Школа під збройним контролем: як на окупованій Херсонщині дітей змушують вчитися в атмосфері страху

Шкільне життя на окупованих територіях Херсонської області дедалі виразніше втрачає риси звичного навчального середовища, в якому дитина може зосередитися на уроках, спілкуванні з вчителями та повсякденному ритмі без постійного внутрішнього напруження.

Школа під збройним контролем

За повідомленням Центру національного спротиву, у місцевих школах постійно перебувають озброєні російські військові та представники Росгвардії у балаклавах, через що освітній процес відбувається під безперервним силовим наглядом. На тлі такої обстановки навіть представники окупаційної системи вже змушені визнавати, що діти відчувають тривогу, апатію і дедалі менше хочуть ходити до школи.

Інформація, яку оприлюднив Центр національного спротиву, показує сталу практику, за якої озброєні військові та росгвардійці перебувають у школах постійно. Мова стосується не зовнішньої охорони території, а присутності всередині школи, де люди зі зброєю відвідують заняття і стежать за тим, як відбувається навчальний процес.

За таких умов школа перестає бути місцем, в якому дитина може відчувати бодай мінімальну внутрішню свободу. Клас, коридор, учительська і будь-яка інша частина шкільного життя опиняються в полі силового контролю, де зброя та закриті обличчя стають частиною повсякденного тла. Для дітей така обстановка не може бути нейтральною, бо вона щодня нагадує про загрозу, примус і залежність від чужої сили.

Публічне визнання тривоги серед учнів

Окупаційна адміністрація вже не приховує, що діти в такому середовищі почуваються пригніченими. У публічних заявах так звані «психологи» визнають, що школярі відчувають тривогу, апатію та втрачають бажання відвідувати школу. Така риторика показує, що психологічний стан дітей погіршився настільки помітно, що його доводиться пояснювати навіть у публічному полі.

При цьому представники окупаційної влади намагаються пов’язати цей стан з розмитими «наслідками надзвичайних подій», відсуваючи на задній план ту обстановку, у якій відбувається навчання щодня. Присутність військових подається як заходи безпеки, проте сам опис ситуації свідчить про інший характер того, що відбувається в навчальних закладах.

Попри публічне визнання того, що психологічний стан дітей погіршується, окупаційна адміністрація не змінює порядок, який супроводжує шкільне життя щодня. Практика присутності озброєних російських військових і росгвардійців у школах окупованої Херсонщини, за даними Центру національного спротиву, триває й далі, через що атмосфера тиску зберігається як постійна умова навчання.

У Центрі національного спротиву наголошують:

“Урок стає допитом. Кожне слово дитини чи вчителя фіксується. Це не освіта, а тотальний нагляд за «неблагонадійними». Окупанти знають, що саме їхня присутність калічить психіку дітей, але продовжують «мілітаризацію» класів. Їм потрібен контроль, а не здорові діти.

Результат: Апатія та страх замість знань. Діти вчаться не мислити, а мовчати та озиратися. Окупаційна влада вбиває майбутнє регіону просто на шкільній парті”.

Постійна присутність силовиків змінює не лише емоційний стан дітей, а й саму логіку шкільного процесу. Там, де навчання зазвичай передбачає довіру між учнем і вчителем, можливість вільно відповідати, помилятися, ставити запитання і брати участь у спільній роботі, з’являється інша модель — контрольована і скута, з відчуттям, що кожен рух, слово чи реакція можуть бути помічені сторонніми людьми зі зброєю.

За такої моделі існування школи під тиском опиняються всі учасники процесу. Дитина змушена звикати до того, що навчання відбувається у присутності озброєних людей, а вчитель працює в середовищі, де звичний професійний простір уже не належить педагогіці. Усе це створює атмосферу, в якій навіть звичайний шкільний день набуває рис примусу, бо поведінка кожного регулюється не внутрішнім порядком навчального закладу, а зовнішньою силою.

Закриті обличчя, зброя, поява силовиків на заняттях і постійна демонстрація присутності державного насильства руйнують базове відчуття безпеки, без якого шкільне середовище втрачає свою природну основу. Для дитини школа за таких обставин стає місцем, де тривога закріплюється через повторення, через щоденний досвід і через неможливість вийти з цієї атмосфери хоча б на час уроків.

Якщо в шкільному просторі постійно перебувають озброєні військові та росгвардійці у балаклавах, які контролюють заняття й залишаються видимою частиною повсякденного навчання, така практика означає не захист дітей від небезпеки, а утримання всього середовища під силовим наглядом.