Санаторій “Жовтень” у Конча-Заспі: конфлікт між представниками ГУР і військовослужбовцями та різні уявлення про законність

Події, які розгорнулися на території санаторію «Жовтень» у Конча-Заспі, стали черговим прикладом того, як переплетення військових потреб, неврегульованих майнових питань і різних юридичних підстав для перебування на об’єкті може призвести до відкритого протистояння між структурами сектору безпеки, які зазвичай діють узгоджено в межах спільних операцій. Ситуація виявилася настільки загостреною, що до місця інциденту прибули представники силових органів і командування, щоб не допустити подальшої ескалації.

Інцидент на території санаторію «Жовтень»

За інформацією співрозмовників УП у правоохоронних органах, між представниками ГУР та військовослужбовцями в/ч А4005 на території санаторію «Жовтень» у Конча-Заспі сталася сутичка із застосуванням вогнепальної зброї.

Ввечері 3 грудня група представників ГУР Міністерства оборони прибула до санаторію та силовими діями зайшла на територію. Під час цього вони пошкодили ворота й паркан, здійснювали постріли в повітря та в землю, після чого затримали десятьох військовослужбовців частини А4005, завдавши кільком із них травм. Затриманих невдовзі відпустили, а група ГУР, за словами співрозмовника, забарикадувалася всередині об’єкта.

Працівники Нацполіції, Військової служби правопорядку та комендант Київської області перебували поруч, однак, за свідченням джерела, представники ГУР відмовилися пропускати їх на територію. На місце виїхали й представники ДБР, які мали виконувати процедуру арешту санкційного майна, що вже перебувало у провадженні Бюро.

За словами ще одного поінформованого співрозмовника УП, представники Військової служби правопорядку повідомили сторонам, що, згідно з їхніми даними, обидва формування мають правові підстави користуватися територією, проте формальних заяв про порушення чи незаконне перебування не надходило, а розв’язанням конфлікту зайнявся центральний орган управління ВСП.

Додаткові ознаки складності ситуації підтвердила поява на місці заступника Головнокомандувача ЗСУ, що вказувало на потребу термінового врегулювання інциденту на рівні високого військового керівництва.

Поінформовані співрозмовники в правоохоронних органах, Генштабі та самому ГУР підтвердили цю інформацію.

Передумови конфлікту: майновий статус санаторію та військова присутність

Санаторій «Жовтень» вперше опинився у центрі юридичних процесів у 2020 році, коли суд наклав на нього арешт. Згодом, у 2022 році, Державне бюро розслідувань повідомило про повернення об’єкта у державну власність, після чого управління майном передали Агентству з розшуку та менеджменту активів. Оцінка АРМА визначила вартість активу у понад 60 мільйонів гривень, однак конкурс на визначення нового управителя так і не відбувся, що фактично залишило територію у невизначеному майновому статусі.

Водночас зі змінами власності окремі частини землі та будівель санаторію перейшли у володіння структури, яку пов’язують з бізнесменом Борисом Кауфманом. Це створило новий рівень конфліктності, оскільки компанії, афілійовані з бізнес-групою, прагнули отримати дозвіл на подальшу забудову території, а процедура банкрутства ТОВ «Клінічний санаторій “Жовтень”» лише ускладнила ситуацію щодо розпорядження рухомим майном.

На тлі цих процесів військова частина А4005 після початку повномасштабної війни уклала угоду з керівництвом санаторію і тимчасово використовувала окремі приміщення, маючи відповідні погодження від командування, військової адміністрації Києва та директора закладу. Доступ до будівель залишався обмеженим та опечатаним, що мало підтверджувати їх законний і контрольований статус.

Позиція ГУР: аргументи про законність перебування на території

У Головному управлінні розвідки наполягають, що їхні військовослужбовці діяли відповідно до чинних договорів та підписаних з власником земельної ділянки угод. За словами джерела у відомстві, укладаючи прямі контракти в умовах воєнного стану, підрозділ дотримався процедури, яка не передбачає додаткових погоджень з боку сторонніх органів.

Представники ГУР наголосили, що документи інших військових формувань, які перебували на території, були анульовані військовою адміністрацією, тоді як їхні власні підтвердження законності вже передані поліції, ВСП Києва та органам військової адміністрації. За твердженням управління, військовослужбовці підрозділу перебувають у санаторії на законних підставах, а поширення даних про місце їх дислокації становить небезпеку для життя особового складу.

Особи, причетні до обговорень у структурах безпеки, доповнюють, що ГУР вже кілька разів протягом останнього місяця приїздило на територію й вимагало її звільнення, пояснюючи це необхідністю повернути контроль над об’єктом.

Позиція військової частини А4005: контракти, погодження та фактичне користування територією

У військовій частині А4005 наголошують, що їхнє розміщення на території санаторію було оформлене відповідно до бойового розпорядження командувача Сухопутних військ, а також мало погодження від військової адміністрації Києва і керівництва санаторію. Територію використовували у чітко визначених межах, не заходячи до опечатаних приміщень і забезпечуючи контрольований режим доступу.

Люди, які спостерігали за перебігом подій, підкреслюють, що представники військової частини сприйняли дії ГУР як силове захоплення об’єкта, що має офіційні дозволи на користування. За їхньою версією, вони мали всі необхідні підстави перебувати на території, оскільки угоди не були анульовані в установленому законом порядку.

Юридичний контекст

Неврегульований статус санаторію як майнового комплексу став ґрунтом для суперечностей. З одного боку, держава через АРМА контролює значну частину санаторію і мала намір знайти нового управителя, однак конкурс не відбувся. З іншого — бізнес-структури, пов’язані з Кауфманом, отримали у власність частину території та, за повідомленням джерел, прагнуть реалізувати там проєкт забудови.

Обидві військові структури обґрунтовують свої дії різними угодами з різними суб’єктами права власності. Ця неоднозначність створила правове поле, у якому кожна сторона вважає свої дії цілком законними, що й призвело до гострої форми конфлікту.

Сутичка в санаторії «Жовтень» стала видимим проявом системних труднощів з врегулюванням власності, управлінням санкційними активами та узгодженням дій між різними силовими структурами під час війни. Сама подія, за свідченнями учасників та очевидців, мала наслідки у вигляді травмованих військових і пошкодженого майна, тоді як ширший контекст вказує на потребу чіткого розмежування повноважень та юридичного статусу об’єктів, які використовуються для оборонних потреб.

Кожна зі сторін, представляючи власні документи й аргументи, наполягає на правомірності своїх дій, що ускладнює пошук компромісу. Подальше врегулювання конфлікту, очевидно, вимагатиме офіційної позиції вищих органів влади та детального аналізу юридичних підстав, які стали основою для такого різкого зіткнення між підрозділами сектору оборони.