Реальна кількість депортованих українських дітей залишається невідомою без доступу до інформації з боку РФ: Лубінець
Однією з найбільших трагедій, спричинених російською агресією проти України, є масова депортація українських дітей до Росії. Попри офіційні дані, які вказують на понад 19 тисяч депортованих неповнолітніх, реальна кількість може бути значно більшою, і встановити точну цифру наразі неможливо. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, підкреслюючи, що до тих пір, доки не буде створено ефективний механізм отримання інформації з боку Російської Федерації, правдиві дані залишатимуться невідомими.
Офіційні дані та обмеження у їх точності
Дмитро Лубінець навів офіційні цифри, згідно з якими, Росія незаконно депортувала щонайменше 19 546 українських дітей. Ця інформація базується на даних, опублікованих на спеціалізованому вебпорталі «Діти війни», створеному для обліку дітей, постраждалих від війни. Проте, він наголосив, що ці дані є лише поверхневими і не відображають реальної ситуації, оскільки через відсутність співпраці з боку російської влади неможливо перевірити і підтвердити точну кількість вивезених дітей.
«Я називаю цифру 19 тисяч 546 українських дітей (депортованих РФ – ред.) з посиланням на спеціально створений вебпортал “Діти війни”. Там ця цифра офіційно зазначена. Що стосується можливої реальної цифри, насправді її не знає ніхто», – зазначив Лубінець під час виступу на 4 Саміті перших леді та джентльменів.
Депортація українських дітей на так зване оздоровлення
Ще однією кричущою проблемою є те, що Росія продовжує використовувати тимчасово окуповані території для примусової депортації дітей. За словами омбудсмена, лише у серпні цього року понад тисячу українських дітей було вивезено з окупованої частини Херсонської області до російського регіону Кабардино-Балкарія на так зване «оздоровлення». Лубінець підкреслив, що на цей момент немає жодних гарантій, що ці діти повернуться додому. Такі дії порушують міжнародне право, зокрема Конвенцію про права дитини, і підпадають під визначення злочину депортації та примусового переміщення населення, що є серйозним порушенням прав людини.
Проблема відсутності механізму отримання інформації
Незважаючи на існуючі офіційні дані, Дмитро Лубінець наголошує, що неможливо оцінити реальний масштаб депортації дітей без належного доступу до інформації з боку російської влади. Відсутність дієвого механізму отримання даних про депортованих дітей з боку РФ є однією з ключових перешкод для точної оцінки ситуації.
«Тому скільки може становити ця цифра насправді не знає ніхто, доки в нас не буде дієвого офіційного механізму отримання такої інформації з боку РФ», – зазначив омбудсмен.
На його думку, вирішення цього питання можливе лише за активної участі міжнародних організацій, таких як ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста, які можуть чинити тиск на Росію для надання правдивої інформації. Лубінець розповів, що він вже звертався до Верховного комісара ООН у справах біженців, інших високопосадовців міжнародних організацій з проханням надати підтверджені дані про кількість українських дітей, які були незаконно депортовані до Росії. На жаль, жодної офіційної відповіді або конкретних цифр від цих організацій він не отримав.
Заклик до міжнародної спільноти та подальші кроки
Омбудсмен наголосив, що для вирішення проблеми незаконної депортації українських дітей необхідно залучити міжнародну спільноту, яка може сприяти створенню механізму збору інформації та повернення депортованих дітей на батьківщину. Лубінець закликав міжнародні організації не залишатися осторонь і активніше працювати над цією проблемою, оскільки відсутність дій загрожує подальшим порушенням прав дітей.
Він також підкреслив, що для України дуже важливо співпрацювати з міжнародними партнерами та чинити політичний і правовий тиск на Росію, щоб забезпечити повернення українських дітей на батьківщину. Однак, доки не буде створено ефективного механізму для отримання точної інформації про кількість депортованих дітей, Україна не зможе повною мірою захистити їх права і забезпечити їх повернення.
На сьогодні проблема депортації українських дітей залишається однією з найгостріших у контексті війни Росії проти України. Без чіткої інформації про кількість постраждалих дітей та ефективного механізму збору цих даних, боротьба за їх повернення ускладнюється. Лише активна міжнародна співпраця, створення дієвого механізму отримання інформації з боку Росії та залучення правозахисних організацій можуть забезпечити справедливість і повернення незаконно депортованих українських дітей на батьківщину.
