Скасування судового наказу: як захистити себе, якщо рішення ухвалено без вашої участі

Сьогодні багато українців дізнаються про судові рішення вже після того, як з рахунків списано кошти або арештовано майно. Причиною є судовий наказ, який суд може видати без засідання і виклику сторін. Така форма розгляду справ дійсно пришвидшує процес, але водночас створює ризик для тих, хто навіть не знав, що проти нього подано заяву. У більшості випадків люди сприймають суд як тривалий процес із засіданнями, повістками, юристами і роками очікування. Проте в українському законодавстві існує окрема процедура, яка кардинально відрізняється від звичного позовного розгляду.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», до яких звернулася наша редакція, пояснили, в яких випадках суд має право видати наказ, як дізнатися про його існування і що робити, якщо ви не згодні з таким рішенням. Фахівці також роз’яснили строки подання заяви про його скасування та поради, як не пропустити момент, коли ще можна захистити свої права.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, який видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 Цивільно процесуального кодексу України (ЦПК). При цьому сторони іменуються не як зазвичай – позивач та відповідач, а заявник та боржник.

Цей судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи – підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначимо, що особа має право звернутися до суду з переліченими вимогами в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Як бачимо, звернутися в порядку наказного провадження це вибір, а не обов’язок, втім у зв’язку із досить швидким розглядом справи в порядку наказного провадження зазвичай обирають саме його. Крім того, ухвалений судом наказ вже сам по собі є виконавчим документом та не потребує додатково отримувати виконавчий лист як при звичайному рішенні суду. При цьому найбільша кількість виданих судами наказів стосується саме аліментів та боргів за житлово-комунальні послуги.

В чому підступність судового наказу? Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, – протягом п’яти днів з дня отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Отже, ні повідомлень, ні виклику до суду, а ні часу на подання заперечень не має, фактично усе відбувається в автоматичному режимі, як що особа, яка подала заяву про видачу судового наказу зібрала документи належним чином, які підтверджуються зобов’язання боржника-відповідача.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. І ось тут є ще один головний нюанс, про який треба пам’ятати – судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в особому порядку, передбаченому ЦПК.

Що робити особі, яка не згодна з судовим наказом та як дізнатися про його наявність? Законодавством передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Тобто всі документи отримуються постфактум. І добре, якщо отримуються взагалі. Частіше громадяни дізнаються про наявність судового наказу вже коли виконавча служба заблокувала картки та стягування за наказом йде повним ходом.

У зв’язку з цим звертаємо особливу увагу на строки! Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ЦПК України  днем вручення судового рішення (судового наказу) є:

1) день вручення судового рішення під розписку (при особистому отриманні в приміщенні суду);

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (для тих хто має зареєстрований електронний кабінет);

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (при відправленні поштовими операторами);

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (при відправленні поштовими операторами);

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (при відправленні поштовими операторами).

Саме із зазначених дат починає свій відлік п’ятнадцятиденний строк на оскарження наказу. При цьому заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Вона має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб – громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Варто знати, що заява підписується боржником або його представником. До неї додаються:

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
• клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу п’ятнадцятиденного строку.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому ЦПК України.

За подання заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. Станом на 2025 рік ця сума становить 151,40 грн.

Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення  п’ятнадцятиденного строку, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Фактично процедура видачі судового наказу передбачає ніби то відсутність спору між сторонами. Подаючи заяву про скасування судового наказу, боржник фактично заявляє, що спір є, або спір не з цим боржником тощо. При цьому вмикається процедура розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Слід наголосити, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника розв’язує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 ЦПК України. Стаття 444 ЦПК України зазначає, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Дана ситуація має місце коли за рішенням суду були здійснені виконавчі дії (списані з банку кошти, продане майно та ін.), але надалі рішення суду, яке стало підставою для цього біло скасоване судом.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

Отже, сама процедура скасування судового наказу на перший погляд не є складною, вона чітко визначена законом і не потребує складних юридичних знань. Однак на практиці цей процес часто виявляється довгим і виснажливим, особливо якщо наказ уже передано на виконання, а кошти чи майно боржника фактично стягнуті. У такому разі доводиться не лише доводити свою правоту, а й ініціювати так званий «поворот виконання» — повернення вже списаних сум або вилученого майна. Це потребує додаткових документів, часу і нервів, адже потрібно довести не лише помилковість самого наказу, а й факт того, що стягнення вже відбулося.

Головна складність полягає не у самій процедурі, а у швидкості реагування. Строк на подання заяви про скасування судового наказу — лише п’ятнадцять днів від моменту його отримання. І якщо людина пропускає цей термін або взагалі не знає про існування наказу, ситуація ускладнюється в рази. Тому ключем до успішного захисту стає не стільки юридична підготовка, скільки своєчасна поінформованість і уважність до власних фінансових операцій.