Політичні рішення між війною і переговорами: Володимир Зеленський пояснив логіку кадрових змін в державних органах 

Початок року в українській політиці традиційно стає періодом, в якому поєднуються очікування стратегічних рішень і суспільний запит на пояснення дій влади, адже саме в цей час стає помітно, яким чином керівництво держави планує поєднувати внутрішні трансформації з зовнішньополітичними завданнями. Публічний вихід Володимира Зеленського до представників медіа після зустрічі радників «коаліції охочих» у Києві був присвячений питанням майбутніх переговорів і безпекових гарантій, а також своїх кадрових рішень.

Під час брифінгу 3 січня глава держави окреслив одразу кілька напрямів дій, пояснивши, яким чином дипломатичні ініціативи, військовий трек і масштабне оновлення управлінської команди взаємопов’язані між собою.

Зеленський зазначив, що процес оновлення владної вертикалі триває і охоплює широке коло відомств — від Кабінету міністрів до правоохоронних органів та сектору безпеки.

«Що стосується перезавантаження: всі процеси — Кабінет міністрів, правоохоронна система, система безпеки, Міністерство оборони. А з Міноборони виходять і Збройні сили України. Ми говоримо про кроки один за одним», — пояснив президент.

Наступні кроки в межах мирного процесу

Говорячи про подальші дії у межах мирного плану, Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом до Європи вирушають представники генеральних штабів та мілітарного сектору, які працюватимуть у Парижі над безпековими документами. Йдеться про короткий, але інтенсивний етап переговорів, який триватиме одну або дві доби та буде зосереджений на питаннях гарантій безпеки і відновлення.

Після цього, за словами президента, має відбутися зустріч на рівні лідерів, де напрацьовані документи отримають політичну рамку, а далі розпочнеться підготовка до ширших переговорів у Сполучених Штатах Америки. Українська сторона зацікавлена в тому, щоб зустріч у США за участю лідерів відбулася до завершення січня, оскільки саме в такому часовому проміжку, як зазначив Зеленський, можна синхронізувати позиції союзників і винести на обговорення ключові безпекові питання.

Окремо президент уточнив, що в Парижі заплановані контакти з командою президента США Дональда Трампа, а головним завданням цього етапу стане фіналізація документа щодо гарантій безпеки від «коаліції охочих», який Україна розглядає як одну з основ для майбутньої розмови у Вашингтоні.

Переговорна команда і роль безпекових радників

Коментуючи склад переговорної команди, Володимир Зеленський наголосив, що на цей момент функцію радника з національної безпеки виконує секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, а створення окремої посади з такою назвою поки що не розглядалося. Президент дав зрозуміти, що структура переговорного процесу формується не навколо формальних посад, а навколо конкретних людей і їхньої експертизи, яка потрібна на певному етапі.

У зв’язку з цим він пояснив логіку посилення переговорної групи за рахунок кадрових рішень в Офісі Президента, підкресливши, що йдеться не про персональні оцінки, а функціональне підсилення команди.

Кадрове перезавантаження як елемент загальної стратегії

Окремий блок коментарів президента стосувався внутрішньополітичних змін, які він охарактеризував як процес великого перезавантаження. За його словами, ця трансформація була анонсована раніше й уже розпочалася з Кабінету міністрів, однак вона ще не завершена, оскільки залишаються напрями, що потребують оновлення. Зеленський зазначив, що тривалий час очікував від парламенту пропозицій щодо змін, і тепер переходить до активної фази ухвалення рішень.

Глава держави наголосив, що не йдеться про звільнення в класичному розумінні, оскільки кадрові кроки мають характер ротацій, спрямованих на більш ефективний розподіл управлінських ресурсів у складний для країни період.

Одним з ключових елементів перезавантаження президент назвав майбутні зміни в системі Міністерства оборони, які розпочнуться після того, як парламент підтримає кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра. Зеленський пояснив, що оборонний сектор потребує прискореного технологічного розвитку, і саме цей чинник став визначальним у виборі управлінської конфігурації.

Коментуючи ротацію між Михайлом Федоровим і Денисом Шмигалем, президент відмовився від прямих порівнянь, водночас зазначивши, що системність і управлінський досвід Шмигаля поєднуватимуться з технологічною швидкістю та цифровими підходами Федорова, що, на його думку, відповідає потребам армії в умовах війни.

