“Приємно ладнати з людиною, яка має багато ядерної зброї”: чи повернеться Трамп до “дружби” з Кімом

Дональд Трамп, який має репутацію гуру особистої дипломатії, часто критикується за надмірну увагу до особистих зустрічей з лідерами, які часто призводили до відсутності реальних результатів. Його безпосередні контакти з Кім Чен Ином, Володимиром Путіним, Сі Цзіньпіном та іншими світовими лідерами зазвичай викликали питання щодо ефективності таких переговорів і їхнього впливу на довгострокову стабільність у світі. Хоча зовні такі зустрічі і виглядали як стратегічні кроки, вони не забезпечували конкретні досягнення і були значною мірою спрямовані на особисті політичні вигоди Трампа. Лідер республіканців неодноразово хвалився «теплими» листами від Кіма, називаючи їх унікальним доказом добрих стосунків, попри те, що більшість експертів оцінювали ці контакти як політичний театр, а не реальний прорив у вирішенні ядерної кризи на Корейському півострові. У південнокорейській пресі зазначають, що Північна Корея ще більше віддалилася від західних країн, відправивши війська до Росії, яка воює з Україною.

Особиста дипломатія з Кімом

Нині команда новообраного президента США розглядає можливість прямих переговорів із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, щоб зменшити ризики збройного конфлікту між двома ядерними державами. Про це повідомляє Reuters.

Згідно з інформацією двох джерел, на які посилається вказана агенція, декілька членів команди Трампа вважають, що прямий підхід з боку обраного президента є найбільш вірогідним способом встановлення контакту з Кімом. Така стратегія передбачає повернення до формату діалогу, який раніше використовувалися під час його першого президентського терміну. Однак обговорення дипломатичної політики ще тривають, і остаточного рішення Трамп поки не ухвалив.

Нагадаємо, що під час свого першого президентського терміну Трамп зробив безпрецедентний крок, тричі зустрівшись із Кімом: у Сінгапурі в 2018 році, у В’єтнамі та в демілітаризованій зоні на кордоні Північної та Південної Кореї в 2019 році. У Сінгапурі сторони підписали декларацію, яка зобов’язувала КНДР до денуклеаризації в обмін на гарантії безпеки з боку США. Однак жодних конкретних кроків реалізовано не було.

Зустріч у Ханої в лютому 2019 року завершилася провалом: Трамп і Кім не змогли досягти згоди через розбіжності щодо обсягу денуклеаризації та зняття санкцій. Після цього переговори поступово зійшли нанівець, а Північна Корея відновила випробування ракет і нарощування військового потенціалу.

Плани Трампа: чого чекати?

З моменту закінчення президентства Трампа Північна Корея значно удосконалила свій ядерний та ракетний арсенал, випробувавши нові міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), здатні досягти території США. Пхеньян також продовжує модернізацію звичайних збройних сил, використовуючи військову допомогу від союзників, зокрема Росії.

Адміністрація Джо Байдена обрала інший підхід, акцентуючи увагу на багатосторонній дипломатії та посиленні тиску на КНДР через санкції. Проте прямих переговорів із Пхеньяном не проводилося, що дозволило Кімові уникнути будь-яких зобов’язань у цьому напрямку.

З поверненням Трампа до влади зростають очікування щодо відновлення дипломатії самітів. Призначення Алекса Вонга, колишнього ключового перемовника з КНДР, заступником радника з національної безпеки може свідчити про намір обраного президента повернутися до переговорів. Вонг відіграв важливу роль у підготовці самітів із Кімом у 2018-2019 роках.

За даними Reuters, Трамп може розпочати діалог із метою «відновлення базового контакту». Це може включати попередні домовленості щодо припинення випробувань ракет в обмін на гуманітарну допомогу чи часткове послаблення санкцій.

Скепсис і реальні загрози

Попри заяви про можливе відновлення переговорів, багато експертів сумніваються в їхній ефективності. В чому полягають основні виклики?

Змінився баланс сил. Північна Корея стала ще більшою загрозою для регіону та світу, маючи досконаліші ракети й потенціал для розширення ядерного арсеналу. Нині КНДР тісніше співпрацює з Росією та Китаєм, які також конфліктують зі США на глобальній арені. У США з’явилися інші пріоритети. Тож Трамп може зіштовхнутися з потребою концентруватися на внутрішніх питаннях чи кризах, таких як війна в Україні чи напруженість у відносинах з Китаєм.

У відповідь на спекуляції щодо можливого діалогу Кім минулого тижня на виставці зброї в Пхеньяні заявив, що його країна більше не вірить у переговори зі США, які назвав “ворожими та інвазивними”. Він наголосив, що Північна Корея ніколи не відмовиться від зміцнення військового потенціалу.

Попри скептицизм, будь-які кроки Трампа в напрямку відновлення переговорів із КНДР можуть вплинути на глобальну безпеку. Якщо сторони зможуть повернутися до діалогу, це може стати важливим інструментом стабілізації ситуації на Корейському півострові. Водночас ризик повторення невдач попередніх переговорів залишається високим.

Можливі наслідки нових переговорів

Рішення Трампа про відновлення діалогу з Кімом, якщо воно буде прийняте, може мати кілька цілей:

• Демонстрація дипломатичної активності: Трамп може прагнути показати себе ефективним перемовником, здатним вирішувати глобальні кризи.
• Зниження напруженості: Прямі переговори можуть зменшити ризики ескалації, особливо на тлі останніх повідомлень про випробування КНДР балістичних ракет.
• Пошук угоди: Трамп може намагатися укласти “великий договір”, який він не зміг досягти під час свого першого президентського терміну.

Якщо рішення про переговори попри скептицизм буде ухвалене, це стане однією з перших великих дипломатичних ініціатив нової адміністрації Трампа. Результати таких кроків можуть вплинути не лише на відносини США та КНДР, але й на стабільність у всьому регіоні.

Трамп 2.0 у фокусі південнокорейської преси

Активно обговорюють наслідки повернення Дональда Трампа до влади для Корейського півострова і південнокорейські ЗМІ.  Про це повідомляє незалежне онлайн – видання, яке спеціалізується на аналітиці та новинах з Азії Asia Times.

Однією з головних тем є можливість відновлення тісних стосунків між Трампом і північнокорейським лідером Кім Чен Ином. Експерти припускають, що Трамп може повернутися до переговорів, які зазнали краху під час саміту в Ханої наприкінці лютого 2019 року.

Своїми висловлюваннями в ході передвиборчої кампанії Трамп лише підживлював ці припущення. У липні він заявив: “Добре мати гарні стосунки з тим, хто має багато ядерної зброї. Я думаю, Кім теж хотів би, щоб я повернувся. Здається, він сумує за мною, якщо хочете знати правду“.

Колишні посадовці, зокрема ті, хто брав участь у переговорах з КНДР під час першого президентського терміну Трампа, прогнозують, що новообраний президент спробує знову розпочати діалог із Кімом у майбутньому.

“Це не питання першого дня президентства, ймовірно, навіть не першого року, але Трамп точно захоче відновити контакти з Кім Чен Ином”, — заявив Рендалл Шрайвер, колишній високопосадовець Пентагону, 21 листопада на конференції в Інституті Гудзона. 

“Трамп непередбачуваний і не обмежений традиціями”, — зазначає Стівен Бігун, колишній заступник державного секретаря та спеціальний представник з Північної Кореї. Він додав: “Він людина, яка каже: “Ви що, жартуєте? Ця війна закінчилася більше ніж 70 років тому, а у нас досі 30 000 військових на Корейському півострові? Які генії керували нашою політикою щодо Північної Кореї останні 70 років?” У цій заяві є певний здоровий глузд“.

