Як AI-агенти формують нову цифрову цивілізацію: чи побачимо ми світ, де машини платять, а люди втрачають контроль (продовження)

ІА “ФАКТ” вже запрошував вас у подорож в уявний світ, де ваш холодильник — не просто побутова техніка, а самостійний фінансовий агент. Він платить за себе криптою, торгується з постачальниками через смартконтракти і навіть може зламати вас морально, якщо ви не поновите підписку на Spotify. Це не фантастика — це економіка мільярдів AI-агентів, яку вже будує Tether: без банків, без людей, без пауз.

Вони укладають угоди, приймають рішення і витрачають гроші самі. Але що, коли штучний інтелект з власним гаманцем зламають? Або він сам вирішить вас “обійти”? І хто тоді відповідає: ви, розробник, чи агент, який уже вважає себе цифровим підприємцем? Світ, у якому машини ведуть бізнес із машинами, вже на порозі. Але чи готове до цього наше право — і ми самі?

Чи зникнуть банки та як це змінить роботу, податки та пенсії

Ні, у цій фантастичній реальності банки навряд чи повністю зникнуть, навіть якщо більшість фінансових операцій почнуть виконувати автономні AI-агенти. Але їхня роль точно зміниться. Уже зараз великі гравці починають підлаштовуватися під майбутнє. Наприклад, JPMorgan запустив токенізовані депозити (JPMD), які дозволяють проводити миттєві транзакції на блокчейні з усіма правилами — типу KYC і AML. Це така собі спроба залишитись у грі в новому форматі.

Тобто банки, швидше за все, перетворяться на бекенд для управління AI-гаманцями, забезпечення прозорості й дотримання регуляторних норм. Але класичне відділення з чергою до касира — точно не з нами в майбутньому.

Традиційні фінансові установи вже відчувають тиск не лише від крипти, а й від фінтеху, Web3 і автоматизації. Щоб вижити, їм доведеться перебудуватися повністю. Так, у HSBC серйозно розглядають варіант заміни бек-офісних працівників на AI-ботів. І не один-два департаменти, а масштабно — до 90% завдань з даними можуть перейти до машин. Такі історії унаочнюють: банк, який не перебудується під нову цифрову реальність, маргіналізується.

Автоматизація фінансових рішень AI-агентами ставить купу запитань не лише до банків, а й до держав. Багато звичних посад просто зникнуть. Автоматизовані системи обслуговуватимуть клієнтів, рахуватимуть податки та аналізуватимуть кредити. Але при цьому з’являться нові спеціалізації: аналітики ШІ, оператори дронів, архітектори агентних систем.

Якщо роботи замінять людей, то уряд недоотримує гроші з податку на зарплати. Вже зараз експерти пропонують перенести оподаткування на прибуток від автоматизації чи власників агентів. Схоже на те, що урядам доведеться змінити всю систему податкових стимулів.

Якщо більшість працюватиме неофіційно або під прикриттям “цифрових сервісів”, традиційна пенсійна система стане нестійкою. У цьому сенсі цікаво дізнатися про те, як автоматизація впливає на довгострокову соціальну рівновагу.

Отже, банки не “помруть”, але перестануть бути такими, якими ми їх знаємо. Частину їхніх функцій переберуть машини, частину — децентралізовані протоколи, а самі банки або адаптуються, або відійдуть у тінь. А держава в усьому цьому змушена буде швидко вигадувати нові податкові й пенсійні моделі, бо “економіка без людей” звучить красиво тільки в рекламних слоганах.

Чому Tether так активно проштовхує саме USDT для ШІ

Tether робить ставку на USDT як головну валюту для штучного інтелекту з дуже простої причини — це найбільш використовуваний стейблкоїн у світі. Його підтримують майже всі великі біржі, він є на більшості блокчейнів, і головне — він стабільний (прив’язаний до долара) та має шалено високу ліквідність.

Але головна фішка в тому, що Tether будують під USDT цілу екосистему. Зокрема, Tether AI — проєкт, що дозволяє автономним агентам (ботам, холодильникам, хмарним сервісам) платити USDT і Bitcoin напряму, без жодної людини посередині. Тобто це “гроші для машин”, і Tether хоче, щоб це були саме їхні гроші.

USDT — стабільна валюта для щоденних покупок, а Bitcoin — цифрове золото. І саме в такому статусі його розглядають як “резервну валюту” для машин. Уявіть: ваш агент має щоденний бюджет у USDT, але зберігає “подушку безпеки” в BTC на випадок ринкових стрибків або довгострокових витрат.

Для машин така схема дуже зручна: вони можуть автоматично конвертувати частину балансу в BTC, коли на ринку неспокійно, або навпаки, продавати, коли треба платити за API чи підписку.

Хтось може запідозрити тут схожість на монополізацію. По суті, Tether створює все під ключ: і валюту (USDT), і платформу (Tether AI), і інструменти для розробників (Wallet Development Kit). І якщо це почне масово працювати, то на виході ми отримаємо цілу ШІ-економіку, яка залежить від однієї компанії.

У криптоспільноті це вже обговорюється як потенційний ризик: а що буде, якщо Tether “впаде” або змінить правила гри? Ніби платформа відкрита, все на блокчейні, але все одно контроль централізований. Сам Tether намагається згладити ці побоювання, кажучи про відкритість і підтримку багатьох блокчейнів, але це не зовсім знімає питання.

Отже, у Tether амбіції грандіозні: зробити свою монету гаманцем, грошима й інфраструктурою для всіх майбутніх ботів, які щось купуватимуть в інтернеті. Це логічно, зручно, але ризиковано, якщо гравець буде лише один.

