Небезпечна ігра в TikTok може призвести до смерті дитини за лічені хвилини: поради батькам

Під час війни українські діти стикаються не лише з фізичними загрозами, евакуацією чи втратою дому, а й із ризиками, пов’язаними з цифровим середовищем. Соціальні мережі, зокрема TikTok, стають майданчиком не тільки для розваг і спілкування, а й для небезпечних експериментів, які можуть мати летальні наслідки. Одна з таких тенденцій — популяризація так званої «гри в задуху», яка може призвести до загибелі дитини менш ніж за п’ять хвилин.
Останнім часом на платформі TikTok поширилася небезпечна гра під назвою Blackout, відома також як «гра в задуху» або «виклик непритомності». Суть так званого виклику полягає в перекритті доступу кисню до мозку з метою досягнення короткочасної ейфорії. Підлітки або душать себе самі, або просять це зробити своїх друзів — нерідко фіксуючи процес на камеру та викладаючи відео в TikTok. Величезну роль у популяризації таких викликів відіграють саме алгоритми платформи, які автоматично просувають «трендовий» контент, незалежно від його безпечності. Такі відео часто збирають мільйони переглядів, і діти, намагаючись здобути схвалення однолітків або просто повторити «популярний тренд», потрапляють у смертельно небезпечні ситуації.
Поведінка, яка ззовні може здаватися простою грою, здатна призвести до незворотних наслідків — у тому числі смерті або пошкодження мозку. За даними міжнародних експертів, без кисню мозок дитини може зазнати критичних уражень менш ніж за 5 хвилин. У США Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) уже опублікували перелік попереджувальних ознак, які можуть свідчити про участь дитини в такій грі. Серед них — крововиливи в очах, синці на шиї, сильні головні болі, епізоди дезорієнтації або втрата свідомості без очевидної причини. Ці симптоми варто сприймати не як випадковість, а як серйозний сигнал.
Трагічним прикладом стала смерть 12-річного хлопчика у Великій Британії. Його знайшли непритомним із простирадлом на шиї. Попри спроби медиків його врятувати, дитина померла. Батьки, що втратили сина, пов’язують трагедію саме з грою Blackout. Тепер вони публічно звертаються до інших родин із попередженням: в екрані смартфона може ховатися не лише розвага, а справжня загроза життю. Вони також закликають технологічні компанії вжити термінових заходів для контролю подібного контенту.
Інші батьки в різних країнах також вимагають змін. За їхніми словами, соцмережі не мають права залишатися осторонь — алгоритми, що працюють автоматично, фактично просувають небезпечні моделі поведінки серед вразливої вікової групи. Поліція у Великій Британії вже розпочала розслідування щодо обставин загибелі підлітка, включно з перевіркою історії переглядів на його телефоні.
Фахівці наголошують: уникнути трагедії можна тільки за умови відкритої комунікації в родині. Батькам радять не лише стежити за цифровою поведінкою дітей, але й говорити з ними про небезпеки онлайн-трендів, заохочувати критичне мислення, пояснювати ризики. Спеціалісти з кібербезпеки також наголошують на важливості використання функцій батьківського контролю та систематичного моніторингу контенту, до якого має доступ дитина. В умовах війни, коли небезпека часто здається чимось зовнішнім, особливо важливо не втратити пильність і всередині — у звичних гаджетах, де, за одним кліком, може ховатися смертельна загроза.
Як убезпечити дитину від небезпечних ігор у соцмережах: практичні поради для батьків
-
Будьте в курсі нових трендів
Регулярно перевіряйте, що саме популярне в TikTok, YouTube Shorts, Instagram Reels. Не варто уникати цієї інформації — навпаки, варто знати, що діти бачать і повторюють. Це не означає, що ви маєте слідкувати за всіма платформами цілодобово, але час від часу варто моніторити найпопулярніші відео та виклики. -
Перевіряйте зміни в поведінці дитини
Раптова закритість, роздратованість, потайливість, дивні сліди на тілі (особливо в області шиї), часті головні болі або дезорієнтація — усе це може свідчити про участь у небезпечних експериментах. Не ігноруйте сигнали, навіть якщо вони здаються вам несерйозними. -
Пояснюйте, що таке гіпоксія та які її наслідки
Навіть якщо дитина не хоче слухати про ризики, коротко і спокійно розкажіть, що відбувається з мозком без кисню. Ніяких залякувань — лише факти: скільки хвилин потрібно для ураження мозку, які наслідки можуть бути після непритомності, чому це небезпечно навіть з одного разу. -
Стежте за вмістом соцмереж дитини
Перевіряйте стрічку, історію переглядів, відео, які дитина зберігає або обговорює з друзями. Звертайте увагу на підписки, виклики, що набирають популярність, і закриті чати, якщо такі є. Робіть це не як контроль, а як спостереження — без втручання, але з розумінням. -
Налаштуйте функції батьківського контролю
Скористайтеся можливостями, які пропонують самі платформи (як-от Family Pairing у TikTok). Вони дозволяють обмежувати пошук певного контенту, керувати екранним часом і отримувати сповіщення про активність. -
Залучайте дитину до обговорення ризиків
Обговорюйте разом новини про небезпечні виклики, реальні випадки, які трапилися з іншими. Спитайте: «А що ти думаєш про це?», «Чому діти погоджуються на такі речі?», щоб дати дитині можливість сформулювати власне ставлення до ризику. -
Не карайте за довіру
Якщо дитина зізналася, що бачила або пробувала щось небезпечне, не сваріть її. Ваша реакція визначає, чи звернеться вона до вас у майбутньому. Поясніть, що ви цінуєте її чесність, і разом розберіться, як уникнути небезпечних ситуацій. -
Стимулюйте критичне мислення
Допоможіть дитині ставити під сумнів побачене в соцмережах. Запитуйте: «Чи справді це безпечно?», «Чи варто вірити кожному відео?», «Чи подумав автор, що буде з іншими дітьми після перегляду?». Це не урок моралі, а тренування здатності думати самостійно. -
Пояснюйте, як працюють алгоритми
Навіть діти 9–10 років можуть зрозуміти, що TikTok просуває не «добре» чи «погане», а просто «популярне». Поясніть, що те, що бачать мільйони, не обов’язково корисне або безпечне. Контент не фільтрується автоматично, і це теж зона відповідальності кожного. -
Підтримуйте живе спілкування та довіру
Не обмежуйте все до правил і заборон. Спільні прогулянки, дозвілля, відкрите спілкування без моралізування допомагають сформувати стосунки, у яких дитина не боїться говорити.