Перші за смертністю й міграцією, останні за народжуваністю: Україна на межі демографічної катастрофи

Кажуть, за допомогою статистики можна довести будь-що, навіть правду. Багато з того, що видається неочевидним через свою неоднозначність та абстрактність, стає незаперечним фактом, коли підтверджується цифрами. Спадна демографія, що є однією з найболючіших проблем, особливо на фоні розмов про зниження мобілізаційного віку, сприймається як реальна загроза тільки тоді, коли перед очима – невблаганна статистика.
Демографічні показники, такі як смертність, народжуваність та міграційні втрати, дають змогу побачити масштаб проблеми, яку часто недооцінюють. Особливо це стає актуальним у світлі змін у віковій структурі населення, що впливають на обороноздатність країни, економіку та майбутній розвиток суспільства. Зниження частки молоді, збільшення кількості літніх людей і нестача працездатного населення формують виклики, що потребують невідкладної уваги і інституціональних рішень.
Ми звернулися до статистики, представленої на офіційному сайті The World Factbook (Світової книги фактів), який підтримується Центральним розвідувальним управлінням США. Для допитливих: сайт надає широкі дані про країни світу, включаючи географію, демографію, економіку, уряди, суспільства та інші аспекти. Інформація призначена для аналізу і порівняння країн за ключовими показниками.
Наведені дані засвідчують антилідерство України одразу по трьох найважливіших для демографії країни пунктах – смертність, народжуваність, міграція.
Перші за рівнем смертності
Звучить доволі моторошно. Утім у 2024 році Україна, дійсно, очолила список країн з найвищим рівнем смертності. Маємо 18,6 смертей на 1000 осіб. Ця цифра значно перевищує показники інших країн, таких як Литва (15,2) чи Сербія (14,9), і наочно демонструє глибокі демографічні виклики, з якими стикається наша країна.

Причини такого високого рівня смертності нескладно зрозуміти, якщо подивитися на контекст. Війна, яка триває вже кілька років, забирає тисячі життів і руйнує систему охорони здоров’я. Демографія літнього населення України також має свій вплив: старіння суспільства збільшує кількість смертей, адже багато українців пенсійного віку потребують медичної допомоги, якої часто бракує. До цього додаються соціально-економічні проблеми — зростання рівня стресу, складнощі доступу до якісного харчування та медичних послуг, а також тривала трудова міграція, яка залишає країну без молодої та працездатної частини населення.
Порівняно з Україною інші країни Центральної та Східної Європи, зокрема Литва чи Латвія, також демонструють високий рівень смертності, хоча їх демографія здебільшого пояснюється старінням населення та спадом народжуваності. Водночас Росія (14,0) та Білорусь (13,3) мають нижчі показники, що може бути пов’язано з дещо кращими демографічними та економічними умовами.
Останні за рівнем народжуваності
Водночас Україна має один із найнижчих показників народжуваності у світі — 6,0 народжень на 1000 осіб протягом останнього року. Наша країна посідає останню сходинку серед країн, зазначених у рейтингу, і поступається навіть таким державам, як Монако (6,5) чи Японія (6,9), які вже тривалий час стикаються з демографічною кризою. На інфографіці наведена остання десятка рейтингу.

Схожі низькі показники спостерігаються й у інших країнах із розвиненою економікою або специфічною соціальною структурою, таких як Південна Корея (7,0) чи Італія (7,1). Проте для України ситуація має унікальний характер: війна, економічна нестабільність, відсутність впевненості у майбутньому та масова еміграція посилюють кризу. Молоді сім’ї, зокрема, часто відкладають народження дітей, а багато потенційних батьків виїжджають за кордон, залишаючи країну без перспектив збільшення населення.
Ці цифри є тривожним сигналом, адже низька народжуваність у поєднанні з високою смертністю створює умови для демографічної катастрофи. Подібна ситуація спостерігається і в інших країнах Європи, наприклад, в Іспанії чи Греції, але Україна стикається з подвійним тиском — природним спадом і руйнівними наслідками війни.
Перші за рівнем міграції
Зі значним відривом від інших країн, Україна посідає також перше місце за рівнем міграції — 36.5 осіб на 1000 населення. Цей показник є надзвичайно високим і, на жаль, відображає трагічну реальність нашої країни, де війна, економічна нестабільність та соціальні труднощі змушують мільйони громадян шукати безпечніший та кращий рівень життя за кордоном. Триваюча війна є головною рушійною силою цього процесу, що стає чимдалі більш складним і незворотним.

Масова еміграція з України в країни Європи, Канаду, США та інші регіони, а також внутрішні переміщення значної частини населення всередині країни, залишають глибокий слід у соціально-економічному житті держави. Це також створює додаткові виклики для міжнародної допомоги та підтримки, що необхідна для повернення стабільності та розвитку в країні після завершення війни.
Тривожні коефіцієнти демографічного навантаження
Додамо сюди також цифри демографічного навантаження для України, що засвідчують певні виклики, з якими країна стикається в контексті демографії та економіки. Загальний коефіцієнт для України складає 48%. Це означає, що на кожні 100 працездатних осіб припадає близько 48 осіб, які є економічно неактивними (діти або літні люди). Молодіжний коефіцієнт навантаження виглядає ще гірше – 22.6%. Показник вказує на демографічний дисбаланс — народжуваність залишається недостатньою для стабільного відтворення населення. Водночас чверть навантаження припадає на літніх людей. Це типовий показник для країн з “старіючим” населенням. Висока смертність серед працездатного населення, міграція та низька народжуваність сприяють тому, що частка літніх людей зростає. Це створює додатковий тиск на пенсійну систему, соціальні виплати та медичну інфраструктуру.
Досить низьким є і потенційний коефіцієнт підтримки – 3.9. Він показує, що на одну людину віком 65+ припадає лише 3.9 працездатних осіб. Цей показник нижче, ніж у країнах із молодшим населенням, і він сигналізує про значний демографічний тиск. Пенсійна система залежить від внесків працездатного населення, і низький коефіцієнт підтримки може спричинити фінансові труднощі в її утриманні.
Отже, старіння населення та низька народжуваність створюють тривалий демографічний дисбаланс. Велика частка літніх людей і недостатня кількість працездатних осіб посилюють навантаження на соціальні системи. Україні потрібні політики, які б стимулювали народжуваність, створювали умови для повернення мігрантів та підтримували працездатне населення. Проте важливішим є створення умов, у яких українці почуватимуться впевнено і безпечно й матимуть бажання планувати своє майбутнє в рідній країні.