Драматично, із втручаннями Росії, впливами опозиційних партій, повідомленнями про замінування та іншими перипетіями відбулися президентські вибори у Молдові. Разом із обранням президента молдавани мали змогу відвідати плебісцит, який визначав майбутню траєкторію розвитку країни.
Після оголошення попередніх результатів жоден з кандидатів не набрав більшості голосів у першому турі, тому відповідно до законодавства буде організовано другий тур виборів, у якому візьмуть участь перші два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів. Вже зрозуміло, що це будуть Майя Санду (42,33% голосів) та Олександр Стояногло (26,05% голосів). Очікується, що другий тур буде дуже важким.
Євровибір врятувала діаспора
Непереконливою більшістю Молдова обрала європейський шлях у майбутнє. За даними Центральної виборчої комісії, після підрахунку 99,41% із 1,4 мільйона голосів на референдумі щодо ЄС “так” проголосувало 50,39% проти 49,61% тих, хто проголосував “проти”. Здавалося, що перевагу матиме голосування “ні”, доки не підрахували останні кілька тисяч голосів чисельної діаспори. Поразка стала б політичною катастрофою для прозахідного уряду, який активно підтримував проєвропейську кампанію.
Крістіан Кантір, ад’юнкт-професор міжнародних відносин Оклендського університету, в інтерв’ю Associated Press зазначив, що попередні опитування могли “переоцінити проєвропейські настрої” в Молдові, і що референдум не відбувся б без голосування за межами країни. “Тепер це створить додаткові проблеми, оскільки стане джерелом наративів, які просувають Кремль і проросійські сили”, – додав він. Сенс таких наративів цілком очевидний: за європейську інтеграцію виступають молдавани, що проживають у Румунії, Німеччині та інших країнах Європи, а от місцеві жителі Молдови не готові до євроінтеграційного курсу.
Передвиборча стратегія Майї Санду: курс на ЄС
Як відомо, у 2023 році президентка Майя Санду оголосила про намір балотуватися на другий термін. Вона також повідомила про запуск онлайн-платформи, спрямованої на просування референдуму та популяризацію переваг вступу країни до ЄС. Спостерігачі відзначають, що Санду від початку передвиборчих перегонів прагнула зосередити свої зусилля на євроінтеграції — сфері, в якій вона та її партія PAS досягли помітних успіхів, щоб забезпечити своє переобрання.
21 березня 2024 року парламент одноголосно схвалив резолюцію 54 голосами, що засвідчило продовження зусиль щодо вступу до Європейського Союзу. У документі зазначалося: «Тільки приєднання до Європи може гарантувати майбутнє країни як суверенної, нейтральної та повністю демократичної держави». Під час голосування всі опозиційні партії демонстративно залишили залу засідання. 16 травня парламент затвердив рішення провести референдум одночасно з президентськими виборами 20 жовтня.
Впливи і перешкоди від проросійської опозиції
У прямому ефірі телеканалу FREEДOM віце-прем’єр-міністр з питань реінтеграції Республіки Молдова (2019-2020 рр.), директор Асоціації Ініціатива за мир Олександру Фленкя заявив про те, що надзвичайно високою була явка у Кишиневі та Бєльцях, другому за величиною місті Молдови. Це справді безпрецедентно, оскільки зазвичай у великих містах, насамперед у Кишиневі та Бєльцях, явка завжди була найнижчою. Очевидно, що мала місце мобілізація виборців. Олександру Фленкя розповів українському телеканалу, що Майя Санду була фавориткою президентських перегонів. Сумнівів щодо її перемоги або проходження у другий тур не було ні у кого. Про це свідчить і той факт, що від участі у президентській кампанії відмовилися два найперспективніші опозиційні лідери — колишній президент Ігор Додон і мер Кишинева Іон Чебан. Очевидно, що ставки робляться на парламентські вибори наступного року. Молдова — парламентська республіка, і парламентські вибори, мабуть, навіть важливіші, ніж президентські.
Референдум щодо закріплення євроінтеграційного вектора в Конституції Молдови відбувся. Водночас різниця в кількості виборців, які брали участь у плебісциті та у виборах, свідчить про певні успіхи опозиції. Частина опозиційних партій закликала до бойкотування референдуму, інші — голосувати проти. Принаймні ті, хто закликав ігнорувати плебісцит і не брати бюлетені, досягли певного успіху. Відверто проросійські партії закликали голосувати проти.
