Публічний резонанс, який виник останніми днями навколо повідомлень про штрафи за відсутність аптечки або вогнегасника в автомобілі, викликав низку правових запитань. У соцмережах та медіа ширяться історії про зупинки патрульною поліцією, складання протоколів і посилання на норми, які багато водіїв вважають нечинними або такими, що не мають прямої санкції. Ця ситуація потребує уточнення, бо в центрі дискусії — не лише обов’язок водія мати певне оснащення, а й питання співвідношення нормативно-правових актів, реальних механізмів покарання та судової практики.
Редакція ІА «ФАКТ» звернулася до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», аби вони оцінили правомірність дій поліцейських, пояснили, чи є в законодавстві прямі підстави для штрафу у таких випадках, які документи насправді регламентують вимоги до комплектації авто, і що має знати водій, щоб захистити свої права.
Наразі майже кожна друга родина має залізного коня, а деякі й не одного. Тож новини з автомобільного світу, можна сказати, стосуються майже кожного. Саме тому так сколихнули суспільство новини останніх днів про підвищення штрафів за відсутність у транспортному засобі вогнегасника чи аптечки. Наступною хвилею стали новини про зміни у технічному огляді транспортних засобів, які пронеслись новинними пабліками. Невідомо, звідки беруться деякі новини, але як виявилось далеко не всі вони відповідають дійсності навіть на половину.
Як зазначив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, вимоги до комплектації транспортних засобів залишаються незмінними вже багато років і чітко прописані в Правилах дорожнього руху. Також вже декілька років не змінювались санкції, передбачені КУпАП за можливі порушення з цього приводу. У зв’язку з цим нагадаємо, які саме штрафи та за що може отримати автовласник чи особа, яка керує транспортним засобом відповідно до КУпАП.
Коли мова заходить про штрафи для водіїв, перше, що згадується — перевищення швидкості, порушення розмітки чи використання ременя безпеки. Але законодавство набагато ширше. Водій може бути оштрафований не лише за дії на дорозі, а й за технічний стан автомобіля, його реєстрацію, техогляд і навіть спосіб перевезення дітей. Все це — сфера дії статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме ця стаття містить цілий набір норм, які стосуються не ситуацій аварійних чи виняткових, а буденних, які можуть трапитися будь-коли й будь-де. При цьому йдеться не лише про штраф у кілька сотень гривень, а й про реальне позбавлення права керування або навіть адміністративний арешт.
Одним з найпоширеніших пунктів є керування транспортним засобом із технічними несправностями, з якими експлуатація заборонена. У переліку — проблеми з гальмами, рульовим керуванням, тягово-зчіпним пристроєм, відсутність або несправність зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а також самовільне переобладнання авто з порушенням технічних норм. За це передбачено штраф у розмірі 340 гривень, що становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окремо йдеться про транспортні засоби, що підлягають обов’язковому технічному контролю. Якщо такий контроль не пройдено вчасно — сума штрафу така сама: 340 гривень. Але ситуація кардинально змінюється, якщо протягом року подібне порушення трапляється повторно. У цьому разі водій ризикує отримати від 850 до 17 000 гривень штрафу. І це ще не все: до фінансового стягнення додається позбавлення права керування на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт — від п’яти до десяти діб.
Ще один практичний аспект — керування незареєстрованим або не перереєстрованим у встановленому порядку транспортним засобом. Згідно з тією ж статтею КУпАП, за це передбачено штраф у розмірі 850 гривень. А при повторному порушенні протягом року — 17 000 гривень штрафу або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин. Крім того, у рішенні суду може фігурувати оплатне вилучення транспортного засобу, тобто фактична його конфіскація на користь держави.
І насамкінець — порушення правил перевезення дітей. Попри те, що ця норма активно обговорювалась після відповідних змін у 2019 році, водії часто сприймають її як рекомендацію. Але закон однозначний: за порушення правил перевезення дітей передбачено штраф 510 гривень. У разі повторного протягом року правопорушення — 850 гривень.
Зазначимо, що ці вимоги стосуються не лише водіїв легковиків. Вони поширюються на мотоцикли з боковим причепом, вантажні автомобілі, автобуси, мікроавтобуси, колісні трактори й інші самохідні машини. Причому юридично відповідальною особою є не лише власник авто, а й будь-хто, хто перебуває за кермом.
Варто згадати і пункт 31.4 Правил дорожнього руху України, який визначає: експлуатація транспортного засобу забороняється за наявності технічних несправностей або невідповідності вимогам. При цьому в пункті 31.4.7, що має назву «Інші елементи конструкції», прямо перелічені ті речі, які мають бути в авто — не за бажанням, а обов’язково. Серед них: аптечка, знак аварійної зупинки та працездатний вогнегасник.
Формулювання категоричне: аптечка має бути з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена. Ця вимога поширюється на мотоцикл із боковим причепом, легковий, вантажний автомобіль, колісний трактор, автобус, мікроавтобус, тролейбус і автомобіль, що перевозить небезпечний вантаж. При цьому перелік медикаментів у ній має відповідати державному стандарту — ДСТУ 3961-2000. Аптечка повинна бути закріплена у визначеному виробником місці. Якщо такого місця конструкцією не передбачено — аптечку, як і вогнегасник, слід розмістити у легкодоступному місці.
У цьому ж пункті йдеться і про знак аварійної зупинки (або миготливий червоний ліхтар), який також має відповідати стандарту та бути присутнім у вищезгаданих категоріях транспорту. Крім того, в легковому, вантажному автомобілі та автобусі має бути працездатний вогнегасник.
Однак ці вимоги є лише технічною частиною. Наступне питання — яка саме юридична відповідальність настає, якщо їх не дотримано. Тут думки фахівців розходяться. У багатьох випадках поліцейські посилаються на статтю 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мовляв, якщо чогось немає, отже є технічна несправність, того штрафують. Проте слід знати, що прямого посилання на аптечку, знак чи вогнегасник у статті 121 КУпАП немає. А отже, й притягнення до відповідальності саме за їхню відсутність виглядає юридично вразливо.
Натомість в разі відсутності цих елементів конструкції застосовується стаття 125 КУпАП. Вона передбачає відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, які не охоплюються статтями 121–128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140. І головне — стаття 125 КУпАП не передбачає штрафу як покарання, а лише попередження. Іншими словами: якщо в машині відсутня аптечка, але технічно справні гальма, кермо й фари — юридично обґрунтованим може бути лише попередження. У разі спроби виписати штраф — водій має повне право оскаржити постанову.
Це не означає, що аптечка чи вогнегасник є неважливими. Йдеться про те, що притягнення до відповідальності має спиратися на закон, а не на довільне трактування ПДР. Бо обов’язок мати — це одне, а право карати — зовсім інше.
Водночас є статті КУпАП, де все прописано чітко — без двозначностей і дискусій. Так, стаття 121-1 встановлює відповідальність за експлуатацію транспортних засобів, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах, або є знищеними чи підробленими. У цьому разі штраф становить п’ятнадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ще жорсткіші санкції передбачено статтею 121-3 КУпАП — щодо використання номерних знаків із порушенням законодавства. Мова йде про ситуації, коли автомобіль експлуатується без номерного знака, або з таким, що не належить цьому засобу, не відповідає зразку, закріплений у неправильному місці, перевернутий, неосвітлений, закритий предметами, у тому числі прозорими, або має нанесення матеріалів, які ускладнюють ідентифікацію. До цього ж переліку входить умисне приховування номера або його забруднення до ступеня, коли неможливо чітко розпізнати символи з відстані 20 метрів.
У таких випадках штраф — сімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж йдеться про незаконно встановлені номерні знаки Збройних Сил, поліції, прикордонників чи дипломатичних місій, то штраф складає сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів (тобто 2 550 грн). А якщо водія вже штрафували за це, і він вчинив те саме порушення протягом року повторно — штраф зростає до трьохсот мінімумів (5 100 грн), плюс можливе позбавлення права керування на строк від трьох до шести місяців.
Тепер докладніше, що саме стосується технічного огляду транспортного засобу. Бувалі автовласники пам’ятають, що колись технічний огляд колісного друга був обов’язковим для всіх. Формально добра ініціатива врешті-решт звелась до ритуалу за певну суму — з мінімальним зв’язком до безпеки на дорозі. Пізніше законодавство змінилося, і сьогодні технічний контроль регулюється статтею 35 Закону України «Про дорожній рух».
Ця стаття визначає, що транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами МВС України, підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до норм, викладених у самій статті. Але при цьому визначено чіткий перелік транспортних засобів, які не підлягають такому контролю.
Технічний огляд для багатьох водіїв досі лишається чимось з минулого — етапом, коли формальність перетворювалась на ритуал за гроші, а папірець про придатність авто не мав нічого спільного з його реальним станом. І справді: колись техогляд був обов’язковим для всіх транспортних засобів без винятку. Але згодом ця система змінилася. Зараз вона врегульована статтею 35 Закону України «Про дорожній рух», і саме ця норма чітко визначає, хто має проходити технічний контроль, а хто — ні. Без домислів, чуток і вигаданих нововведень.
Згідно з чинним законом, технічному контролю підлягають транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ. Але далі в тому ж законі визначається виняток. Обов’язковому техогляду не підлягають легкові автомобілі всіх типів, марок і моделей, а також причепи та напівпричепи до них — за умови, що вони не використовуються як таксі або не залучені до перевезення пасажирів чи вантажів із метою отримання прибутку. У тому самому переліку — мотоцикли, мопеди, мотоколяски й усі прирівняні до них транспортні засоби, незалежно від того, скільки їм років і в якому вони стані.
Крім цього, техогляд не потрібен і тим легковим автомобілям, які використовуються в комерційних цілях, а також вантажівкам вантажопідйомністю до 3,5 тонни та причепам до них — але тільки в тому разі, якщо строк експлуатації таких машин ще не перевищує двох років. Додатково звільнено від обов’язкового технічного контролю й технічні засоби агропромислового комплексу, визначені спеціальним законом «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Для решти транспортних засобів техогляд лишається обов’язковим. І це не формальність, а процедура, яка має на меті перевірити цілком конкретні речі: гальмівну систему, рульове керування, зовнішнє освітлення, стан шин і коліс, ступінь світлопропускання скла, справність газобалонного обладнання, якщо воно є, а також усі інші елементи, що прямо впливають на безпеку дорожнього руху та захист навколишнього середовища.
Періодичність перевірок також визначено законом. Якщо йдеться про легкові автомобілі, що використовуються для отримання прибутку, вантажівки до 3,5 тонни та причепи з терміном експлуатації понад два роки, вони повинні проходити техогляд кожні два роки. Вантажні автомобілі з вантажопідйомністю понад 3,5 тонни, причепи до них, а також таксі — раз на рік. Для автобусів і транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, технічний огляд має проводитись двічі на рік — незалежно від віку машини.
Іншими словами, техогляд в Україні нікуди не зник — просто він стосується не всіх. Зараз немає й жодних нових змін до цієї процедури. Ні нових законів, ні постанов, ні рішень, які би розширювали обсяг обов’язкового контролю або повертали практику суцільної перевірки всього транспорту — не ухвалено. Усе лишається в тій самій редакції, що й у попередні роки.
Отже, радимо чітко розуміти, чи підпадає конкретне авто під техогляд. Якщо ні — вимагати проходження цієї процедури або погрожувати штрафами за її відсутність не мають права ані поліція, ані інші органи. Якщо ж транспортний засіб техогляду підлягає, але власник його не проходить, — тоді, згідно зі статтею 121 КУпАП, настає адміністративна відповідальність у формі штрафу. І це — вже зовсім інша ситуація.
Як бачимо, ніяких змін до чинних нормативних актів законотворцями зараз не прийнято, а тому діють всі чинні норми.
