Підвищення податків на працю та підприємництво є помилковим шляхом наповнення бюджету під час війни: Олексій Кущ

Під час війни податкова політика потребує особливої збалансованості. Влада має знаходити джерела наповнення бюджету, не знищуючи при цьому підприємництво. Однак ініціативи, які звучать з боку податкового комітету Верховної Ради і, зокрема Данили Гетманцева, викликають дедалі більше запитань. На цьому тлі фінансовий аналітик Олексій Кущ виступив з критикою практики підвищення ставок і вказав на альтернативні шляхи — насамперед через боротьбу з “сірою” економікою, зокрема в сфері імпорту електроніки.

Як вважає Кущ, одним з головних хибних кроків у нинішніх умовах є ідея підвищувати податки на працю та підприємництво. Він підкреслює, що загальне зростання базових податкових ставок — це хибна стратегія, яка, можливо, може бути обґрунтованою лише для операцій у високомаржинальних секторах, як-от банківська сфера.

Кущ вказує, що замість фіскального тиску держава мала б зосередитися на поліпшенні адміністрування вже чинних податків. Такий підхід, на його думку, дозволив би не лише наростити надходження до бюджету, а й зменшити конкурентну асиметрію, коли частина ринку працює “в тіні”, тоді як інші — чесно сплачують податки, зокрема й в умовах війни.

Особливо гостро Олексій Кущ порушує тему нелегального імпорту електроніки, де, за його словами, концентрується величезний потенціал для зростання податкових надходжень. Він зауважує, що в цьому сегменті формується цінова асиметрія: попит на техніку формує однакову ринкову ціну для всіх продавців, але ті, хто не сплачує податків, мають більший простір для знижок, уникаючи навантаження, яке несуть легальні імпортери.

Як приклад, Кущ наводить ситуацію з товарами Apple. Вони часто ввозяться в Україну з країн Азії під виглядом дешевих аксесуарів — кабелів, чохлів тощо. Надалі ці гаджети реалізуються поза будь-якими юридичними конструкціями — без оформлення через ФОПів, без касових чеків і навіть без сертифікації. Часто товар надходить до клієнтів через поштові сервіси, а склади, де його зберігають, не мають належного обліку.

Експерт також додає, що навіть коли реалізація і здійснюється через зареєстрованих підприємців, вона часто проводиться з порушеннями. За такої схеми, підкреслює експерт, говорити про сплату податків у повному обсязі, особливо ПДВ, просто не доводиться. Водночас без гарантій і сервісного супроводу на ринку реалізується від 70 до 80% імпортованої в Україну техніки Apple.

Ілюстрацією проблеми Олексій Кущ вважає нещодавнє інтерв’ю голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. У ньому Гетманцев сам визнав: на засіданні комітету восени продавці електроніки з мереж “Ябко” та ще однієї компанії відкрито пояснювали, що працюють у тіні. Вони аргументували це потребою в “дорожній карті” для виходу з тіньового сегменту, адже, мовляв, «самотужки не можуть» цього зробити, а Податковий кодекс — не дає їм потрібних інструментів. При цьому, як згадує Кущ, ці компанії визнавали, що дробляться на ФОПів, пояснюючи це фразою “не ми такі — життя таке”.

Така позиція, наголошує Кущ, не лише демонструє відсутність податкової культури, а й є фактичним виправданням банального ухилення від сплати податків. Він запитує: чому людина, яка отримує мінімальну зарплату, зобов’язана платити військовий збір у 5%, а великі комерційні мережі можуть дозволити собі схеми з “дробленням на ФОПи” і оптимізацією оподаткування?

У підсумку, Олексій Кущ підкреслює,  що від одного лише сірого імпорту техніки Apple держава щороку втрачає до 10 мільярдів гривень. І ставить риторичне запитання — скільки за ці кошти можна було б придбати дронів для фронту?