Розірвання шлюбу в умовах воєнного часу. Ч.1.

В останній час спостерігається певна тенденція – з моменту початку воєнних дій все більше людей стало звертатися з наміром припинити сімейні стосунки. Як це зробити?

Розірвати шлюб в Україні можливо двома шляхами. Перший – це коли у подружжя немає неповнолітніх дітей, вони обоє згодні на розлучення та можуть особисто разом прибути до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану в Україні для подання спільної заяви. Другий передбачає наявність неповнолітніх дітей, незгоду когось з подружжя на розлучення, або взагалі перебування чоловіка або дружини невідомо де. В нашій практиці трапляються випадки коли один з подружжя зазначає що він десять, п’ятнадцять або ще більше років не тільки не бачив свою другу половинку, але взагалі не знає де вона зараз. В цьому випадку розлучення можливе лише тільки в судовому порядку.

З першим випадком усе зрозуміло – подружжя бере документи що підтверджують особистість та оригінал свідоцтва про шлюб та йде до органу реєстрації актів цивільного стану. До речі, аби розірвати шлюб подружжя повинно мати на руках оригінал свідоцтва про шлюб. Якщо такий документ було втрачено або має непридатний стан (розірваний, розмитий водою, з’їдений мишами тощо) будь-який орган реєстрації актів цивільного стану на території України за зверненням громадянина може видати повторне свідоцтво про шлюб яке має силу оригіналу. Єдиний нюанс – якщо громадянин звертається до органу реєстрації актів цивільного стану в якому проводилась реєстрація шлюбу, то повторне свідоцтво йому видадуть одразу. Якщо звернення припадає на інший орган реєстрації актів цивільного стану на території України, прийдеться трішки зачекати – органи реєстрації зв’яжуться між собою для уточнення наявності актового запису про реєстрацію конкретного шлюбу. Іноді це відбувається швидше – декілька годин, іноді довше – декілька днів. Органи реєстрації актів цивільного стану мають єдину інформаційну базу навіть відносно територій які були окуповані після 2014 року, що до записів зроблених до 2014 року, але інколи потрібна додаткова перевірка або уточнення даних. Вартість такої послуги в органах реєстрації актів цивільного стану у 2024 році складає в межах 250 грн декількома квитанціями.

Таким чином, для звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу потрібно мати: копію паспорта або ID-картки особи що звертається з заявою про розірвання шлюбу (надалі – позивача), копію РНОКПП позивача, витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію позивача за місцем проживання у разі наявності айді картки, ті ж самі копії документів на другого подружжя (при наявності) або інформацію про РНОКПП чи паспортні данні, або принаймні данні про останнє відоме місце проживання, оригінал свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей.

Єдине виключення щодо розірвання шлюбу в судовому порядку містить ст. 110 Сімейного кодексу України, яка зазначає – «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини». Але і в цьому випадку є нюанси, передбачені тією ж статтею – чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою; чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини; або опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

У нас не Італія – у нас розлучення суд дає усім за виключенням, що було зазначено раніше відносно дитини до одного року або вагітності. Але в практиці іноді попадаються дуже кмітливі особи, які у разі, якщо це можливо, і якщо про це не знає інший з подружжя, приховують інформацію про вагітність, а іноді навіть про народження дитини! В такому випадку суд ніхто не інформує про те, що є перешкодою в розлученні та ухвалюється рішення про розірвання шлюбу. Суд не зобов’язаний та не має такої технічної можливості перевіряти наявність актового запису про народження дитини, тож якщо ніхто зі сторін суд не повідомив про це, то ця інформація залишиться таємницею.

Так, наприклад, наша клієнтка, яка свого часу уклала шлюб з громадянином Марокко і відносно якого знала лише інформацію, що була зазначена в свідоцтві про шлюб, вирішила розлучитись. На час подання заяви про розірвання шлюбу у неї народилась дитина від іншого чоловіка, але відповідно до чинного законодавства дитина автоматично була записана на чоловіка – громадянина Марокко, який звісно не тільки не мав відношення до неї, але взагалі знаходився давно поза межами України. Жінка приховала від суду факт наявності дитини до року, чоловік до суду відповідно не з’явився, а отже повідомити зазначену інформацію щодо дитини не зміг. Шлюб було розірвано. Відносно особи, яка подає до суду позов (позивача), відсутня кримінальна відповідальність за ті обставини, які вона викладає в позові, або навпаки приховує та не зазначає. Це називається – позиція по судовій справі.

