Санкції працюють, доки гроші йдуть дорогою, яку можна перекрити. Понад 90% іранської нафти купує Китай – і платить за неї дедалі частіше не доларом, а юанем, через китайські банки, товарні схеми й посередників, менш підконтрольних Вашингтону.
The Wall Street Journal описує схему майже покадрово. Іранський продавець оформлює вантаж сирої нафти на китайського покупця, пов’язаного з держтрейдером Zhuhai Zhenrong; кошти проходять через малопомітну структуру Chuxin, а та платить китайським підрядникам в Ірані за страхового покриття державної Sinosure. Формально ланцюг не обривається санкціями, оскільки ні Chuxin, ні Sinosure під американськими обмеженнями не перебувають.
Видима альтернатива росте швидше за саму альтернативу
Першим запобіжником проти сенсації має бути масштаб. Так, китайська система транскордонних розрахунків CIPS росте: на початку року в ній нараховувалося 194 прямих і 1597 непрямих учасників, близько 1791 фінустанови, а за весь 2024 рік через неї пройшло 175 трлн юанів.
Цифри гучні, але це й досі не заміна Swift, у якому понад 11 тисяч установ, і не повний аналог доларового клірингу, бо паралельно картина в резервах майже не змінюється. За даними МВФ, у четвертому кварталі 2025-го долар тримав 56,77% офіційних валютних резервів світу, євро – 20,25%, а юань – лише 1,95%.
Центробанки тримають трохи юанів під торгівлю з Китаєм, але не переносять у нього резерви масово. Інфраструктура для розрахунків розростається, а довіра як до сховища вартості стоїть на місці. Це підсвічує, що справа не в тому, що юань став новим доларом, а в тому, що в певних нішах він почав працювати краще.
І ці ніші рухаються врізнобіч. У глобальних платежах юань другорядний – менше 3%. А от у торговельному фінансуванні, тобто в банківському супроводі експорту й імпорту, акредитивах і гарантіях, його частка вийшла приблизно на 6–7% і на друге місце після долара, обігнавши євро. Це важлива деталь: там, де товар, кредитор чи покупець пов’язаний із Китаєм, юань стає не символом дедоларизації, а робочою валютою рахунку.
Тобто офіційно видима частина юаневої орбіти виросла. А що за цим стоїть – реальне витіснення долара чи просто більше торгівлі з Китаєм у його ж валюті – треба розбирати окремо.
Банк, для якого змінилася арифметика
Найцікавіше починається тут. Повномасштабна війна Росії проти України змінила саму функцію китайської системи. Заморожування російських резервів, відключення банків від західної інфраструктури, цінова стеля на нафту показали Пекіну та іншим незахідним столицям, що доларова система виступає не лише ліквідністю, а й каналом примусу.
Російсько-китайська торгівля стала лабораторією. У травні кремлівський радник Ушаков заявив, що “практично всі” платежі у двосторонній торгівлі обсягом близько 240 млрд доларів уже йдуть у юанях і рублях, що “захищає їх від західних санкцій”. Для Москви це не декоративна дедоларизація, а спосіб жити в умовах довгої війни.
Для продавця нафти й для банку, що його обслуговує, арифметика змінилася так само, як колись для роздрібного торговця після нового закону про каси. Раніше проведення прихованої операції через долар означало ризик штрафу на кшталт справи BNP Paribas, який у 2014-му заплатив у США майже 9 млрд доларів конфіскації за обхід санкцій.
Тепер, коли є юаневий канал, частину обороту можна вивести з-під цього ризику взагалі. І коли вибір стоїть так, банк починає користуватися альтернативою – не з любові до Пекіна, а з арифметики виживання.
Саме тому Китай і будує не одну “нову валюту”, а цілий маршрут. Шанхайський нафтовий ф’ючерс торгується в юанях і дає китайський ціновий орієнтир там, де Китай є головним покупцем. Panda bonds (облігації іноземних емітентів, випущені в Китаї в юанях) дозволяють іноземцям позичати юані в Китаї: у червні Бразилія оголосила про намір залучити до 5 млрд юанів (близько 735 млн доларів) у першому такому випуску, пов’язавши крок із доступом компаній Vale та WEG до фінансування й хеджуванням валютного ризику.
