Від часу проголошення незалежності у 1948 році Ізраїль постійно знаходиться в оточенні ворожих держав. Перебуваючи у стані перманентної війни, цій державі, щоб вижити, довелося пристосовуватись до руйнівних викликів та вибудовувати унікальну систему безпеки і економіки. І навіть, зважаючи на прикрий досвід перших годин нападу терористів ХАМАС 7 жовтня 2023 року, Ізраїль довів практичність і ефективність своєї оборонної стратегії.
У свою чергу Україна, позбувшись стратегічних озброєнь і спираючись на Будапештський меморандум, за більш ніж 20 років незалежності необачно нехтувала питаннями безпеки. Однак російська агресія змусила українців по-новому подивитися на питання оборони і виживання. І саме Ізраїль, країна яка у сучасному світі має незрівняний досвід, може слугувати цінним прикладом “країни-фортеці” для України.
Протиповітряна оборона
Звичайно, розміри обох країн і чисельність їх населення, а також ресурси і потужність ворогів, вносять певні корективи в особливості оборонної стратегії України. Натомість кращого зразка, ніж Ізраїль, на сьогодні у нас немає. Наші збройні сили на третьому році повномасштабної війни загартувалися в пекельних боях, вони стали не менш досвідченими від своїх ізраїльських колег. Проте слабким української армії й надалі залишається протиповітряна оборона та авіація через їх малочисельність. Водночас в Ізраїлі вони є найбільш сильними сторонами. Особливої уваги заслуговує ППО у складі ЦАХАЛ – це системи Праща Давида, призначені для боротьби з ракетами середньої дальності, і Залізний купол проти ракет малої дальності.
Ізраїль – єдина країна, яка має діючу систему протиракетної оборони на національному рівні. В Україні постійно ведеться дискусія щодо ППО аналогічної Залізному куполу, проте надто велика територія і значна кількість ворожих ракет не дозволяє в повній мірі реалізувати цей проєкт. Через брак ППО особливо постраждала українська енергетика і важливі галузі промисловості. Наразі йдеться лише про локальні системи протиповітряної оборони довкола великих міст і важливих промислових центрів.
Останнім часом наша держава почала стикатися з проблемою мобілізації через застарілі та недосконалі системи обліку військовозобов’язаних. У зв’язку з цим був прийнятий новий закон про мобілізацію. Водночас Ізраїль має очевидно найдосконалішу систему мобілізації і призову новобранців. В Армії оборони Ізраїлю обов’язковою є служба як чоловіків, так і жінок. Останні складають близько 40% усіх новобранців і 25% усіх офіцерів збройних сил країни, при цьому у військах протиповітряної оборони близько 60% особового складу – саме жінки.
Мобілізація
Саботаж військового призову в Ізраїлі призводить до відторгнення ухилянтів від суспільства. Вони стикаються з соціальним осудом, а також із проблемами в розвитку цивільної кар’єри. Бути повноцінним і успішним громадянином Ізраїлю і водночас незаконно уникати військової служби — майже неможливо. Більш того, служити в армії є почесною справою для ізраїльтян. Після строкової служби громадяни Ізраїлю залишаються частиною збройних сил. Щонайменше раз на рік вони зобов’язані прибути в розташування закріпленого за ними армійського підрозділу для виконання завдань або тренування. Такі відрядження тривають один місяць на рік і є обов’язковими для ізраїльтян аж до 42 років включно. У прикордонних районах, де безпекові ризики є найвищими, жінки та чоловіки, які вже пройшли строкову службу, мають право на зберігання у себе вдома вогнепальної зброї, яку в користування надає ЦАХАЛ.
Одним із головних принципів роботи Армії оборони Ізраїлю, який забезпечує високий рівень її боєздатності, є самозабезпечення армії військовими технологіями та якісною військовою технікою. З цією метою в Ізраїлі створено спеціальний елітний підрозділ Лакет, діяльність якого спрямована на забезпечення армії сучасними ІТ-технологіями, в тому числі власного виробництва.
Цивільна оборона
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні постало питання створення укриттів для цивільного населення. Розробляються норми будівництва з урахуванням норм безпеки не тільки у громадських спорудах, але й в помешканнях. В Ізраїлі ці принципи і норми вже давно втілюються у повсякденному житті. Згідно закону про цивільну оборону, який ухвалили ще в 1951 році, всі будинки, житлові приміщення та промислові будівлі в Ізраїлі повинні мати системи захисту. Так, зараз на території Ізраїлю нараховується понад мільйон підземних бомбосховищ та громадських укриттів (міклатів).
Щоб уберегти цивільних, у 1993 році влада Ізраїлю зобов’язала забудовників проєктувати укріплені кімнати в усіх житлових та громадських будівлях – мамади, а також мамаки на кожному поверсі. Переміститися до них можна за кілька секунд, не виходячи з квартири чи будинку. В країні існують і загальні бомбосховища, які утримуються силами та коштом місцевої влади. На підставі багаторічного отриманого досвіду було прийнято рішення створити єдиний координаційний центр з метою гарантувати безпеку цивільного населення – Командування тилу. Це військове управління, яке виконує оповіщення населення про небезпеку, відповідає за координацію роботи рятувальних служб, а також завдяки окремим організованим формуванням безпосередньо бере участь у ліквідації наслідків катастроф природного і техногенного характеру.
Бар’єр на кордоні
Оборонний бар’єр на кордоні з Росією став актуальним для України ще в 2014 році. Будівництво, так званої, “стіни Яценюка” просувалося повільно і з чисельними корупційними скандалами. Після початку повномасштабної війни стала практично очевидною відсутність оборонних споруд на нашому кордоні. Наступ північного агресора у травні цього року на харківському напрямку знову загострив цю проблему. Корупція і безвідповідальність стали причиною незахищеності підступів до Харкова, що привело до чисельних смертей наших військових, цивільного населення, а також втрати певної частини території.
А як справи із захисними спорудами на кордонах Ізраїлю? Ідея відгородитися від агресивних сусідів Стіною безпеки виникла ще задовго до здобуття незалежності, але повноцінна реалізація цих проєктів розпочалася аж у 21-му столітті. В Ізраїлю існує ціла мережа прикордонних бар’єрів загальною протяжністю близько 1000 км по периметру. Це роз’єднувальні мури навколо палестинських територій Західного берегу річки Йордан, на кордоні з Єгиптом і Ліваном. Як правило, висота парканів сягає в середньому 8 метрів. Вони оснащенні колючим дротом і засобами відеонагляду, а також бойовими вежами спостереження з озброєним особовим складом.
Поряд з муром знаходиться глибокий канал і зона відчуження шириною до 60 м. Прикордонні мури постійно укріплюються і технічно вдосконалюються.
Одним із останніх збудованих високотехнологічних мурів є бар’єр на кордоні з сектором Газа, який ще називають “розумна стіна”, завдовжки понад 40 км. Цей мур передбачає ще підземну частину з чисельними датчиками, щоб запобігти роботі підпільних копачів тунелів. Вартість цієї споруди коштувала понад $800 млн.
Ізраїль прагне не лишити жодного кілометра своїх кордонів без захисних споруд, тому робота по зведенню мурів ніколи не припиняється. Така ж важка задача стоїть і перед Україною. Різниця лише в тому, що довжина кордонів Ізраїлю складає 1 068 км, а українського з Росією – майже 2000 км. І це ще без врахування корупції, яка страшніша за довжину кордонів.
Міжнародні гарантії безпеки
Як заявив Генсек НАТО Єнс Столтенбер, Північноатлантичний альянс буде всебічно допомагати Україні і сприяти її перемозі. Однак членство в НАТО Україна зможе здобути лише після закінчення війни. Оскільки Ізраїль теж не є членом цього оборонного альянсу, то для нас є особливо актуальним аспект міжнародних військових гарантій. Не дивлячись на багаторічну тісну співпрацю, Сполучені Штати згідно договору не зобовʼязані надсилати Ізраїлю на допомогу свої збройні сили. Але протягом десятиліть Ізраїль підтримує особливі відносини із США як головний партнер Вашингтону на Близькому Сході, а також є найбільшим сукупним отримувачем іноземної допомоги США за часів Другої світової війни.
Допомога США Ізраїлю наразі викладена у 10-річних угодах, і остання з них зобовʼязує Вашингтон надати військову допомогу на суму $38 млрд у період із 2019-го по 2028 рік. При цьому вона надається не просто так. Руками Ізраїлю США вирішує дуже багато завдань, не вступаючи безпосередньо в ті конфлікти, де американці не хочуть “світитися” – ситуація доволі схожа з Україною. При цьому Ізраїль має спеціальні умови отримання списаної зброї, він розвинув свій ВПК, який дозволяє в деяких напрямках бути навіть більш просунутим і певною мірою незалежним від США. Наприклад, нещодавно країна випробувала лазерну гармату, яка дозволяє збивати дрони.
Схожі угоди про гарантії безпеки Україна також склала з рядом держав-членів НАТО, і кількість таких гарантів продовжує зростати. У 2019 році були опубліковані “Рекомендації для стратегії національної безпеки Ізраїлю”, де визначені головні принципи, сформульовані Бен-Гуріоном. В них наголошуються про необхідність тісних взаємозв’язків між суспільством, економікою, освітою, наукою й технікою, зовнішньою та внутрішньою політикою і військовою силою.
Отже, досвід Ізраїлю може слугувати цінним джерелом знань та ідей для України, яка прагне зміцнити свою оборону.
