Український ринок уживаних авто стоїть на порозі серйозних змін. Уряд скасував багаторівневу схему знімання й постановки машин на облік, дозволивши торгувати ними як звичайним товаром. Тепер продавець укладає договір із покупцем, а останній одразу ставить авто на облік на себе. Зникла ціла низка зайвих бюрократичних операцій, які роками відлякували людей від легальних угод і стимулювали тіньові схеми.
Масштаби цього ринку колосальні. За даними “Укравтопрому”, у 2023 році українці здійснили понад 955 тисяч угод з уживаними авто, а разом із імпортом цей сегмент сягнув майже 1,18 мільйона. Для порівняння: нових машин було продано лише близько 65 тисяч. Це означає, що понад 90% українських покупців орієнтуються саме на “б/у”. Середній вік таких автомобілів – 9-10 років, і ця цифра стабільна вже кілька років. У першому кварталі цього року в Україну завезли ще 47 тисяч уживаних авто з-за кордону, серед яких найпопулярнішими стали Volkswagen Golf (2397 шт.), Renault Megane (1731) і Skoda Octavia (1652). У топ-5 уперше потрапила Tesla Model Y, яку купили понад 1200 українців, що демонструє зміну смаків на користь сучасних технологій.
Нові правила змінюють і фінансову логіку. Раніше кожна перепродаж супроводжувалася кількома колами реєстрації, що збільшувало витрати на 3-7 тисяч гривень залежно від сервісного центру. Для авто ціною 5-6 тисяч доларів це була суттєва надбавка. Тепер ці гроші залишаються у кишені покупця. Якщо врахувати щорічні обсяги угод, економія на ринку вимірюватиметься мільярдами гривень. Водночас покупці стають впевненішими, бо машина проходить реєстрацію лише раз – на кінцевого власника. Це унеможливлює схеми перекупників, які раніше “збивали” історію авто десятками фіктивних перереєстрацій, ховаючи післяаварійні дефекти чи перебиті номери.
Прозорість нового ринку напряму залежить від цифрових інструментів. Сьогодні в Україні вже діє кілька онлайн-сервісів, які дозволяють перевірити авто перед купівлею. Найпоширеніший варіант – перевірка VIN-коду через бази МВС, де можна дізнатися, чи перебуває машина в розшуку, чи є на ній обтяження, арешти або непогашені кредити. Такі послуги доступні і в офіційних державних ресурсах, і в приватних агрегаторах, які підтягують інформацію з різних реєстрів. За даними профільних порталів, щомісяця українці здійснюють сотні тисяч таких перевірок, і після ухвалення реформи цей показник зростатиме, бо тепер від “чистоти” машини залежить уся угода.
Ще один рівень зручності додає інтеграція з “Дією”. Уже зараз у додатку можна мати цифрове свідоцтво про реєстрацію авто й техпаспорт, а найближчим часом планують запускати функцію автоматичного внесення змін при купівлі-продажу. Це означає, що покупець фактично одразу після підписання договору може побачити себе у реєстрі як нового власника, а ризики фіктивних маніпуляцій зникають. Якщо раніше для перевірки історії авто доводилося йти до сервісного центру й чекати відповіді кілька днів, то тепер доступ до всієї інформації можна отримати за хвилини зі смартфона.
Європейський досвід підтверджує, що це працює. У Німеччині з осені 2023 року діє система i-Kfz четвертого рівня (Stufe 4), яка дозволяє повністю онлайн зареєструвати або перереєструвати авто. Власник входить у систему через BankID чи електронний підпис, завантажує документи, і машина одразу фіксується в реєстрі. За офіційними даними німецького Мінтрансу, час, який раніше займав від кількох годин до кількох днів у чергах, скоротився до 15–20 хвилин, а кількість відвідувань установ зменшилася на 80%.
У Польщі працює державний портал CEPiK, де будь-який власник зобов’язаний протягом 30 днів повідомити про купівлю або продаж авто. Якщо цього не зробити – накладається штраф. Завдяки цьому кожна угода автоматично відображається у центральній базі, а покупець може перевірити всю історію транспортного засобу онлайн.
Балтійські країни ще далі пішли у спрощенні. У Литві через “Regitra” покупець ініціює угоду, подаючи електронну декларацію, після чого продавець підтверджує дані – і машина переходить у власність, не виходячи з дому. У Латвії через e-CSDD зміна власника оформлюється повністю онлайн, а нове свідоцтво надсилають поштою. Це створює подвійний контроль і виключає можливість підробки документів.
Україна фактично рухається цим самим шляхом. Перехід на цифрові сервіси зменшує простір для тіньових схем, робить історію авто “прозорою” й зрозумілою та полегшує роботу і покупцю, і державі. Для громадянина це кілька хвилин у телефоні замість днів у сервісних центрах, для бюджету – гарантія, що жодна машина не зникне з поля зору. У перспективі це також дає можливість інтегрувати українські бази з європейськими, що важливо в умовах зростаючого імпорту авто з ЄС.