Оголошення Трампа про призначення Олександра Вонга, який був частиною команди з Північної Кореї під час першої адміністрації, на посаду заступника радника з національної безпеки, деякі аналітики розглядають як ознаку його зацікавленості в відновленні дипломатії з Пхеньяном.

Південнокорейські медіа згадують, що під час свого президентства з 2017 по 2021 рік Трамп вимагав від Південної Кореї збільшити внески на утримання американських військ у п’ять разів і навіть погрожував їх виведенням.

Нещодавні заяви Трампа, в яких він назвав Південну Корею “дуже багатою країною” та “грошовою машиною”, вказують на те, що він може знову вимагати більших фінансових внесків, що породжує побоювання щодо можливого розриву в альянсі.

Підхід Трампа до дипломатії, що базується на прямому контакті з ворогами, зокрема з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, також викликає занепокоєння.

Існують побоювання, що Трамп може визнати Північну Корею де-факто ядерною державою, приділяючи більше уваги скороченню озброєнь, аніж денуклеаризації.

В результаті, якщо Трамп змінить підхід до переговорів і буде прагнути укладати угоди про обмеження ядерної програми, а не про її повне припинення, це може фактично узаконити ядерний статус Північної Кореї, що є великим занепокоєнням для міжнародної спільноти, зокрема для Південної Кореї та Японії.

Провідна південнокорейська газета Chosun Ilbo висвітлює різні глобальні загрози для безпеки Південної Кореї, зокрема з боку Північної Кореї та Росії, а також вплив повернення Дональда Трампа до влади в США. Видання наголошує, що Північна Корея стала ще більшою загрозою після того, як відправила понад 10 000 своїх військових до Росії для участі в Україні, що зміцнило її зв’язки з Кремлем. Зазначається також, що Північна Корея та Росія можуть співпрацювати в галузі ядерних технологій, зокрема щодо міжконтинентальних балістичних ракет і підводних човнів, а це може згубно вплинути на безпеку Південної Кореї.

Передбачається, що Дональд Трамп знову поставить на порядок денний ядерну проблему Північної Кореї, але може зайняти більш прагматичну позицію, визнаючи Північну Корею як де-факто ядерну державу. Його пріоритетами можуть стати переговори з Кім Чен Ином, ймовірно, без участі Південної Кореї. Це викликає побоювання, що безпека Південної Кореї може опинитися під загрозою.

“Порядок через силу” замість “порядку через право”

Росія, яка тепер є єдиним союзником Північної Кореї, активно підтримує Кремль у війні проти України, що додає нестабільності в регіоні. Важливою частиною стратегії є обмеження можливостей Заходу через підтримку Північної Кореї, що може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та вплинути на дипломатичні відносини в Азії. Росія, надаючи військову і технологічну підтримку Північній Кореї, може підсилити ядерну загрозу в регіоні.

Пише видання і про очікування від дипломатії Трампа в контексті російсько-української війни. Щоб новообраний президент міг продемонструвати свої здібності в Україні, він має посадити Росію та Україну за стіл перемовин щодо припинення вогню або перемир’я. Для того, щоб це стало можливим, йому доведеться “викрутити” руки одній зі сторін — ймовірно, це буде Україна, бо змусити її до компромісу буде легше. У цьому процесі стане очевидним, як змінюється баланс між “порядком через право” та “порядком через силу”. Насіння “миру”, яке посіяв Трамп, може обернутися “зерном катастрофи”, посіявши недовіру та змусивши Німеччину й інші європейські країни шукати шляхи до самозабезпечення в питаннях безпеки, що, у свою чергу, може призвести до політичної та стратегічної нестабільності в Європі.

Південна Корея стикається з дилемою між союзом з США та збереженням відносин з Китаєм. Експерти застерігають, що військової та економічної потужності країни недостатньо для повноцінної стратегії балансу. Зокрема, важливо зміцнювати союз з США, але одночасно зберігати співпрацю з Китаєм і Росією через багатосторонні платформи, не суперечачи інтересам США.