Увага української спільноти та західної громадськості, прикута до воєнних подій на сході країни, останнім часом значно розширилася. Курщина стала важливим об’єктом моніторингу, оцінок і дискусій. Американські воєнні аналітики оприлюднили своє бачення Курської операції на сторінках видання The New York Times (Ukraine’s Incursion Into Russia Reveals a Dramatic Shift – The New York Times). Пропонуємо вашій увазі ключові тези, які дають уявлення про зміст і наслідки воєнної кампанії на території Росії.
На противагу невдалому контрнаступу
Операція на Курщині – приклад несподіваної операції, яка може врешті-решт завдати реальних втрат Кремлю. Вона різко контрастує з невдалою контрнаступальною операцією на півдні України влітку минулого року. Важливо, що ця операція розроблялася в таємниці і мала на меті відтягнути російські війська з фронту та захопити території, які можна було б використати як розмінну монету.
Українське вторгнення в Росію демонструє, як армія України покращила свої навички механізованої війни, техніки, яку вона не змогла освоїти рік тому.
Оцінка успіху операції від НАТО
За словами військового командувача НАТО генерала Крістофера Г. Каволі, вторгнення на даний момент успішне. “Українці знайшли слабке місце в позиціях росіян і швидко ним скористалися, зробили це дуже майстерно”, зазначив чотиризірковий генерал армії США, якого вважають спеціалістом з російських воєнних питань.
Генерал Каволі, який регулярно спілкується з українськими колегами, сказав, що операція дала важливий імпульс моральному духу українців після місяців повільних, виснажливих наступів російської армії на сході та півдні України.
Український удар і його подальший успіх можуть мати стратегічне значення, хоча американські чиновники застерігають, що потрібно дочекатися розвитку подій для остаточних висновків.
Стратегічне значення і міжнародна реакція
Водночас, за словами американських офіційних осіб, операція сама по собі не змусить Росію сісти за стіл переговорів. Путін пообіцяв не вести переговори, поки Україна окупує Росію, і американські чиновники сказали, що його слід сприймати серйозно.
Разом з тим, у публічних виступах директор ЦРУ Вільям Бернс говорив про необхідність пробити самовпевненість Путіна. Росія не робитиме жодних поступок, сказав він, поки пихатість Путіна не буде поставлена під сумнів, і поки Україна не продемонструє силу на полі бою.
Вторгнення України в Курськ, власне, і стало прикладом того, як вона бере ініціативу, виявляючи слабкість Росії та принижуючи Путіна.
Американські чиновники кажуть, що Україні доведеться продовжувати операцію і здійснювати інші сміливі дії, які можуть протистояти впевненості Росії у неминучій перемозі. Чи будуть це нові переривання кордону, таємні саботажні місії чи інші ще не заплановані операції, поки що незрозуміло.
Його коментарі були найбільш розгорнутими з моменту початку атаки України на Курщину. Разом з тим, чиновники адміністрації Байдена відмовилися відповідати на більшість запитань про операцію, переадресувавши їх українським чиновникам.
Операція України також викликала захоплені відгуки серед прихильників Києва в Конгресі.
Сенатори Ліндсі Грем, республіканець з Південної Кароліни, і Річард Блументаль, демократ з Коннектикуту, які цього тижня зустрілися з президентом Володимиром Зеленським у Києві, закликали до збільшення військової підтримки України.
На питання про вторгнення, що прозвучало на прес-конференції, Грем сказав: “Що я думаю про Курськ? Сміливо, блискуче і красиво. Продовжуйте в тому ж дусі”. Він додав: “Путін почав це. Дайте йому відсіч”.
Водночас високопосадовці у Білому Домі і Пентагоні також дорікнули українцям тим, що вони не попередили американців про свої плани заздалегідь, можливо, з побоювання, що вони спробують переконати їх скасувати ризиковану місію. Значними також були побоювання щодо витоку інформації.
