Коментарі юристів

Що треба знати про відстрочку від мобілізації у зв’язку з доглядом за членами родини

На даний час питання мобілізації стає надзвичайно актуальним для багатьох сімей, однак не всі громадяни можуть бути призвані на службу, адже деякі з них мають вагомі підстави для відстрочки. Однією з таких підстав є необхідність догляду за членами родини, які потребують постійної підтримки та допомоги.

Правові аспекти відстрочки від мобілізації у зв’язку з доглядом за членами родини коментують юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.

На даний час серед підстав на відстрочку від мобілізації найбільш актуальними є ті, що пов’язані із необхідністю здійснювати догляд за членами родини. Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначає наступні специфічні підстави для надання відстрочки – у зв’язку із захворюваннями членів сім’ї різного ступеня споріднення, а саме наступні пункти:

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком, чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

При цьому пункт 9 передбачає два варіанти підстав для надання відстрочки:

  1. Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю. При цьому в законі відсутня вимога що до наявності чи відсутності інших працездатних членів родини, які можуть здійснювати такий догляд. Чоловік, син, батько мають право на відстрочку за самим фактом потреби такого догляду без будь-яких додаткових умов.
  2. Зайняті постійним доглядом за хворими батьком чи матір’ю дружини (чоловіка). Для того, щоб отримати відстрочку зятю за цією підставою потрібна наявність двох умов одночасно:
  • його дружина сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії, або померла (загинула), або визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, або оголошена померлою,
  • батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Спадщина без стресу: як продовжити строк на прийняття спадщини

У свою чергу постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» містить перелік необхідних документів в цілому для даного пункту. Однак доводити відсутність інших осіб, які зобов’язані і можуть здійснювати догляд, потрібно тільки для випадку   постійного  догляду за хворими батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), усе інше буде порушенням норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для цього необхідно буде зібрати:

  • документи, які підтверджують родинні зв’язки (для чоловіка – свідоцтво про шлюб, для сина – свідоцтво про народження і т. д.);
  • документи, які підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом родини, який зобов’язаний здійснювати догляд. Такими документами може бути один з наступних документів:

– висновок МСЕК чи ЛКК про потребу іншого працездатного члена сім’ї в постійному догляді;

– довідка про смерть такого члена сім’ї;

– рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;

– рішення суду про оголошення померлим;

– витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин).

При цьому необхідно мати відносно кожної  з таких осіб документ, що підтверджує їх родинні відносини з особою, що потребує догляду.

Зазначимо, що даний перелік документів потрібен тільки у випадку, коли догляд здійснюється зятем за тещею чи тестем. При цьому ТЦК та СП може мати іншу думку, тому на всякий випадок дієвою є рекомендація про відстрочки батька/сина/чоловіка за цією підставою підготувати письмові пояснення, про те, що наявність чи відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд, не має значення.

Нормативні документи передбачають три варіанти відстрочки:

  1. Військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.
  2. Військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови наявності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати, але ці особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
  3. Військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім осіб, визначених Законом) і за наявністю декількох військовозобов’язаних осіб, які зобов’язані утримувати, та виборі особою з інвалідністю для догляду відповідного військовозобов’язаного.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Судова боротьба з постановами ТЦК: юристи про досвід успішних оскаржень

Необхідно зауважити, що для перших двох випадків немає зобов’язання про встановлення факту здійснення догляду. Про факт догляду йдеться тільки в третьому випадку, при чому в закону не зазначено який саме характер догляду мається на увазі – постійний чи тимчасовий. Тому згідно з Законом документи про підтвердження здійснення догляду військовозобов’язаним подаються тільки для третього випадку. Все інше суперечить нормам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Документи які необхідно зібрати для даних випадків є такими:

  • документи, які підтверджують родинні зв’язки;
  • один із наступних документів з переліку, який доводить неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та які зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, здійснювати догляд за ними:

– інвалідність такої особи,

– її потребу у постійному догляді,

– перебування під арештом (крім домашнього арешту),

– відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Для кожного із зазначених осіб  необхідно мати документ, який підтверджує їх родинні відносини з особою з інвалідністю. Для осіб, які потребують  догляду потрібна наявність одного з наступних документів:

– довідка МСЕК;

– посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;

– пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності;

– документи, які підтверджують отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд у разі їх наявності.

Зазначимо, що для кожної особи потрібен документ, який підтверджує її родинні відносини з особою з інвалідністю.

У разі відсутності документа про те, що особа отримує компенсацію за догляд, обов’язково необхідно отримати акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) згідно додатком 8 до Постанови КМУ 560.

Відносно оформлення такого акта наразі існує дуже багато питань та спорів навіть у юристів. Тому аби отримати правильно оформлений акт необхідно, по-перше дізнатись в місцевій громаді за місцем проживання військовозобов’язаного і особи, за якої він доглядає, чи   існує у них орган, який видає даний акт. Якщо так, то який саме це орган.

Відповідно до п. 61 Постанови КМУ 560 комісія видає акт на підставі заяви військовозобов’язаного та матеріалів перевірки, надісланих ТЦК та СП. Матеріали перевірки надсилаються ТЦК та СП тільки  на підставі звернення військовозобов’язаного. Буває, що деякі комісії видають акти й без цих матеріалів.

Отриманий акт подається до ТЦК та СП разом з заявою про оформлення відстрочки та іншими необхідними документами.

Зауважимо, що до ТЦК та СП краще подавати документи в варіанті нотаріально завірених копій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку