Точка зору

В Україні розробляють концепцію військових та ветеранських судів: уроки американського досвіду і позиції фахівців

Повномасштабне вторгнення Росії змусило сотні тисяч українців брати участь у бойових діях, а після повернення додому вони стикаються з проблемами, яких не існувало у мирні часи. Ветерани, які пройшли фронт, дедалі частіше потрапляють у судові процеси через поведінку, обумовлену бойовим досвідом, психологічними травмами та складністю адаптації до цивільного життя. Наявна судова система формувалася без урахування таких ситуацій, тому зараз зростає інтерес до створення спеціалізованих ветеранських і військових судів, які здатні забезпечити більш справедливий і комплексний підхід до учасників війни.

Юристи підкреслюють, що приблизно 10% українських ветеранів потрапляють в конфлікт із законом через посттравматичний стресовий розлад та труднощі адаптації після бойових дій. На практиці це означає, що ветерани можуть здійснювати дії, які в мирному житті кваліфікуються як правопорушення, але мають безпосередній зв’язок із бойовим досвідом. Такі випадки змушують суспільство та правову систему шукати інструменти, які дозволять враховувати контекст та надавати підтримку, а не лише карати.

За словами фахівців, у Сполучених Штатах Америки перші ветеранські суди почали працювати в 2008 році. На сьогодні їх понад п’ятсот. Головна мета цих установ полягає в застосуванні альтернативного підходу до відповідальності: замість традиційного тюремного покарання учасникам бойових дій надають можливість проходити психотерапію, лікування, соціальну підтримку та постійний контроль за виконанням рішень суду. Такий підхід дозволяє не уникати відповідальності, але водночас враховує специфіку психологічного стану ветеранів.

Доцент Харківського національного університету Гліб Рибалко пояснює, що український досвід може базуватися на американській моделі, оскільки і США, і Україна зіткнулися з однаковими проблемами: масовим поверненням військових і нерозумінням їхнього бойового досвіду класичною мирною судовою системою.

За його словами, важливою складовою системи є спеціалізація суддів, прокурорів та адвокатів, які мають проходити навчання з питань посттравматичного стресового розладу, бойового досвіду та соціальної адаптації ветеранів. Альтернативні заходи покарання включають психотерапію, програми лікування та відновне правосуддя. До процесу також залучають психологів, соціальних працівників і ветеранські організації, щоб забезпечити комплексну підтримку та контроль виконання рішень суду.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Війна та жіноче здоров'я: інтерв'ю з гінекологом

Пілотне впровадження таких судів у конкретному регіоні дозволить оцінити практичну ефективність підготовки суддів і адвокатів, застосування альтернатив покаранню, а також залучення мультидисциплінарної команди. Це дасть змогу виявити проблеми та переваги системи до її масштабного запровадження.

Ветеран та заступник голови Верховного суду України Олександр Мамалуй зазначає, що затягування розгляду справ ускладнює доступ ветеранів до справедливого правосуддя і створює неприпустимі ситуації, коли ветерани змушені вирішувати суперечки з державними органами щодо вже скасованих норм.

«Ефективне правосуддя — це правосуддя, яке не затягується. Проблема строків розгляду справ є великою і стосується не лише ветеранів.Коли Герой України змушений судитися з Пенсійним фондом через норму, яку Конституційний Суд визнав неконституційною ще у 2018 році, — це неможливо. Але такі спори є і, на жаль, будуть», – наголошує Мамалуй.

Водночас заступник міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов підкреслює, що йдеться не про скасування принципу рівності перед законом, а про створення спеціальної інфраструктури і етичного підходу до ветеранів у судовій системі:

«Судова гілка влади до цього часу не була опрацьована з точки зору того, що можна покращити саме для ветеранів. Ми говоримо не про судові рішення – всі рівні перед законом, – а про інфраструктуру й етичну поведінку щодо ветеранів».

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ірина Буряк додає, що створення окремих судів потребує часу та ресурсів, проте наявні адміністративні суди здатні розглядати більшість ветеранських справ за умови оптимізації навантаження.

«Створення нових судів – це надто дорого і потребує багато часу, тоді як адміністративні суди вже сьогодні спроможні компетентно розглядати більшість ветеранських справ. Ключова проблема – не відсутність судового захисту, а навантаження і нерівномірний розподіл справ між судами», – зазначає Буряк.

Правозахисниця Тетяна Іванова зазначає, що від 2014 року військові і добровольці постійно судяться за законами мирного часу, без спеціальних правових механізмів, які враховували б реалії війни. Вона наводить приклад, коли затримані диверсанти передаються СБУ, а військові за це потрапляють під кримінальні справи:

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Війна в Україні завершиться не компромісом, а капітуляцією однієї зі сторін: Ільхам Алієв

«Ще з 2014 року ми постійно стикаємося з тим, що військових і добровольців судять за законодавством мирного часу. У нас немає законодавства воєнного часу, немає спеціальних судів і немає правових механізмів, які б враховували реалії війни. Люди затримують диверсанта, передають його СБУ, а проти них відкривають справу за “незаконне утримання людини”».

Адвокат Алік Керімов додає, що війна перевантажила суди загальної юрисдикції, і пропонує створення військових судів на базі окружних установ, охоплюючи кілька областей:

«З повномасштабним вторгненням додаткові справи перевантажили суди загальної юрисдикції, і судді просто не встигають навіть відкривати провадження. Моє бачення створення військових судів – це створення їх на базі окружного військового суду, за аналогією з окружними адміністративними судами, які б охоплювали кілька областей».

Окремою частиною дискусії фахівці є справи ветеранів, які зараз розглядаються в загальних судах без врахування специфіки бойового досвіду. Одним з таких випадків є справа Андрія Малахова з позивним Туман, ветерана війни та командира добровольчого підрозділу «Дике поле», який бере участь у бойових діях з 2014 року.

Малахова звинувачують у нібито незаконному зборі та передачі даних щодо спецоперації «Синиця», проведеної Головним управлінням розвідки ЗСУ у серпні 2023 року. За версією слідства, він збирав інформацію про переміщення гелікоптера та передав ці дані іншій особі, журналісту, який згодом оприлюднив відповідне відео в інтернеті.

Своєю чергою Малахов вважає свою справу політично мотивованою і звертає увагу на те, що судді та слідчі, які не мали бойового досвіду, не можуть оцінити специфіку дій ветеранів.

Створення ветеранських та військових судів є відповіддю на нові реалії, породжені повномасштабною війною. Система правосуддя повинна враховувати бойовий контекст, психологічні наслідки служби та потребу у комплексній соціальній підтримці. Запровадження підготовки суддів, альтернативних заходів покарання та мультидисциплінарної роботи з ветеранами може забезпечити більш справедливе і ефективне правосуддя. Це завдання вимагає чіткого законодавчого врегулювання, професійного обговорення та поетапного практичного впровадження.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку