Повернення українських дітей з Росії: чи виступив Катар посередником у складному процесі
Проблема повернення українських дітей, які були незаконно вивезені до Росії, є однією з найбільш болючих тем під час війни. Незважаючи на численні заклики міжнародної спільноти, цей процес залишається вкрай складним і тривалим. У світлі цих обставин важливим кроком стала ініціатива Катару, який виступив посередником у домовленості про повернення дітей.
У четвер, 26 вересня, Катар оголосив про підписання тристоронньої угоди з Україною та Росією щодо повернення тринадцяти дітей, які були незаконно вивезені під час бойових дій. Про це повідомила французька газета Le Monde з посиланням на катарського чиновника, який побажав залишитись анонімним. За його словами, дев’ять дітей та один дорослий будуть повернуті до своїх родин в Україні, а ще четверо неповнолітніх зможуть возз’єднатися з сім’ями в Росії.
Вік дітей, які повертаються в Україну, становить від 12 до 17 років, тоді як ті, хто вирушить до Росії, є значно молодшими — від 2 до 7 років. Ця угода стала можливістю для сімей, які багато місяців не мали жодних звісток про долю своїх дітей, відновити зв’язок з ними. Усіх дітей зустрінуть у посольстві Катару в Москві перед возз’єднанням зі своїми родинами. Катар, посередник у цьому питанні з липня 2023 року, допомагав репатріювати українських дітей, перевезених до Росії та на окупованій Росією українській території, з початку вторгнення в лютому 2022 року.
Нелегальний вивіз дітей: масштаби проблеми
Викрадення українських дітей є серйозним порушенням міжнародного права і гуманітарних норм. Європарламент у 2023 році висловив занепокоєння щодо масових випадків незаконної депортації дітей з України до Росії. За їхніми даними, кількість дітей, яких примусово вивезли, може сягати 300 тисяч. Примусове переміщення українських дітей розпочалося ще в 2014 році після окупації Криму та частини Донбасу. Таким чином, масштаб проблеми значно перевищує те, що ми бачимо зараз, і є наслідком багаторічної політики Росії щодо анексованих і окупованих територій.
Український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що станом на вересень 2024 року вдалося повернути 931 дитину з моменту початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, на початку року під час четвертої зустрічі радників з “Формули миру” в Давосі він повідомив, що вдалося повернути 517 незаконно вивезених дітей і 2828 дорослих, серед яких лише 150 були цивільними. Ці цифри свідчать про масштаб проблеми і про необхідність об’єднання міжнародних зусиль для захисту прав дітей, які стали жертвами агресії.
Кількість викрадених і зниклих дітей
За офіційними даними української платформи “Діти війни”, станом на травень 2024 року щонайменше 19 546 дітей були примусово депортовані чи переміщені до Росії. Серед них 2015 дітей вважаються зниклими безвісти. Це означає, що їх місцезнаходження залишається невідомим, і є велика ймовірність того, що вони були переміщені на інші території, змінили імена або потрапили під вплив російських соціальних служб.
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії, підкреслив, що багато з цих дітей не мають можливості навіть зв’язатися зі своїми рідними. Це спричиняє величезний психологічний тиск на родини і поглиблює гуманітарну кризу в Україні.
Спростування інформації
27 вересня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець спростував інформацію про укладену угоду між Україною, Росією та Катаром щодо обміну дітьми. Він назвав ці твердження відвертим просуванням російських наративів і підкреслив, що жодної подібної угоди не існує.
“В одному з іноземних медіа поширилася інформація, що Катар нібито оголосив про угоду з Україною та Росією про обмін дітьми. Насправді жодної угоди ніхто не укладав. Це виглядає, як відверте просування російських наративів.
Катар виступає посередником саме у поверненні незаконно депортованих та примусово переміщених українських дітей, за що ми надзвичайно вдячні. Водночас, Україна не викрадала і не утримує російських дітей на своїй території, не перешкоджає в їх поверненні в Росію, якщо вони перебувають на нашій території.
Міжнародне гуманітарне право не передбачає такого процесу як обмін дітьми. До якого цинізму треба дійти, щоб запропонувати подібний механізм повернення українських дітей з депортації?”, – написав Лубінець в Телеграм.