Ціни на ринку реагуватимуть по-різному. У бюджетному й середньому сегменті спрощення процедур знімає бар’єри для покупців, тож попит може зрости, але й пропозиція тут велика. Тому ціни залишаться відносно стабільними, із легкими коливаннями. Натомість у сегменті ходових авто віком 5–15 років очікується зростання вартості: більше людей захоче купувати “чисті” машини офіційно, і це підштовхне попит. У дорогому сегменті ефект буде мінімальним: там головну роль грають валютний курс та світові тенденції, а не вартість реєстрації.
Електромобілі – окрема історія. У 2022 році, коли діяло нульове розмитнення, українці завезли понад 37 тисяч електрокарів, зробивши Україну одним із найбільших ринків “зеленої” мобільності у Східній Європі. Після скасування пільг минулоріч темпи знизилися, але попит залишився високим. Наразі електрокари вже складають близько 22% імпортованих уживаних авто. Найчастіше купляють Tesla Model Y і Model 3, Nissan Leaf, Renault Zoe. Навіть зі сплатою податків вони лишаються вигідними, адже витрати на електроенергію у 4-5 разів нижчі за бензин чи дизель. Нова реформа робить купівлю ще зручнішою, але головна проблема залишається – дефіцит пропозиції, який утримує ціни на високому рівні.
Податковий ефект теж очевидний. У 2022 році, за оцінками аналітиків, бюджет втратив до 20 мільярдів гривень через різні тіньові схеми, зокрема, з перепродажу вживаних авто. Тепер кожна угода фіксується офіційно, із договором та реєстрацією на кінцевого власника. Це означає сплату зборів і податків у повному обсязі. Для держави це не просто додаткові гроші, а й можливість моніторити ринок у реальному часі. Електронні реєстри дозволяють бачити, хто продає машини системно й підпадає під підприємницьку діяльність, а хто робить поодинокі продажі. Це допомагає боротися не лише з ухиленням від податків, а й із відмиванням коштів.
У соціальному вимірі ефект ще помітніший. За даними волонтерських організацій, у 2022–2023 роках для потреб армії було завезено понад 5 тисяч пікапів і позашляховиків – від старих Mitsubishi L200 до Toyota Hilux. Раніше їхнє оформлення могло затягнутися на тижні, тепер же час скорочується в рази. Для переселенців відсутність додаткових платежів означає більше шансів купити авто й почати нове життя. Для новачків на ринку – зниження ризику стати жертвою шахрайства. Історія авто тепер прозора, а покупець отримує статус єдиного законного власника одразу після угоди.
Важливим є і питання співвідношення внутрішнього та імпортного сегментів. У 2023 році частка внутрішніх перепродажів становила близько 70% від усіх угод, тоді як решта – ввезені машини. Це означає, що ринок фактично ділиться на два паралельні потоки: внутрішній, де переважають бюджетні авто віком 12–15 років, і імпортний, де середній вік – до 10 років. Середня ціна внутрішнього авто торік становила близько 6,5 тисячі доларів, тоді як імпортовані машини продавалися на 20–30% дорожче. Нові правила спрощують і той, і той сегмент, але особливо корисними вони будуть для внутрішніх угод, які досі часто відбувалися через посередників.
Міжнародна практика показує: цифровізація ринку вживаних авто дає відчутний ефект не лише для громадян, а й для бюджету. У Польщі, де у 2023 році ввезли понад 800 тисяч вживаних авто, завдяки електронному реєстру CEPiK держава контролює кожну операцію, а кількість фіктивних угод скоротилася у кілька разів.
У Литві “Regitra” стала майданчиком, де вся процедура купівлі-продажу відбувається віддалено, а в Латвії сервіс e-CSDD дозволяє отримати нове свідоцтво про реєстрацію поштою без особистої присутності. Євросоюз не вимагає уніфікації процесів, але діє Директива 2014/46/ЄС, яка задає спільні стандарти для документів і обміну даними між країнами. Це фактично створює основу для того, щоб національні системи “говорили однією мовою”. Для України адаптація до цих правил означає не повторне вигадування механізмів, а інтеграцію у вже працюючу європейську архітектуру.
…У підсумку нова реформа – не просто зручність для покупців чи економія кількох тисяч гривень на оформленні. Йдеться про зміну всієї моделі ринку, що охоплює понад мільйон угод щороку і формує основу автопарку країни. Вона прибирає ґрунт для шахрайства, робить прозорішими відносини між людьми й державою та водночас підтягує українські правила до європейських стандартів. Для держави це додаткові мільярди надходжень, для бізнесу – прогнозовані умови, для суспільства – швидший і безпечніший доступ до транспорту, що у воєнних умовах може стати критично важливим.
Тетяна Вікторова
