Поки військові тримають оборону на фронті й платять найвищу ціну, у тилу знаходяться ті, хто навчився заробляти на них. Там, де мала б бути підтримка і довіра, розростаються неймовірні шахрайські схеми. Одні наживаються на тендерах, перетворюючи їх на зручний інструмент для розпилу Держбюджету. Інші продають неіснуючі дрони під виглядом волонтерської допомоги. Є й ті, хто заробляє навіть на загиблих захисниках. Хтось щодня втрачає здоров’я і побратимів, а хтось рахує прибутки, прикриваючись словами “на потреби фронту”. У найскладніший період для країни виявились ті, хто зумів перетворити війну на джерело особистого збагачення. І на превеликий жаль, така реальність перестала бути винятковою, давно перетворившись на систему.
Коли жадібність перемагає людську гідність: скандал у морзі Харківщини
На Харківщині стався випадок, який б’є по нервах сильніше, ніж заголовки з фронту. У Чугуєві викрили працівницю моргу, яка крала особисті речі з тіл загиблих українських військових, які віддали своє життя за захист країни.
Після того як дружина загиблого захисника не дорахувалась обручки на тілі чоловіка, почалося розслідування. І вже невдовзі з’ясувалося, що це не поодинокий випадок. Молодша медична сестра місцевого моргу систематично обкрадала полеглих бійців. Телефони, ланцюжки й обручки, які мали хоч якусь цінність, потрапляли до її рук. Частину прикрас вона зрізала з пальців загиблих за допомогою плоскогубців. Згодом ці речі здавала до ломбардів, отримуючи за них готівку.
Підозрювану затримали і під час обшуку виявили в неї не лише ювелірні вироби, а й купу квитанцій, кожна з них свідчить про ще одну зраду, вчинену вже після смерті воїна. Цей випадок вказує не на банальну кримінальну справу, а перетворюється на дзеркало того, що може статися, коли людяність програє жадібності та відсутності будь-яких моральних принципів. І поки триває слідство, правоохоронці перевіряють, чи не була вона в цій справі не одна.
Цей випадок шокує деталями, але не унікальністю. За час повномасштабної війни вже зафіксовано низку аналогічних інцидентів і що далі, то важче робити вигляд, що це просто “винятки”. Схожі злочини фіксуються в різних регіонах України. Схеми різняться, але суть одна: мародерство у тилу, замасковане під допомогу або службовий обов’язок.
Як шахраї підривають волонтерський рух
Українці є щирою й відкритою нацією, для якої допомога іншим давно стала не жестом доброчинності, а природною частиною повсякденного життя. У моменти найбільших викликів ця риса проявляється особливо яскраво: коли боляче, ми об’єднуємося, коли важко, то підтримуємо один одного, а коли небезпечно, не ховаємося, а йдемо поруч. Саме тому волонтерська діяльність у нашому суспільстві має не формальний, а глибоко емоційний зміст. Люди відгукуються не тому, що так треба, а тому, що інакше не можуть. У складні часи війни, втрат та нестабільності мільйони українців знаходять у собі сили й ресурси допомагати іншим.
Україна вже третій рік поспіль утримується серед лідерів світового рейтингу World Giving Index, що свідчить про стабільно високий рівень солідарності та підтримки у суспільстві. Так, у 2024 році наша країна опинилася на сьомій сходинці в глобальному індексі благодійності, хоча роком раніше була другою. Такі результати оприлюднила британська організація Charities Aid Foundation (CAF), яка щорічно аналізує рівень участі громадян різних країн у благодійній діяльності. Згідно з опитуванням CAF, 77% українців готові допомагати незнайомим людям, 67% робили фінансові пожертви, а 27% брали участь у волонтерських ініціативах. Ці показники формують загальну оцінку благодійної активності в країні.
Важко уявити, але знаходяться нелюди, які готові нагріти на цьому руки. У Львові викрили чоловіка, який під виглядом благодійника обдурив військових і волонтера майже на півтора мільйона гривень. Схема, в якій обіцянки замінили реальні дії, виявилася доволі простою і тим більш цинічною.
41-річний львів’янин заснував благодійний фонд, який мав би допомагати армії: транспорт, техніка, дрони, тепловізори для фронту. Насправді ж фонд став прикриттям для особистого збагачення. Замість допомоги, люди отримували пусті обіцянки. За даними слідства, чоловік отримував передплату за автомобілі та обладнання нібито для ЗСУ. Всього сім автівок різних моделей, кілька тепловізійних прицілів та дрони. Кошти переводили на його банківські картки або через електронні сервіси. Ніхто з потерпілих у підсумку не отримав ні авто, ні техніки. Зате сам псевдоволонтер активно розпоряджався грошима на власний розсуд.
Шахрай встиг ошукати чотирьох військових і волонтера, які самі не шкодують себе заради перемоги. Сума збитків становить понад 1,3 мільйона гривень. Та це не просто цифра, а втрачені можливості, які могли б врятувати життя на передовій. Зараз підозрюваний знаходиться під вартою, але має право внести заставу. Тим часом триває слідство, поліція та кіберфахівці встановлюють всі деталі, щоб така “благодійність” більше не мала шансів.