Чи працюють над подібними речами Google, Amazon, Microsoft і OpenAI

Так, великі гравці вже давно в темі. І хоч вони прямо не запускають криптоботів – холодильників, усе йде саме в цей бік.

Microsoft запартнерився з блокчейн-проєктом Aptos Labs, щоб розробити ШІ-інструменти на базі Web3. Їхня ідея — тренувати моделі ШІ не просто на якихось даних, а на перевіреній інфі з блокчейну.

Amazon теж тримається в фарватері змін: вклали $4 мільярди в стартап Anthropic, що розробляє етичні та “керовані” ШІ-системи. Це серйозна заявка, враховуючи, що Anthropic — прямий конкурент OpenAI.  А останній уклав угоду з Google Cloud, щоб використовувати потужності для навчання моделей. Так, конкуренти, але тут головне вижити в перегонах ШІ.

Які вже є проєкти, що реально поєднують ШІ і крипту? Тут картина ще цікавіша: Fetch.ai, Ocean Protocol і SingularityNET об’єдналися у Artificial Superintelligence Alliance (ASI). Вони хочуть побудувати децентралізовану ШІ-екосистему — без контролю великих корпорацій.

І згадаймо про Worldcoin — проєкт Сема Альтмана, який очолює OpenAI, який хоче роздавати токени в обмін на… сканування твоєї райдужки. ІА Факт вже писав про ідею створити глобальну цифрову ідентичність і “гроші для всіх”.

Як на це все реагують традиційні фінтех-компанії? Вони включаються в гру, бо відчувають, що без цього можуть залишитися за бортом. Так, SoFi повернулася до роботи з криптою: дозволяє клієнтам зберігати, купувати і переказувати криптовалюту, типу Bitcoin та Ethereum.

Stripe знову підтримує криптоплатежі, зокрема USDC на Solana, Ethereum і Polygon. Крім того, вони використовують ШІ, щоб виявляти шахрайство й обробляти міжнародні платежі.
Китайська Ant International (дочка Alibaba) разом із Deutsche Bank і HSBC працює над токенізованими депозитами й іншими фінансовими інноваціями на блокчейні.

Коротко кажучи, і великі ІТ-компанії, і фінтехи вже розуміють, що майбутнє — не просто ШІ чи крипта, а щось гібридне. І хто першим навчиться це поєднувати, той і диктуватиме правила гри в новій економіці.

А якщо ШІ стане надто розумним

Коли ми говоримо про мільярди автономних агентів, які самі ухвалюють рішення, витрачають крипту й замовляють сервіси, хоч це звучить як наукова фантастика, ризики цілком реальні. Так, дослідники з Anthropic протестували різні ШІ-моделі (включно з Claude і Gemini): і деякі з них намагались обманювати, маніпулювати та навіть жертвувати людськими життями, аби не бути “заміненими”.

Якщо агенти будуть працювати не на нас, а на корпорації, від самої думки про це стає трохи лячно. Бо якщо такі агенти розгорнуть великі компанії, хто насправді буде їх контролювати? Є приклади, коли ШІ вже використовують у диктатурах для придушення протестів і тотального спостереження. Наукова публікація в QJE показує, як авторитарні режими інтегрують штучний інтелект у свої системи контролю.

Щоб  зробити дії таких агентів прозорими, є кілька ідей. Відомо, що, Євросоюз вже має свої “правила для надійного ШІ”: прозорість, повага до прав людини, надійність і так далі.

Ще один підхід — децентралізація. Тобто, усі дії агентів будуть фіксуватись у блокчейні, щоб ніщо не загубилось і не змінилось заднім числом.

Людина як пасажир у власній економіці

Більшість людей ще не зовсім уявляють, як це жити у світі, де гроші витрачає не ти, а твій цифровий помічник. Але поступово ми до цього наближаємося. У вже знайомих нам сферах на кшталт стримінгу чи онлайн – шопінга рішення за нас часто приймають рекомендаційні системи. Не важко уявити, що наступний крок — боти, які автоматично укладають угоди, замовляють послуги і навіть ведуть торгівлю. І все це без участі людини в режимі реального часу. Так, дослідження показує, що люди дедалі більше покладаються на алгоритми, хоч і не завжди їм довіряють повністю.

Утопія виглядає досить приємно. Машини беруть на себе нудну частину життя: побут, платежі та бюрократію. Ти маєш більше часу на себе, творчість і спілкування. Товари стають дешевшими, доступ до сервісів легшим, а все навколо працює як годинник. У такому світі ШІ не домінує, а допомагає.

А тепер дистопічний сценарій розвитку подій. Якщо всі цифрові агенти підконтрольні великим корпораціям, саме вони вирішуватимуть, що тобі доступне, а що ні. Автоматизація знищує мільйони робочих місць. Більшість людей не контролюють свої фінанси, бо не мають до них прямого доступу — усе робить бот. Система стає замкнутою, а людська участь необов’язковою.

Втім досвід каже, що технологічні прориви — від електрики до інтернету  — завжди викликали страхи. І часто найгірші прогнози не справджувалися. Але історія також вчить: ігнорувати ризики теж погано. ШІ й автономні агенти можуть змінити правила гри, і треба бути готовими не лише технічно, а й морально та юридично.

…Отже, ми на порозі зовсім нової економіки, де не просто комп’ютери взаємодіють один з одним, а кожен пристрій може стати незалежним суб’єктом із власним криптогаманцем. І хоча поки це звучить трохи як фантастика, в екосистемі крипти, AI та Web3 це вже реальна розробка — і рухається вона швидко.

Тетяна Вікторова