Про вплив ворожих сил на результаті виборів і референдуму заявила і президентка Майя Санду після того, як було підраховано близько 90% голосів: “Кримінальні групи, які діють спільно з іноземними силами, що є ворожими до наших національних інтересів, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею та пропагандою, використовуючи найбільш гідні осуду засоби, щоб утримувати наших громадян і нашу націю в полоні невизначеності та нестабільності”.
“Ми маємо ясні докази того, що ці злочинні угруповання планували купити 300 000 голосів — це шахрайство безпрецедентних масштабів”, — додала Санду. “Їхня мета полягала в підриві демократичного процесу”.
Голосування відбулося на фоні заяв молдовської влади про посилення “гібридної війни” з боку Москви, метою якої є дестабілізація країни та зрив її євроінтеграції. Звинувачення включають фінансування про-московських опозиційних груп, поширення дезінформації та втручання у місцеві вибори.
Європейська комісія також підтвердила факти російського втручання в Молдову та заявила про підтримку країни на її шляху до ЄС. “Ці вибори проходили під безпрецедентним тиском з боку Росії та її проксі, що загрожує демократичним процесам у Республіці Молдова”, — зазначив речник Петер Стано.
По слідах агентів ФСБ
Аналіз, опублікований німецькою газетою “Tagesspiegel”, підкреслює досягнення уряду Кишинева у впровадженні реформ, необхідних для вступу до ЄС, однак зауважує, що «країна залишається поділеною та вразливою до дезінформації та російських атак», особливо перед парламентськими виборами наступного року.
Німецький діловий щоденник “Handelsblatt” досліджував діяльність агентів російської секретної служби ФСБ у Молдові, зазначаючи, що Росія розширює свій вплив на Молдову та Грузію, аби викликати антизахідні настрої. Аналітики зафіксували збільшення присутності російських чиновників і агентів ФСБ у Кишиневі, особливо під час мітингів проросійських партій. Ці особи часто мали зв’язки з посольством Росії, що підкреслює потенційну загрозу і для Німеччини.
Критика та виклики для Майї Санду
Навіть у день виборів Майя Санду зіткнулася з критикою через поєднання президентських виборів з референдумом щодо ЄС. Проросійські партії бойкотували референдум, вважаючи його незаконним. Екс-президент Ігор Додон заявив, що рішення про вступ до ЄС має ухвалюватися після завершення переговорів.
У Москві перед молдавським посольством утворилися довгі черги для голосування, але Міністерство закордонних справ Молдови назвало це інсценуванням. Скарги також надходили через скорочення виборчих дільниць у Росії та нестачу бюлетенів.
Багато кандидатів висловлюють невдоволення політикою Санду, зокрема її боротьбою з корупцією та відмовою від російського газу, що призвело до зростання цін на енергію. Для впровадження реформ Санду залежить від парламентської більшості, але боротьба за владу може загостритися на парламентських виборах наступного літа.
Заява від спостережувальної місії IRI
Міжнародна місія зі спостереження за виборами Міжнародного республіканського інституту (IRI) оприлюднила свою попередню заяву щодо президентських виборів і референдуму в Молдові 20 жовтня 2024 року.
Російське втручання. Відзначено значне іноземне втручання, включаючи підкуп виборців, пропаганду, кібератаки та провокації, особливо спрямовані на вибори в Яловенському районі.
Зростання явки виборців. Цього разу проголосувало понад 1,5 мільйони молдован, що на 10% більше порівняно з 2020 роком. Виборчі дільниці були добре укомплектовані, з помітною гендерною рівністю на керівних посадах.
Прозорість і нагляд. Активна участь громадян і міжнародних спостерігачів забезпечила високий рівень прозорості на багатьох виборчих дільницях.
Висока ефективність ЦВК. ЦВК успішно збільшила кількість виборчих дільниць за кордоном, впровадила поштове голосування та підтримувала виборчі дільниці для громадян Молдови, що проживають у Придністров’ї, незважаючи на питання безпеки.