У Харкові зафіксовано подібний злочин, де було затримано 31-річного чоловіка, який перетворив фейсбук-сторінку на інструмент для обману довірливих українців. Поки інші збирають донати на броню, дрони й автівки, цей шахрай під вигаданим іменем “Олег Решетняк” збирав гроші на себе.
Фейковий профіль, патріотичні дописи, заклики підтримати армію мали вигляд типової волонтерської активності. Але замість офіційних реквізитів чи звітів там містилося посилання на особисту банківську картку. Сам злочинець використовував Wi-Fi з сусідського кафе й жодної SIM-карти, що дозволяло йому лишатися в тіні.
Слідчі вже нарахували щонайменше 30 випадків, коли люди з різних областей перераховували 3–4 тисячі гривень, щиро вірячи, що допомагають фронту. Насправді ж “допомагали” одному харків’янину покрити власні витрати. Зараз йому оголошено підозру за повторне шахрайство. А його історія стала ще одним нагадуванням про те, як легко в умовах війни довіра може стати знаряддям для наживи.
Однак серед всіх випадків шахрайства, пов’язаних з допомогою армії, наступна історія вирізняється розмахом. Мова йде не про кілька обдурених людей і не про тисячі гривень. Тут масштаби торкаються десятків замовлень, сотень людей і мільйонів коштів, які мали працювати на допомогу армії. Цю схему вже встигли охрестити “пірамідою дронів”, і недарма. Волонтери, які збирали кошти на дрони для фронту, стали жертвами масштабної шахрайської схеми, коли під питанням опинилася закупівля понад тисячі дронів та комплектуючих на суму близько 84 мільйонів гривень. Цю історію допоміг зрушити з мертвої точки адвокат проєкту “Свої Люди” Юрій Мельник. Після його звернення прокуратура все ж таки відкрила кримінальне провадження за фактом ймовірного шахрайства у великих розмірах.
Схема виглядала переконливо – підозрювані спершу справно постачали квадрокоптери за цінами нижчими за ринкові, формуючи довіру серед волонтерів. Замовлень більшало, зростали суми, і саме в цей момент почалися проблеми: затримки, відмазки, переведення грошей на різні рахунки та в криптовалюту, а результат зводився до нуля.
У справі фігурують щонайменше три особи: Ірина Приступа, яка вела фінансові питання, координувала поставки та спілкування з замовниками; Олеся Матякіна, що виступає власницею ФОП, на ім’я якої надходили більшість платежів; та Назар Ткаченко — директор фірми “Бригантина”, через яку, за версією слідства, проходила частина угод. У групу входили й інші люди, і частина з них, схоже, щиро вірила, що справді допомагає армії. Після заяв постраждалих, як волонтерів, так і представників військових підрозділів, у поліції та прокуратурі вже накопичилось кілька десятків звернень. Їх планують об’єднати в єдине кримінальне провадження.
Справу ще тільки розслідують, але її масштаб уже зараз викликає резонанс у волонтерському середовищі. В умовах, коли на фронті кожен дрон може врятувати чиєсь життя, така історія виглядає як удар у спину.
Тіньова корупція в державних кабінетах: зрада довіри під час війни
Найбільш цинічно виглядають випадки, коли до шахрайських схем причетні чиновники і деякі політики. Маючи доступ до ресурсів, вплив і стабільну зарплату з бюджету, дехто з них все одно знаходить спосіб заробити “у тіні”. Коли обман виходить з кабінетів держслужбовців, то мова йде не просто про злочин, а справжнє мародерство і зраду довіри, на якій тримається вся держава. За останні місяці сплив цілий ряд справ, у яких фігурують посадовці різного рівня від міністерських кабінетів (в тому числі – Міноборони) до регіональних адміністрацій і депутатських мандатів. Ці історії стали зрізом хронічної проблеми: доступ до ресурсів і влади в руках недоброчесних людей перетворюється на інструмент збагачення навіть у найтемніші для країни часи.
На початку 2024 року прогриміла одна з найрезонансніших справ проти високопосадовців Міноборони. Колишній заступник міністра, відповідальний за тилове забезпечення армії, разом із керівниками департаментів закупівель і контролю якості, опинився у центрі слідства щодо масштабних зловживань. За версією слідства, саме за його ініціативою було укладено договір на постачання екіпірування (бронежилетів, касок, одягу) за завищеними цінами і з відверто сумнівною якістю. У результаті держава зазнала збитків на понад 1,4 мільярда гривень, з яких понад 222 мільйони просто зникли. Справу передано до суду, підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.
Ще один випадок постачання неякісної їжі прикордонникам стався у Чернігові. Керівник приватного підприємства уклав кілька держконтрактів на суму понад 1,1 мільйона гривень, але за кожною поставкою стояли фальшиві документи. Щоб зам’яти справу, він спробував підкупити посадовця з внутрішньої безпеки прикордонного загону, запропонувавши 2 тисячі доларів хабаря, однак ця спроба закінчилась затриманням.