Створення оперативної дилеми для росіян
Постфактум українські офіційні особи повідомили американським цивільним та військовим керівникам, що метою операції є створення оперативної дилеми для росіян — змусити Москву перекинути війська з лінії фронту в Донбаському регіоні східної України, де російські війська повільно, але впевнено просувалися протягом кількох тижнів.
Американські офіційні особи зафіксували, що Росія вивела деякі піхотні підрозділи з України і направила їх до Курська для захисту від українського наступу. Однак, скільки саме військових Росія переміщує і звідки вони прибули, вони не уточнили. Водночас офіційні особи зазначили, що поки не бачили, щоб Кремль відтягував бронетанкові батальйони та іншу бойову силу, якої, на їхню думку, Росія потребує для відбиття вторгнення.
Тим не менш, Москва була змушена залучити свої резерви до боїв у Курську і муситиме направити туди більше сил, якщо планує витіснити українців. Ці сили, за словами американських офіційних осіб, інакше були б використані в найближчі місяці для повільних, виснажливих наступів Росії в східній Україні.
Американські аналітики сумніваються, що Україна матиме достатньо сил, щоб скористатися будь-якою слабкістю Росії на Донбасі. Україна використала значну кількість своїх військ у Курську і може не мати достатніх резервів для подальших дій. Ще важливіше те, що американські офіційні особи радили українцям уникати великих наступів цього року на південь або схід, враховуючи силу російських оборонних позицій.
Атакуючи в Курську, українці взяли до уваги американські поради: замість того, щоб боротися через укріплені позиції, йти туди, де ворога немає, щоб захопити стратегічні позиції.
Операція в Курську також має на меті захоплення і утримання території для збільшення важелів впливу України в переговорах. Як варіант – для обміну російської території на територію біля Харкова, яку російські сили захопили навесні.
Роль американської зброї
У травні, під тиском радників і ключових союзників, президент США Джо Байден авторизував обмежені удари України всередині Росії з використанням американських озброєнь. Це рішення стало першим випадком, коли американський президент дозволив обмежені військові дії на артилерійські, ракетні бази та командні пункти всередині кордонів ядерної держави. Проте офіційні особи Білого дому наполягали, що дозвіл поширювався лише на те, що вони характеризують як акти самооборони від транскордонних загроз, щоб Україна могла захистити Харків та прилеглі території від російських ракет, бомб та артилерійських снарядів безпосередньо з-за кордону. Білий дім досі забороняв Україні використовувати високоточну американську артилерію великої дальності для ударів по авіабазах та інших об’єктах у глибині Росії.
Одразу після українського вторгнення ця політика США стала об’єктом пильної уваги. Представники Пентагону та Державного департаменту заявили, що використання американської зброї та боєприпасів під час нападу з боку України заборони США не порушило.
Американська розвідка знала
Американські розвідувальні агентства були в курсі амбіцій України атакувати через кордон протягом більше ніж року. Хоча конкретний час і місце операції стали несподіванкою, стратегічна мета була відома заздалегідь. Один зі звітів розвідки, опублікований на інтернет-форумі військовослужбовцем Національної гвардії ВПС, містив інформацію про зустріч, під час якої пан Зеленський спонукав військових розглянути питання про транскордонне вторгнення. Пан Зеленський, згідно зі звітом, хотів, щоб українські сили “зайняли невизначені російські прикордонні міста”.
Про результативність операції говорити зарано
Американські офіційні особи висловили подив щодо того, наскільки успішною була українська операція до цього моменту, і наскільки повільною та несистемною була реакція Росії.
Один старший американський офіційний особа назвав вторгнення “Спеціальною операцією Сирського” і повідомив, що це була яскрава операція, яку пан Зеленський дуже любить.
Але американські офіційні особи також зазначили, що продовжують займати вичікувальну позицію. Один з них назвав операцію великою авантюрою. Якою стратегічною виявиться ця атака, можна буде дізнатися лише з часом.
