чіткий сигнал: процес врегулювання війни набирає обертів, але його сценарій ще далеко не визначений. США і Росія заклали основу для відновлення відносин між двома країнами в різних сферах, продемонстрували готовність домовлятися, вирішують свої інтереси, але ключове питання залишається відкритим – на яких умовах і з якими наслідками для України.

Візит Кітa Келлога до Києва: що він означає

Наступним етапом у процесі пошуку дипломатичного рішення щодо війни став візит в Києв спеціального представника президента США з питань України та Росії Кіта Келлога. Його прибуття 19 лютого відбулося у розпал нової хвилі політичних зрушень, що почалися після переговорів між США та Росією в Саудівській Аравії.

Призначення Келлога спецпредставником не було випадковим – це відставний генерал і людина, наближена до Трампа, яка прямо впливає на формування політики Вашингтона щодо війни. Його місія в Києві стала частиною масштабного процесу, який спрямований на те, щоб у найближчі тижні або навіть дні запропонувати Україні конкретний сценарій завершення війни.

Першими словами Келлога на залізничному вокзалі були:

«Це шанс провести хороші потенційні переговори. Ми будемо слухати. Ми готові надати необхідне. Ми розуміємо необхідність гарантій безпеки. Частина моєї місії — слухати. Потім повернуся до США, поговорю з президентом Трампом, щоб бути впевненими, що ми все правильно розуміємо», – заявив він.

Фраза про «готовність надати необхідне» може свідчити про те, що США розглядають варіанти не лише безпекових гарантій, але й певного пакету умов, які можуть стати частиною потенційної мирної угоди.

Келлог також повторив тезу Трампа про те, що війна нібито не почалася б, якби той залишався президентом у 2022 році. Цей аргумент є політичним і відображає внутрішню боротьбу у США за контроль над зовнішньополітичним курсом щодо України.

«Він (Трамп – ред.) розуміє, що люди страждають, розуміє, які руйнування. І ми хочемо, щоб це завершилося», – додав він.

Ця риторика показує, що адміністрація Трампа, навіть до офіційного повернення до влади, прагне позначити свою роль як ключового модератора в процесі пошуку миру.

Слід зазначити, що перед візитом до Києва Келлог відвідав Польщу, де зустрівся із президентом Анджеєм Дудою. Варшава є одним із найжорсткіших прихильників посиленої допомоги Україні, тому ця зустріч може свідчити про те, що США хочуть заручитися підтримкою союзників у ЄС, перш ніж вийти з конкретною пропозицією.

Крім того,15 лютого Келлог заявляв, що має намір підготувати пропозиції щодо завершення війни протягом «днів і тижнів». Це вказує на високий рівень терміновості, з яким Вашингтон намагається просунути переговорний процес.

Чи є тиск на Україну та останні заяви Зеленського

Офіційно США заявляють, що не будуть «нав’язувати мирну угоду» Україні, але характер зустрічей та заяви американських представників свідчать про те, що Києву пропонуватимуть конкретний план з серйозним дипломатичним і політичним супроводом. Після переговорів у Саудівській Аравії Держдепартамент США заявив, що війна повинна завершитися рішенням, яке буде «стабільним і прийнятним для всіх сторін». У дипломатичній мові така формула часто використовується як завуальований сигнал до пошуку компромісів. Келлог у Києві не говорить прямо про можливі поступки, але його слова про «необхідні гарантії безпеки» можуть свідчити про те, що Вашингтон розглядає можливість якихось нових домовленостей щодо майбутнього України.

У свою чергу в світлі останніх подій Президент України Володимир Зеленський попереджає про небезпеку поспішних угод з Росією, які можуть привести до хаосу, схожого на події в Афганістані у 2021 році. В інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, оприлюдненому 17 лютого, він наголосив, що необдуманий вихід союзників і передчасне припинення війни без належних гарантій можуть обернутися катастрофою для України та регіональної безпеки в цілому. Зеленський прямо порівняв нинішню ситуацію з виведенням військ США з Афганістану, коли після хаотичного відходу союзників країна миттєво опинилася під контролем «Талібану». Він наголосив, що Захід не може допустити такого ж сценарію в Україні, коли поспішні поступки можуть призвести до негайного реваншу Росії та втрати всіх досягнень, здобутих у війні.

Його позиція однозначна: будь-які рішення, які передбачають припинення бойових дій без чітких гарантій безпеки та територіальної цілісності України, є неприйнятними. Президент чітко заявив, що Київ не погодиться на жодні територіальні поступки. Він зазначив, що американцям потрібно краще розібратися у всіх юридичних аспектах ситуації, оскільки Україна ніколи не визнає анексії своїх земель і продовжуватиме боротьбу за їх повернення.

Водночас Президент категорично відкинув ідею переговорного процесу, в рамках якого Київ мав би піти на попередні поступки для початку діалогу. Насамперед, це стосується питання вступу України до НАТО. Зеленський наголосив, що якщо Захід спробує виключити перспективу членства України в Альянсі з переговорного порядку денного, це означатиме, що партнерів більше хвилює власний комфорт, а не реальна безпека України. Він нагадав, що Росія завжди висувала саме це питання як умову для припинення війни, і тому будь-які поступки на цьому напрямку будуть означати, що Кремль знову диктує свої умови.

