Підлітки в Україні мають початковий рівень фінансової грамотності: результати дослідження НБУ

Освіта в Україні вже четвертий рік поспіль функціонує в умовах повномасштабної війни. Для дітей це означає не лише перебої в навчальному процесі, перехід на дистанційні або змішані формати, часті тривоги та перебування в укриттях, але й зниження доступу до системної та рівної за якістю освіти. Частина учнів змушена була змінити школи через переїзд, частина — навчається за кордоном або вдома. У таких умовах перед освітньою системою стоїть не лише завдання зберегти базовий рівень знань, а й закладати навички, що мають довготривале значення — зокрема у сфері фінансової грамотності. НБУ свідчить, що фінансова грамотність підлітків залишаються на периферії шкільної програми.

Рівень фінансових знань: загальна картина

В Україні вперше було проведено дослідження рівня сформованості компетентності «Підприємливість та фінансова грамотність» серед учнів 10-х класів. Ініціатором виступив Національний банк України у співпраці з громадською організацією Junior Achievement Ukraine. Польові дослідження здійснював Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Формування вибірки забезпечив Інститут освітньої аналітики. У межах опитування було охоплено 97 шкіл у 19 областях України та місті Києві, загальна кількість респондентів — 3139 учнів віком від 14 до 17 років.

Метою дослідження було зафіксувати поточний стан знань і навичок школярів у зазначеній сфері — перед тим, як у 2025–2026 навчальному році в шкільну програму буде запроваджено новий предмет «Підприємництво і фінансова грамотність». Його планують зробити обов’язковим для учнів 8-х класів, а згодом — і для 9-х. У 2027 році очікується другий етап дослідження, який дозволить оцінити динаміку результатів та ефективність запроваджених методик викладання.

Структура опитування включала 21 тематичне завдання, сформоване за зразками міжнародної програми PISA у галузі фінансової грамотності. Крім того, учні заповнювали анкету з 20 запитаннями, яка дозволила виявити додаткові фактори, що впливають на їхні академічні показники.

За підсумками дослідження, середній показник правильних відповідей становить 46,6%. Це відповідає приблизно 3 балам за 12-бальною системою, що формально означає початковий рівень знань.

Найвищі результати продемонстрували учні з Дніпропетровської області (57,4% правильних відповідей), Івано-Франківської області (53,7%) та міста Києва (50,4%).

Найнижчі результати були зафіксовані у Кіровоградській області (37,4%), Миколаївській області (39,7%) та Чернівецькій області (41,4%).

Жоден з учасників не надав 100% правильних відповідей. Це вказує не лише на загальну недостатність знань, а й на системну відсутність глибокого засвоєння ключових понять у сфері фінансів серед більшості опитаних.

Гендерні та регіональні відмінності

У структурі результатів зафіксовано різницю між хлопцями та дівчатами. Дівчата мали дещо вищі результати — 47,4% проти 45,6% у хлопців. Також була помітна різниця між учнями міських і сільських шкіл — 48% проти 40% відповідно. Це співвідноситься з відомими розривами в доступі до ресурсів та стабільного навчального середовища в умовах війни, які особливо загострилися в сільських районах.

Соціально-економічний фактор

Однією з ключових тенденцій, зафіксованих дослідженням, є прямий зв’язок між рівнем фінансової грамотності та соціально-економічним становищем родини. Підлітки з родин із низьким доходом, особливо без досвіду користування банківськими або мобільними фінансовими інструментами, показали найнижчі результати. Також уразливими виявилися учні, які не мають звички спілкуватися з батьками на теми грошей або заощаджень.

Що впливає на фінансову грамотність

Попри низький середній рівень, дослідження дозволило виділити кілька чинників, які сприяють кращому засвоєнню знань:

• власний досвід користування фінансовими продуктами — планування витрат, заощадження, ведення бюджету;

• регулярне обговорення фінансів у родині — зокрема розмови про витрати, заробітки, цілі;

• самоосвіта — через книги, онлайн-курси, відео, інтернет-матеріали.

Ці фактори працюють незалежно від типу школи або місця проживання і прямо впливають на здатність учня застосовувати знання на практиці.

За результатами дослідження 77,6% опитаних підлітків вважають, що в школі обов’язково потрібно ввести курс з фінансової грамотності. Це вказує не лише на готовність учнів до змін, а й на запит ізсередини самої освітньої спільноти.

Вже зараз зрозуміло, що в умовах воєнного часу, нестабільності та постійного навантаження на родини фінансова грамотність є важливими знаннями. Для багатьох школярів — це спосіб раніше усвідомити роль грошей у житті, уникати боргових пасток, розуміти базові умови договорів, оцінювати фінансові ризики. І саме тому її запровадження в навчальну програму є обґрунтованим не лише з освітньої, а й з соціальної точки зору.