Реформа старшої профільної середньої освіти: SWOT–аналіз

Освіта – це галузь, яка тісно пов’язана із життям суспільства, а тому має відповідати вимогам часу і постійно змінюватися. Запуск Нової української школи у 2017 році став стартом для кардинальних змін в організації навчального процесу. В умовах війни процес реформування дещо ускладнюється, але все ж таки має місце. І вже зараз наступним кроком планується  реформа старшої профільної середньої освіти, яка стартуватиме у 2027 році.

Спробуємо розібратися, чого нам чекати від чергової освітньої реформи.

Реформа передбачає, що шкільна освіта складається з:

• початкової (1-4 класи);
• базової (5-9 класи). Відтепер школи стають гімназіями;
• старшої профільної школи (10-12 класи). З’являються академічні та профільні ліцеї.

11- річне навчання зміниться на 12 – річне, як у всіх розвинених європейських країнах. Багато хто з батьків скептично віднісся до цього нововведення, так як вважає, що бути випускником школи у 18 років це вже запізно. Але, вочевидь така зміна наблизить Україну до європейських стандартів, а отже, в майбутньому українським випускникам не треба буде доводити рівність своїх атестатів європейським.

Планується скоротити предмети до 10-11. Українська мова, іноземна мова та історія України будуть серед обов’язкових.  При чому 10 клас виступатиме таким плацдармом для надолуження програми. Саме в цьому класі буде сконцентрована значна кількість предметів. Тобто на основні предмети буде виділено 60%-70% навчального часу, 20-25% піде на профільні предмети, а 10%-15% – на предмети за вибором учня.  Проте  в 11 класі на обов’язкові предмети буде виділено 50%-55% часу, 30%-40% – на профільні предмети,  10%-15% за вибором.  У 12 класі обов’язковим предметам буде виділено 35%-40% часу, 45%-50% буде  присвячено профільним предметам та 10%-20% –  за вибором.

Якщо пригадати 11-річну освітню систему, то на думку спадає велика кількість предметів, серед яких ті, що можна було би віднести до гурткової діяльності. Майже по 7 уроків щодня,  недостатня кількість годин на тиждень тих предметів, які були обрані для вступу у вищі навчальні заклади тощо. Як  результат – перевтома учнів та необхідність пошуку репетиторів, щоб підготуватися до здачі ЗНО чи НМТ за обраними предметами.

Отже, завдяки реформі ситуація докорінно зміниться. Учні не будуть перевтомлюватися, а обрані самим учнем предмети зроблять навчання  цікавим та більш вмотивованим.

Одним із головних нововведень реформи старшої школи стане створення академічних та професійних ліцеїв, між якими будуть обирати випускники 9 класів. Навчання у академічних ліцеях триватиме три роки і буде представляти собою підготовку до вступу у вищий навчальний заклад, а професійні ліцеї надаватимуть одразу і повну загальну середню освіту, і можливість здобути професію. Таке розмежування дасть можливість задовольнити потребу країни у затребуваних професіях, а не спостерігати картину масового вступу у вузи та поповнення ринку праці незатребуваними в нинішніх умовах професіями.

Проте у створенні академічних та професійних ліцеїв є й негативна сторона.

Для таких закладів має бути виділена окрема будівля. Але якщо, скажімо, у громаді не налічується велика кількість дітей, то після закінчення 9 класів до 10 перейде досить мало учнів, а отже, виділяти окрему будівлю для них просто буде не рентабельно. В такому випадку, школярам треба буде або їздити до міст, де будуть зосереджені головні ліцеї, або проживати у спеціально створених гуртожитках.

На фестивалі «Вчителі майбутнього» голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявив:

«Всі 30 років в українській освіті є три ключові слабкі сторони – це не модернізовані освітній простір, зміст освіти і низькі заробітні плати. Все це стається через одну причину – це недостатня політична воля для того, щоб взяти лідерство у цьому процесі. Основна причина, звичайно, фінансова. Адже це потребує шалених коштів, мільярдів доларів для того, щоб ми за 7-10 років зробили освітню систему однією з найкращих у світі. Зараз така політична воля є, ми знаємо, над чим працювати, що вдосконалювати і де брати кошти. І якщо ми виправимо ці три мінуси і отримаємо класне освітнє середовище, то повернемо той мільйон дітей, які виїхали, і тоді вони  будуть хотіти їхати до нас з-за кордону, а не ми шукатимемо, куди б відправити дитину на навчання».

Отже, у держави з’явилася та рушійна сила, що штовхає до змін в освітньому процесі і, вочевидь, сформувалося бачення, яким саме має бути сучасний освітній простір. Звісно, що на удосконалення потрібен час і виважені дії. Тому у 2025-2026 навчальному році держава планує запустити освітній пілотний проєкт старшої школи. Згідно з ним передбачено, що у кожній області має бути створено один академічний та два професійних ліцеї. Перевага щодо професійного ліцею викликана бажанням держави підняти рейтинг професійної освіти. Адже ні для кого не секрет, що у суспільстві склався такий стереотип, що у професійні училища та технікуми йдуть ті учні, які погано навчалися у школі. І це не дивно, бо результати PISA 2022 показали низький рівень знань школярів з читання та математики.

Не сприяє популярності і цілком недієва програма цих навчальних закладів, бо базується на опануванні нецікавих та неактуальних для молоді професій. Завдяки реформі ситуація має докорінно змінитися. Профільні ліцеї пропонуватимуть вступникам 3 профілі: мовно-літературний, суспільно-гуманітарний та  STEM. Зміниться кардинальний підхід до навчання на користь концентрації на поглибленому вивченні предметів необхідних для майбутньої професії. Зменшення кількості предметів розвантажить учнів та дасть можливість покращити свій рівень знань з основних предметів. Дана реформа цілком зорієнтована на відповідність європейським стандартам та відповідає запитам ринку праці.

Надмірне навантаження, втрата інтересу до навчання та концентрація уваги тільки на тих предметах, що потрібні для вступу у вузи, а потім поява спеціалістів, в яких держава не має потреби в такій кількості на трудовому ринку вказали на очевидні недоліки освітнього процесу та потребу до реформації. Оновлення старшої профільної середньої освіти вказує на низку переваг:

• розвантаження програми;
• можливість обирати між предметами, які потрібні для майбутньої професії;
• здатність одночасно отримати і професійні навички, і здобути загальну середню освіту;
• підвищення результативності у навчанні;
• підвищення престижу професійної освіти;
• орієнтація на європейські стандарти в освіті.

До того ж система буде проявляти гнучкість, і у разі бажання учень завжди може змінити ліцей і продовжити навчання в академічному напрямку, або, навпаки, у професійному.

Проте для реалізації даної реформи є і певні труднощі, як, наприклад, підбір окремої будівлі для кожного ліцею та організація логістики учнів чи створення гуртожитку для проживання на території. Потрібно виділити для громад необхідне фінансування для створення повноцінної матеріально-технічної бази, а також здійснити повноцінне забезпечення педагогічним складом. Всі моменти будуть ретельно вивчатися та обговорюватися під час пілотного проєкту.

SWOT – аналіз реформи старшої профільної середньої освіти