Зеленський також підкреслив, що переговори без безпосередньої участі Києва – це політичний абсурд, адже саме Україна є стороною війни, а не США чи інші світові гравці.

Окрему увагу президент приділив останнім заявам з Вашингтона. На його думку, американські політики все частіше намагаються «знайти точки дотику» з Кремлем, щоб продемонструвати швидкий дипломатичний успіх.

«США сьогодні говорять речі, які дуже приємні Путіну. Я думаю, у цьому є суть питання. Тому що вони хочуть догодити йому. Знаєте, чому? Щоб зустрітися один з одним і досягти швидкого успіху», – заявив Зеленський.

Фактично він натякнув, що Білий дім розглядає можливість укладення угоди, яка буде вигідною для Росії, але не обов’язково гарантуватиме безпеку Україні. Зеленський підкреслив, що припинення вогню на умовах Москви не можна вважати дипломатичним успіхом – це лише тимчасова пауза, яка дасть Путіну можливість перегрупувати війська та підготуватися до нового наступу.

Важливою деталлю є те, що Зеленський окремо наголосив: якщо в Україну будуть введені міжнародні миротворці, серед них обов’язково повинні бути військові США. Це стане головним стримувальним фактором для Росії та чітким сигналом, що Захід не готовий відступати.

Водночас Володимир Зеленський розкритикував політику США та адміністрації Дональда Трампа, звинувативши їх у сприянні виходу Росії та Путіна з міжнародної ізоляції. На його думку, дії Вашингтона стали для Кремля сигналом, що міжнародний тиск слабшає, і це лише підсилює впевненість Росії у своїх діях.

Крім того, він також висловив подив тим, що через три роки після початку повномасштабної війни США продовжують називати російське вторгнення «конфліктом» і демонструють певну лояльність до Москви. Зеленський вважає, що таким чином намагаються пом’якшити сприйняття російської агресії. Водночас він наголосив, що не вперше стикається з подібною політикою міжнародних партнерів. Зеленський також заявив, що Трампа дезінформували щодо його низького рейтингу в світлі розмов про вибори в України, водночас на переговорах в Саудівський Аравії не піднімалася мова про обстріли нашої країни, ні про обмін військовополоненими.

Які висновки можна зробити в світлі цих подій

Заяви Зеленського на фоні перших офіційних переговорів між США та Росією у Саудівській Аравії виглядають як прямий сигнал про невдоволення та недовіру до того, що відбувається за зачиненими дверима без України. Його критика поспішних угод і порівняння з Афганістаном фактично є попередженням, що будь-яке припинення вогню без гарантій безпеки може стати для України стратегічною пасткою.

Критика на адресу Трампа є особливо показовою – Зеленський не просто звинувачує американську адміністрацію у надмірній гнучкості до Кремля, а й натякає, що Трамп або не розуміє масштабу загрози, або свідомо грає в інтересах Москви. Він дає зрозуміти, що якщо США підуть на угоду з Путіним, сприймаючи війну як «конфлікт», а не як агресію Росії, це означатиме повний перегляд міжнародного підходу до війни.

Позиція Володимира Зеленського є спробою випередити можливий дипломатичний сценарій, де Україну можуть поставити перед фактом готової угоди. Зеленський фактично озвучує те, чого офіційно не кажуть у Києві: переговори між США та РФ є небезпечним сигналом, що баланс сил у питанні війни починає зміщуватися, і Україна повинна боротися не лише з Росією, а й за власне місце в цих переговорах.

Зустріч у Саудівській Аравії показала, що процес політичного врегулювання війни запущено, і тепер головне питання – якою ціною. Переговори між США та Росією підтвердили, що Вашингтон і Москва готові шукати компромісний варіант припинення війни, навіть якщо це означатиме перегляд умов на користь Кремля. При цьому Україна, яку фактично усунули від першого раунду дискусій, ризикує опинитися в ситуації, коли ключові рішення будуть ухвалюватися без неї.

Попри дипломатичну риторику США про підтримку Києва, фактичне відновлення контактів між ними та РФ, обговорення зняття санкцій і домовленості про подальші консультації вказують на спробу закласти основу для нової політичної і економічної угоди, вигідної саме їм. При цьому Москва намагається використати цей процес для легітимізації своїх територіальних завоювань, а Вашингтон — для швидкого дипломатичного врегулювання, яке дозволить переключити увагу на свої внутрішні проблеми.

Це вже не питання військової підтримки України, а нова фаза, в якій питання війни та миру стає предметом стратегічного торгу між великими гравцями. В цій ситуації Києву доведеться боротися не лише на полі бою, а й за своє право залишатися ключовим суб’єктом цього процесу. Будь-яке рішення, ухвалене без України, стане небезпечним прецедентом, що визначить правила гри у світовій політиці на десятиліття вперед.

Формула завершення війни, яку намагаються напрацювати у переговорах США та РФ, ще далека від остаточного вигляду, але головне зрозуміло вже зараз: конфлікт входить у фінальну фазу, і якою буде ця розв’язка залежатиме не лише від Києва, а й від того, як далеко готовий зайти Вашингтон у компромісах з Кремлем.

Оксана Іщенко