Процедура звернення до суду містить певні процесуальні нюанси.

Згідно ст. 27 Цивільно-процесуального кодексу України – «Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом». В свою чергу, ст. 28 ЦПК України передбачає – «Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них».

Що це означає на практиці та як вірно визначити суд, до якого потрібно звернутись з заявою про розірвання шлюбу?

Від вірності визначення суду, до якого належить звернутись з позовом, залежить швидкість розлучення, яке іноді має суттєве значення для одного з подружжя – бажання укласти новий шлюб з іншою особою, народження дитини від іншої особи тощо. Таким чином, чоловік, якщо він не інвалід, не тяжко хворий, не доглядає тяжкохворого родича та не має інших поважних обставин, подає позовну заяву про розірвання шлюбу до суду за місцем реєстрації дружини.

Дружина, яка має неповнолітню дитину має право вибору, може подати позовну заяву про розірвання шлюбу за місцем реєстрації чоловіка, а може за своїм місцем реєстрації (як що місце реєстрації чоловіка та дружини збігаються, то тут усе зрозуміло). При цьому до позовної заяви, крім вишче перелічених копії документів, потрібно додати копії довідок про місце реєстрації дитини/дітей, або копію довідки про склад родини. Якщо дитина не зареєстрована за конкретною адресою, то до суду надається акт, складений місцевим депутатом або старостою за участю свідків, який підтверджує фактичне проживання дитини або дітей за зазначеною адресою без реєстрації разом із мамою. У разі відсутності у жінки неповнолітньої дитини, але присутності інших поважних причин для подання заяви до суду за своїм місцем реєстрації, вона може це зробити.

Потрібно звернути увагу, що інколи громадяни плутають поняття «місце реєстрації» (раніше це називалось «прописка») та «місце проживання», по факту вони можуть не збігатись. В позовній заяві про розірвання шлюбу потрібно зазначити обидві ці адреси! Місце реєстрації – це адреса за якою особа зареєстрована офіційно і саме вона значиться в реєстрах територіальної громади. Місце проживання – це будь-яке місце де в даний час особа постійно чи тимчасово мешкає в силу різних обставин.

Далі ми підходимо до питання звернення внутрішньо переміщених осіб – ВПО – до суду за місцем реєстрації. У 2022-2023 роках були випадки коли позовні заяви приймались судами за місцем реєстрації ВПО, але в подальшому практика суду повернулась до того, що вирішальним є «місце реєстрації», а адреса внутрішньо переміщеної особи – це тимчасова адреса її проживання. Таким чином, для суду важливим в даному випадку є зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Це зрозуміло має сенс, бо зустрічаються випадки, коли стороні по справі потрібно взяти копію рішення суду як безпосередньо після закінчення судового процесу, так і через багато років після ухвалення судового рішення в його архіві. Знаючи місце реєстрації, можливо вирахувати суд до якого була подана позовна заява, а отже отримання копії рішення суду чи інших документів за справою не буде проблемою.

В умовах воєнних дій, а також окупованих з 2014 року територій є важливий момент – зміна територіальної підсудності суду, який у зв’язку з окупацією або безпосередньою близькістю воєнних дій не може виконувати свої функції. В такому випадку відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

В даний час перелік судів яким змінені або повернуті функції здійснення правосуддя можна знайти за офіційним посиланням.

Необхідно звернути увагу, що цей перелік постійно оновлюється – деякі території звільнюються та на них повертаються до роботи усі державні органи, деякі навпаки, на жаль, передають свої повноваження іншим.

Якщо розглядати в практичній площині, як діяти, то розглянемо наступну реальну ситуацію з нашої практики. Жінка не мала неповнолітніх дітей, мала зареєстрований шлюб, виїхала мешкати до Харкова з м. Вовчанськ Харківської області у зв’язку з активними бойовими діями, на цій території та забажала розлучитись. Чоловік залишився жити в м. Вовчанськ, згоду на розлучення він не давав. За загальним правилом у мирний час жінці потрібно було б звернутись з позовною заявою про розірвання шлюбу до Вовчанського районного суду Харківської області. Але 20 квітня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про зміну з 01 травня 2023 року територіальної підсудності справ десяти місцевих судів Харківської області та визначила підсудність наступним судам: Вовчанського районного суду Харківської області, Великобурлуцького районного суду Харківської області – Чугуївському міському суду Харківської області. З урахуванням цього позов про розлучення було подано до Чугуївського міського суду Харківської області, який і ухвалив рішення про розлучення.

Продовження читайте в нашій наступній публікації.