А в червні 2026-го Народний банк Китаю авторизував Standard Bank та ICBC спільно працювати як “Renminbi Clearing Bank of Africa” з можливістю клірингу юаня у 19 африканських країнах – це вже фізичні каси там, де йде товар.
Держава – у цьому разі Китай – не створила новий попит на обхід санкцій. Вона дала старому попиту зручніший канал. І саме тому юанева торгівля росте швидше, ніж юань завойовує довіру: звужується сліпа зона між реальними оборудками й тим, що мусило б проходити через долар.
Альтернатива – це не самогон у гаражі
У цій історії найбільш слизьке слово – “альтернатива”, бо воно звучить як технічна деталь платіжних систем. Насправді це банки, які зважують репутацію, кореспондентські рахунки, доступ до американського ринку – і вирішують, які транзакції варті ризику, а які токсичні.
І тут проходить межа, про яку зручно забувають заголовки про “закат долара”. Навіть у найтіснішому, російсько-китайському коридорі система працює зі скрипом. Великим китайським банкам є що втрачати, тому вони обслуговують торгівлю з Росією та Іраном у юанях, але водночас затримують платежі, вимагають документи й відмовляються від брудних операцій.
Карнеґі називає це “не панацеєю” для російських платіжних проблем: комплаєнс для російських компаній посилюється, а ліквідність у рубльово-юаневих інструментах для великих угод обмежена.
Більше того, коли тиск США посилюється, відступає сам Китай: цьогоріч Вашингтон уже бив санкціями по китайських приватних нафтопереробниках за іранську нафту, і попри гучну риторику Пекіна про “незаконні односторонні санкції” великі держбанки переважно тихо їх дотримуються.
Тобто санкції не стали беззубими. Вони стали дорожчими в адмініструванні. Раніше досить було вдарити по банку чи доларовому платежу – і бізнес сам відходив від ризику. Тепер підсанкційні держави шукають обхід через юань, взаємозаліки, тіньовий флот, регіональних посередників. Але кожен обхід має ціну: нижча ціна нафти для продавця, вища комісія, довший платіж, ризик арешту судна, залежність від вузького кола покупців і постійний страх вторинних санкцій.
Нам доводиться зробити неприємний, але корисний висновок. Юанізація Росії – не абстрактна розмова про майбутнє світових грошей; це механізм, що допомагає Москві довше тримати воєнну економіку на плаву. Росія не фінансує війну “юанем” буквально, адже зарплати й держвидатки залишаються в рублях. Але юань дає їй зовнішній платіжний канал: виручку за нафту, гроші на китайський імпорт, ліквідність, яку важче заблокувати.
А коли йдеться про критичні компоненти для російської зброї, проблема санкцій давно не зводиться до фрази “заборонити продаж Росії”. Профільна комісія Конгресу США констатує, що Китай вибудував набір інструментів поза доларовою системою, який значною мірою використовується саме для допомоги іншим обходити фінансові санкції.
Юаневий платіж може оплатити партію електроніки чи верстатів, якщо постачальник і банк готові ризикнути. Але він не робить легальним експорт західних мікросхем чи авіакомпонентів із контрольних списків США, ЄС, Японії чи Тайваню – тому стара санкційна модель уже недостатня, і відповідь Заходу має бути не лише фінансовою, а й промисловою, митною, морською й розвідувальною.
Від цього всього програють усі, крім самої тіньової інфраструктури. Бюджети західних коаліцій недоотримують ефект від санкцій. Чесні гравці конкурують із тими, хто економить на ризику. А для Глобального Півдня юань узагалі двоїстий: він може бути дешевшим фінансуванням – Бразилія називає panda bonds інструментом хеджу й здешевлення – а може стати входом у китайську орбіту, де борг у юанях, підрядник китайський, покупець китайський, а отже й залежність концентрується, а не розсіюється. На папері це диверсифікація. У політичній практиці – нова прив’язка.
І якщо це лишається робочим та відносно безпечним роками, юаневий обхід перестає бути аномалією й стає просто другою, паралельною фінансовою інфраструктурою. Тоді питання вже не в тому, чи замінить юань долар – не замінить, доки Китай хоче водночас і міжнародну валюту, і повний контроль над нею.
Питання в іншому: скільки критичних маршрутів світової торгівлі зможуть працювати без долара тоді, коли США захочуть натиснути на гальма. Саме там вирішуватиметься майбутня сила санкцій.
Тетяна Вікторова
