Цього року Радіодиктант національної єдності об’єднає українців у 25-й раз. Багато хто бере участь у цьому флешмобі не заради написання тексту без помилок, а щоб відчути єдність з усіма, хто так само вмикає радіо, телевізор, знаходить потрібний інтернет-ресурс і сідає писати. Це не просто перевірка знань, це символ спільної мови, культури та ідентичності, яка об’єднує нас незалежно від того, де ми знаходимося — в Україні чи за її межами. Радіодиктант давно вже став традицією, що нагадує про силу слова і важливість підтримки зв’язку з рідним корінням, особливо в часи, коли нація відчуває потребу бути об’єднаною.
За словами Дмитра Хоркіна, керівника проєкту, Радіодиктант – це символ стійкості, адже всі, хто долучається до його написання, кого єднає мова, проявляють стійкість, бо пишуть і в укриттях, і на фронті, і в евакуації, і навіть на окупованих територіях.
Тексти, які диктують українцям знаменитості, різні за складністю. Тому і результати перевірки грамотності зазвичай дуже різні. Скажімо, у 2018 році без жодної помилки диктант написало 311 учасників заходу, а у 2022 році жоден з тих, хто писав текст, не впорався на сто відсотків. Ми зібрали для вас цікаві факти, що стосуються цієї національної традиції, і представили їх в інфографіці.
Спочатку ідея радіодиктанту мало чим відрізнялася від звичайної шкільної практики. Для його проведення використовували тексти зі збірок диктантів. Читав ці тексти Олександр Авраменко, автор шкільних підручників з української мови та літератури. У 2015-2019 роках текст диктанту писав Олександр Авраменко.
Поступово “шкільний захід” перетворився на яскравий флешмоб. У 2014 році Київський столичний університет імені Бориса Грінченка встановив рекорд України з наймасовішого написання радіодиктанту, зібравши 689 учасників. Захід супроводжувався козацькими маршами та виступами бандуристів, учасники також дискутували на історичні теми. Преса тоді зазначала, що радіодиктант виходить за межі шкільної практики. Люди в різних регіонах почали збиратися разом, щоб приділити час українській мові. Через початок російсько-української війни того року подарунки та премії не вручали, однак кількість учасників зросла.
У 2015 році диктант під назвою “Радіодиктанту національної єдності – 15 років” складався зі 176 слів і транслювався на телебаченні. Диктант став міжнародним, його слухали навіть у Польщі, Португалії, Китаї, Австралії та Росії. Більше 6 тисяч людей надіслали свої роботи, 12 з них не зробили жодної помилки. У 2016 році диктант “Україна на зламі тисячоліть” мав 161 слово, понад 21 тисяча людей взяли участь, і 60 написали без помилок.
У 2017 році диктант мав тему “Наші пісні” і складався з 183 слів. Тоді участь взяли близько 29 тисяч людей, серед яких 124 учасники написали без помилок. Близько 320 осіб допустили лише одну помилку.
У 2018 році тема диктанту “Крила України” (164 слова) зібрала близько 32,8 тисяч учасників. Листи на перевірку надходили навіть з окупованих територій та різних країн світу, таких як США, ПАР, Туреччина, Китай. 311 осіб написали бездоганно, понад тисяча зробили одну помилку.
У 2019 році диктант “Від бересту – до “цифри”” (176 слів) став першим, що писали за новим правописом. На перевірку надійшло близько 5 тисяч робіт, троє учасників не зробили жодної помилки, а понад 30 припустилися лише однієї, за що отримали друге місце, зокрема через слово «цифра» без лапок.
У 2020 році текст для ювілейного диктанту вперше за багато років написав не Олександр Авраменко, а Іван Малкович. Тема диктанту – “Виклик книжкової ери” (203 слова). Диктант писали відомі особи, серед яких прем’єр-міністр Денис Шмигаль і мовний омбудсман Тарас Кремінь. Свої роботи на перевірку надіслали 15,8 тисяч осіб, але без помилок написала лише одна людина.
У 2021 році текст під назвою «Слідом за пам’яттю» (199 слів) написав Юрій Андрухович. Серед 14,6 тисяч учасників лише одна людина написала без помилок, троє припустилися однієї помилки.
Перший радіодиктант під час повномасштабної війни мав назву “Твій дім” (205 слів), і його написала Ірина Цілик. Понад 40 тисяч осіб, включно з тими, хто перебував на окупованих територіях та в більш ніж 20 країнах світу, надіслали свої роботи на перевірку. Жоден учасник не написав диктант без помилок, але п’ятеро припустилися лише однієї. У 2023 році текст радіодиктанту “Дороги України” (271 слово) написала Катерина Калітко. Близько 20 тисяч учасників надіслали свої роботи на перевірку, і двоє з них змогли написати диктант без помилок.
Цьогоріч текст для важливого заходу замовили Оксані Забужко, відомій своїм оригінальним стилем і складними реченнями. У соцмережах обговорюють високу вірогідність появи “забужківських” довгих речень у тексті диктанту, однак сама авторка із посмішкою спростовує це, підкреслюючи, що намагалася дотримуватися загальних граматичних правил. Тему тексту стосуватиметься радіо. Авторка називає її “милою” та “симпатичною”, зазначаючи, що радо поділиться своїми думками, спираючись на все, що накопичило українського радіо за ціле століття.
Як правильно підготуватися до диктанту, щоб вразити і себе, і друзів чи колег текстом без помилок?
- Дуже важливо відчути стиль автора. Цьогоріч текст диктанту написала Оксана Забужко, тож варто погортати її книжки, зокрема “Notre Dame d’Ukraine”, “Музей покинутих секретів”, “Казка про калинову сопілку” тощо. Пані Оксана – майстриня складних конструкцій. Речення у неї може бути одне на весь диктант – про це вже жартують у соціальних мережах.
- Необхідно також повторити розділові знаки у прямій мові, непрямій, цитуванні, діалозі.
- Не буде зайвим зробити моніторинг теми. Свій текст Оксана Забужко присвятила радіо, тож відповідна термінологія, відомі факти, персоналії, яскраві події з історії цього ЗМІ мають так чи інакше з’явитися у тексті письменниці.
- Аби потренувати написання під диктовку, записуйте пісні чи вірші, які ви знаєте напам’ять, а потім звіряйте написане з оригіналом.
Нагадуємо, Радіодиктант національної єдності відбудеться 25 жовтня об 11.00. Це – унікальна українська акція єднання, яка має історичну тяглість – рівно 25 років поспіль Радіодиктант звучить в ефірі Українського Радіо.
Традиційно захід приурочується до Дня української писемності та мови, який припадає на 27 жовтня. Читатиме текст поет, а нині військовий, Павло Вишебаба.
Ви плануєте писати?
Почути текст можна буде:
- в ефірі телеканалу “Суспільне Культура”
- на хвилях «Українського Радіо» та “Радіо Культура”
- на YouTube-каналі “Українського Радіо”
- на Facebook-сторінках “Суспільного”.
Успішного написання!
