Пільги на комунальні послуги: що змінилося, хто має право, як оформити

З початку повномасштабної війни тема оплати комунальних послуг для мільйонів українців набула не лише фінансового, а й гострого соціального виміру. Після втрати житла, роботи або сталого доходу багато громадян опинилися в ситуації, коли навіть базові побутові витрати стали надмірним навантаженням. У цьому контексті система пільг та субсидій, яка існувала й раніше, отримала нове значення. Проте вона водночас ускладнилася: змінилися підстави для надання пільг, були переглянуті механізми призначення, з’явилися додаткові умови для деяких категорій, а саме фінансування зазнало змін на тлі секвестру бюджету. Зараз багато громадян зіштовхуються з запитаннями: хто і на що має право? Чи змінилася правова база, за якою призначаються пільги на оплату комунальних послуг?

Редакція ІА «ФАКТ» звернулася до профільних юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», аби з’ясувати, які правила зараз діють, хто має право на пільги при оплаті комунальних послуг, як відбувається обрахунок знижок та що важливо знати при зверненні до органів соціального захисту.

Гарантована підтримка держави вразливих верств населення є базовим принципом правової демократичної держави. Такі програми десятиріччями працювали на території України. Але війна внесла свої корективи, спустошуючи державний бюджет. Саме у зв’язку з даним фактом офіційним органам довелося переглянути принципи підтримки громадян, які мають право на пільги зі сплати комунальних послуг.

З 1 січня 2025 року Кабінет Міністрів України змінив підхід до надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг. Річ у тім, що своєю постановою від 31 грудня 2024 року № 1553 уряд запровадив єдиний підхід для надання пільг на житлово-комунальні послуги – головним критерієм  став середньомісячний сукупний дохід сім’ї. Таким чином, пільги з оплати житлово-комунальних послуг наразі надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Тобто, не перевищує 4240 грн.

Зазначені зміни застосовуються:

• з 1 січня 2025 – для осіб, які звернулися за наданням пільг у 2025 році;
• після закінчення опалювального сезону 2024/2025 року – для осіб, які отримували пільги у період до 31.12.2024 включно.

Отже, ті громадяни, кому пільги було призначено раніше, будуть отримувати їх до кінця опалювального сезону 2024-2025 років, тобто по 30 квітня 2025 року включно й зміни торкнуться їх вже з нового опалювального сезону.

Зазначимо, що пільгою з оплати комунальних послуг покриваються наступні платежі:

• за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій),
• управління багатоквартирним будинком,
• комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливо, скраплений газ,
• телефон, послуги зі встановлення квартирних телефонів.

Щодо пільгових категорій громадян які мають право на пільги з оплати комунальних послуг при умові доходу не більше 4240 грн, то це наступні:

1. Відповідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”:

• особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3;
• дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
• сім’ї, які мають дитину з інвалідністю, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи;
• діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
• особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше ніж 14 календарних днів або не менше ніж три місяці протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями,
• особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1;
• особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 2;
• дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або опікунам (на час опікунства) дітей померлих;
• дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

2. Відповідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”:

• учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
• вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

3. Відповідно Закону України  “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”:

• ветерани праці;
• особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
• вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

4. Згідно Закону України  “Про освіту” – пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них.
5. Згідно з Основами законодавства України про охорону здоров’я – пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах,
6. Згідно із Законом України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” – пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них).
7. Згідно із Законом України “Про захист рослин” – пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там.
8. Згідно із Законом України “Про жертви нацистських переслідувань”:

• колишні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни;
• особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав;
• діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;
• дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

9. Згідно із Законом України  “Про охорону дитинства” – багатодітні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім’ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
10. Згідно із Законом України  “Про соціальний захист дітей війни”, діти-війнимають право на 25% пільгу. Нагадаємо, “дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років”.
11. Згідно із Законом України  “Про культуру” – пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них.
12. Відповідно Кодексу цивільного захисту України:

• батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків;
• особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов’язків.

13. Відповідно Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” – реабілітованим особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами.
14. Відповідно Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”:

• звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби;
• батькам і членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

15. Відповідно Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”:

• ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;
• вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.

16. Відповідно Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”:

• колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
• колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин.

17. Відповідно Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” – депортованим особам, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю.

Варто при цьому знати, що норма про єдиний підхід не стосується учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Для них підходи до надання пільг не змінюється.

Також слід знати, що до членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами поширюються пільги:

• дружина (чоловік);
• їх неповнолітні діти (до 18 років);
• неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
• непрацездатні батьки;
• особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.

Під час надання пільг до сукупного доходу сім’ї пільговика включаються нараховані:

1) пенсія;

2) заробітна плата;

3) грошове забезпечення;

4) стипендія;

5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності; одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка”;

6) доходи від підприємницької діяльності;

7) допомога по безробіттю та інші виплати, що здійснюються фондами соціального страхування.

Нагадаємо, що у разі відмови у наданні даної пільги, її можливо оскаржити в судовому порядку до окружного адміністративного суду.