Призначення Кирила Буданова на посаду глави Офісу Президента Зеленський пояснив одразу двома завданнями, які він планує вирішити цим кроком. По-перше, це посилення переговорної команди, де, окрім самого президента, працюють секретар РНБО Рустем Умєров, а також Кислиця і Бевз, причому Кислиця, за словами Зеленського, стане першим заступником голови Офісу президента.

По-друге, таким чином формується чіткий поділ на переговорний і мілітарний треки, які розвиватимуться паралельно, але в тісній координації. Президент підкреслив, що вся ключова команда, відповідальна за ці напрями, наразі працює в одній будівлі, що має спростити ухвалення рішень і прискорити обмін інформацією.

Ротації в правоохоронній системі та ЗСУ

Окремо Володимир Зеленський зупинився на майбутніх змінах у правоохоронній системі, заявивши, що особисто займатиметься ротаціями всіх керівників. Він зазначив, що частина з них обіймає свої посади тривалий час, а причини для змін можуть бути різними, проте загальна логіка полягає в оновленні управлінської вертикалі без руйнування інституційної пам’яті.

Президент висловив впевненість, що більшість керівників залишатимуться в системі на інших високих посадах, хоча заміни також будуть, а сама концепція ротацій реалізовуватиметься протягом січня. Після завершення цього етапу, за його словами, він зосередиться на взаємодії з армією та Збройними силами, однак перед цим має бути впевненість у тому, що всі інші напрямки державного управління перезавантажені й працюють злагоджено.

Коментуючи наполягання військових щодо залишення голови СБУ Василя Малюка на посаді, Зеленський наголосив, що поважає всіх, хто працює в системі безпеки, але рішення щодо кадрових змін залишаються за ним і будуть реалізовані відповідно до обраної стратегії.

Окремо президент зупинився на темі, яка останнім часом активно обговорюється в публічному просторі й викликає підвищену увагу як у військовому середовищі, так і серед цивільного суспільства. Мова йде про чутки щодо можливої зміни Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Володимир Зеленський зазначив, що всі кадрові кроки розглядаються як послідовні елементи ширшого процесу, а не раптові або емоційні рішення, продиктовані окремими інформаційними хвилями.

За його словами, на цей момент питання заміни Олександра Сирського не стоїть, оскільки сьогоднішній етап не передбачає таких змін, а сама логіка перезавантаження полягає в поступовості й чіткому розумінні того, які завдання стоять перед кожною ланкою управління.

Президент наголосив, що мова йде про рух крок за кроком, у межах якого жодне рішення не ухвалюється наперед або про запас без реальної потреби, а Головнокомандувач продовжує виконувати свої функції.

Такий підхід, за словами Зеленського, має убезпечити систему від різких зламів у критичний момент, коли стабільність військового управління залишається одним із ключових чинників обороноздатності країни.

Два можливі сценарії та логіка одночасних дій

У продовження цієї теми президент окреслив ширший контекст, в якому розглядаються кадрові рішення і стратегічні варіанти розвитку подій. Він пояснив, що для України існують два базові шляхи, між якими держава змушена балансувати, не відмовляючись від жодного з них на рівні планування.

Перший шлях, який Зеленський назвав пріоритетним, пов’язаний з дипломатією та прагненням завершити війну через переговори, міжнародний тиск і систему безпекових гарантій, над якою працюють українські партнери. Цей напрямок, за його словами, спрямований на зусилля переговорної команди, контакти з європейськими столицями та підготовку до ширшого діалогу зі Сполученими Штатами.

Водночас президент застеріг, що цей сценарій не може бути єдиним, оскільки існує ризик, що Росія спробує заблокувати мирний процес або затягнути його, не зустрівши достатньо жорсткої реакції з боку міжнародних партнерів. У такій ситуації, як підкреслив Зеленський, Україні доведеться діяти за іншим сценарієм, який передбачає продовження оборони і посилення здатності захищатися.

Він згадав про потребу в оновленні та «свіжих силах», уточнивши, що одночасне перезавантаження державних, безпекових і військових структур розглядається як превентивний крок. За словами президента, така підготовка здійснюється не як сигнал до негайних змін, а як спосіб бути готовими до будь-якого розвитку подій, аби державна система залишалася керованою й ефективною за обох сценаріїв.