На півдні, у Херсонській ОВА, чиновниця одного з департаментів потрапила під слідство за махінації з відновленням соціальної інфраструктури. Разом з керівником приватної компанії вони уклали договір на обстеження зруйнованих шкіл і лікарень на майже 10 мільйонів гривень, хоча фактична вартість робіт ледь перевищувала пів мільйона. У результаті мало місце незаконне заволодіння 7,7 мільйонами гривень із резервного фонду Кабміну.
На Волині колишня заступниця голови ОВА Мирослава Якимчук разом з кількома спільниками організувала схему легального виїзду чоловіків за кордон. У період з серпня 2022 по квітень 2023 року група оформлювала ухилянтів як “волонтерів”, вносила їх до системи “Шлях”, і за 5 тисяч доларів з людини переправляла через кордон. Усього слідство налічило понад 100 осіб. Після розголосу справи, у вересні 2024 року, Якимчук звільнилася за згодою сторін.
Не обійшлося й без підміни понять у сфері благодійності. В Івано-Франківській області депутат облради Богдан Ленігевич, керівник благодійного фонду, ввозив автомобілі для військових нібито як гуманітарну допомогу. А потім продавав ці ж машини як військовим, так і цивільним за космічними цінами. За один з останніх “пакетів” із трьох авто він просив 20 тисяч доларів, при цьому оформлюючи фіктивні акти передачі безкоштовної допомоги.
Йому мало б загрожувати до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Але після початку розслідування справу Богдана Ленігевича перекваліфікували. Замість шахрайства йому закинули зловживання повноваженнями в межах приватної організації, а саме нанесення шкоди самому благодійному фонду, який він і очолював на момент продажу авто.
У квітні 2025 року в “Турботі” змінилось керівництво: новим очільником став Микола Перпета. Саме він і подав заяву про відмову від приватного обвинувачення проти Ленігевича, яку суд визнав обґрунтованою, а прокуратура не заперечувала. Відповідно до чинного законодавства, така відмова є безумовною підставою для закриття провадження. Суд ухвалив припинити справу, зняти арешт з майна Ленігевича та повернути йому заставу в розмірі понад 2,4 млн гривень після спливу строку подання апеляції. Таким чином, попри резонанс і початкові обвинувачення, справу закрили, так і не дійшовши до вироку.
27 серпня стало відомо, що працівники Державного бюро розслідувань завершили розслідування у справі львівського адвоката, який наживався на сім’ях загиблих і зниклих безвісти військових, маскуючись під помічника у вирішенні їхніх проблем. Чоловіка викрили у лютому цього року, наразі обвинувальний акт направлено до суду, де йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Зловмисник здобув довіру юрисконсульта військової частини, який допомагав рідним військових. Він представляв себе як адвоката, який швидко оформляє матеріальну допомогу та інші документи. Однією з постраждалих стала жінка зі Львівщини, яка втратила чоловіка на Донеччині та сама виховує четверо дітей, борючись з онкозахворюванням. Аферист переконав її, що без його “покриття” складно отримати допомогу, і вимагав 30% від суми, а також щомісячну плату у 25 тисяч гривень. Для більшої довіри він організовував зустрічі у ресторанах за кошт потерпілої і навіть пропонував скласти на нього заповіт.
Щоб приховати злочин, адвокат домігся від жінки відкриття банківського рахунку на своє ім’я, отримав картку з пін-кодом поштою та зняв з неї близько 800 тисяч гривень. Подібним чином постраждала і ще одна жінка, чоловік якої зник на Луганщині. Шахрай пообіцяв їй допомогти з пошуками навіть на окупованих територіях та в РФ, встигши виманити у неї 460 тисяч гривень, після чого зник.
Загалом шахрай завдав збитків на понад мільйон гривень і планував отримати ще більше коштів за свої “послуги”. Йому інкримінують шахрайство за кількома статтями Кримінального кодексу України, і у разі визнання винним суд може призначити до 12 років ув’язнення. Прикро, що саме людина, якій довіряли захищати права і допомагати постраждалим, виявилася причетною до злочину. Той, хто мав стояти на боці закону, натомість скористався своїм становищем для власної вигоди, зрадивши довіру та обдуривши найуразливіших людей. Це болючий приклад, коли захисник законів сам стає їх порушником.
Як бачимо, поки на передовій українські військові боронять країну й оплачують наш шанс на майбутнє власною кров’ю, у тилу знаходяться ті, хто перетворив війну і захисників на джерело збагачення. Йдеться не лише про чиновників чи посадовців, але й про бізнесменів, посередників та волонтерів з сумнівною репутацією.
Це свідчить, що в українському суспільстві війна оголила не лише силу й стійкість, а й глибоку соціальну проблему — готовність значної частини людей використовувати чужу жертву як ресурс. Там, де прибуток вищий за моральні принципи, зникає довіра і руйнується відчуття справедливості. Держава, в якій частина людей нехтує законами й наживається навіть на захисниках, стає нестійкою та вразливою зсередини. Вона ризикує втратити майбутній розвиток, бо замість спільних правил діє логіка цинічної наживи і безкарності.
