Часто громадяни помилково уявляють суд як «автоматичний механізм», який видає рішення одразу після подання позовної заяви. Проте судовий процес є чітко регламентованою процедурою, де кожен крок має велике значення. Суд розглядає справу не «за документами», а за наявності спірних обставин, доказів та участі сторін. Відсутність документів, технічні помилки, арешт майна чи інші перешкоди можуть значно вплинути на хід розгляду. Законодавство України передбачає, що захист порушених прав можливий лише у межах визначеного процесу, а не «автоматично».
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» пояснили нюанси участі у судовому процесі, а також випадки, коли особиста присутність на засіданні є дійсно критичною. Вони пояснили, що підхід «подаю документи і чекаю рішення» у більшості випадків не працює, а стратегія участі залежить від конкретного типу справи: цивільної чи адміністративної.
Досить часто ми стикаємось з поверхневим ставленням громадян досудового процесу як такого. Багато хто вважає, що достатньо здати позовну заяву до канцелярії суду, а через пару місяців автоматично суд видасть рішення, причому саме таке, як громадяни бажає. На жаль, це так не працює. До суду громадяни звертаються коли є спір, помилки в документах, документи відсутні, або існують інші несподівані перепони (на приклад існує арешт) та інший орган не може видати документ. Якщо все просто та безспірно, то відповідний орган видає бажаний документ, а ось коли все не так просто, справою займається суд.
В цивільно-процесуальному кодексі України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Теж саме передбачає й Кодекс адміністративного судочинства (саме за його правила йде спір з державними органами влади, як то на приклад перерахунок чи призначення пенсії). Звертаємо увагу, що мова йде не про автоматичне відновлення справедливості, а про певний регламентований процес.
Слід зазначити, що основним з принципів судочинства є змагальність сторін. При цьому учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.
Змагальність означає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Крім того, саме кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд не просто розглядає справи за документами, він керує процесом, слідкує, щоб все відбувалося чесно та за правилами, і забезпечує баланс між сторонами. Він допомагає сторонам зрозуміти їхні права та обов’язки, пояснює наслідки їхніх дій або бездіяльності, а за потреби сприяє врегулюванню спору мирним шляхом. Крім того, суд стежить, щоб ніхто не зловживав своїми правами, і вживає заходів для дотримання учасниками їхніх процесуальних обов’язків, одночасно підтримуючи об’єктивність і неупередженість у всіх рішеннях.
Як бачимо, пункт «видає рішення в обмін на надані документи» в законодавчому переліку відсутній. Тому те, наскільки ви будете відповідальні та будете з’являтися на засідання суду напрям залежить успіх вашої справи.
В певних випадках адвокати не радять ходити до суду як це не несподівано звучить. Мова йде, наприклад про позивача/позивачку по справі про розірвання шлюбу. Проте річ у тім, що при цьому обов’язково до суду разом з позовною заявою здається заява про розгляд справи без участі позивача. Для чого це робиться? Розлучення відбувається завжди, як що позивач на цьому наполягає, втім зараз є випадки коли один з подружжя в загалі не знає де знаходиться інший та розуміє, що він до суду ходити не буду. Тому аби не марнувати час позивача пишеться відповідна заява, адже при неявці відповідача до суду, засідання повинно бути перенесено щонайменше два рази, а тільки потім ухвалене рішення по справі.
Ще є справи про встановлення факту смерті на окупованих територіях, по ним рішення видаються за день-два при наявності достатніх доказів, тобто належним чином підготовленого пакета документів. Наразі це майже всі категорії справ по яких до суду можна не ходити.
Наслідки неявки до суду по цивільній справі
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ЦПК.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.
Зазначимо, що в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Як ми бачимо це не бажаний наслідок розгляду справи для відповідача, адже позивач надає до суду саме ті документи, які вигідні йому і це його право, яке підтверджується тим самим принципом змагальності. Відповідальності у позивача за приховування якогось доказу чи не надання його до суду не має. Ось чому вкрай важлива участь у справі як що ви відповідач. Позиція «само якось вирішиться, правда на моєму боці» може привести до досить неочікуваного рішення суду для скасування якого надалі знадобляться і час і кошти.
Щодо явки позивача, то тут теж не все так просто. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, якщо позивач здав документи до суду та сидить чекає швидкого рішення на свою користь, він може дочекатися тільки одного – суд поверне всі надані ним документи без ухвалення будь-якого рішення. Закон передбачає виключення участі позивача – якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Однак ми не радимо писати таку заяву до суду поки про це не скажи помічник судді чи секретар. Адже кожен суддя має своє бачення справи, що розглядається.
При наявності однакового пакета документів один суддя ухвалить позитивне рішення, а інший може сказати, що для ухвалення позитивного рішення потрібно долучити до матеріалів справи певний документ, а без нього суд відмовить. Тому, якщо позивач проґавить цей момент у зв’язку з неявкою до суду, коли суддя може підказати про відсутність якогось документа, вся справа піде в нікуди. Суддя може ухвалити викликати позивача до суду не зважаючи на наявну заяву від нього, але в поточній ситуації такий виклик може або загубитись або взагалі не дійти до адресата.
Наслідки неявки до суду за кодексом адміністративного судочинства
У випадку неявки до суду за кодексом адміністративного судочинства справа трохи інша. Даний вид судових справ має свою відмінність в тому, що це більше робота з документами та органами влади. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.
У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. В цьому і відмінність з цивільним судочинством де неявка позивача – це залишення позову без розгляду в будь-якому випадку. До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених вище, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Звертаємо увагу, що у разі укладання угоди з адвокатом, він ходить замість вас до суду. Суд може ухвалити викликати сторону до суду при наявності адвоката, як що суду від сторони потрібно отримати певні пояснення що до обставин справи, які може дати тільки особисто громадянин-учасник цих спірних відносин.
Отже, радимо завжди ретельно оцінювати необхідність особистої участі у суді разом з кваліфікованим адвокатом. У більшості цивільних справ присутність відповідача важлива, бо неявка може призвести до ухвалення заочного рішення, яке може бути не на вашу користь. Водночас у певних адміністративних справах або за наявності повного пакета документів можливий розгляд без вашої присутності. Тому перш ніж вирішувати, чи йти до суду, слід отримати консультацію фахівця, який врахує тип справи, ризики та специфіку судді, що розглядає вашу справу.
