Зміни до порядку виконання судових рішень: майнові обмеження для боржників та нові гарантії для військовослужбовців

Отримання позитивного судового рішення у цивільному чи господарському спорі часто стає лише початком тривалого, виснажливого та не завжди успішного марафону з повернення присуджених коштів. Тривалий час вітчизняна правова система стикалася з кризою невиконання судових актів, коли виграна справа перетворювалася на фікцію, а реальні активи боржників розчинялися у правовому вакуумі ще до відкриття виконавчого провадження. Прагнення адаптувати українське законодавство до сучасних цифрових реалій та закрити наявні лазівки для недобросовісних сторін змусило законодавців кардинально переглянути процесуальні алгоритми, посиливши контроль за майновим станом громадян та юридичних осіб з моменту подання позову до суду.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», до яких звернулася наша редакція, розповіли, як ухвалені Верховною Радою масштабні законодавчі зміни трансформують механізми стягнення, яким чином автоматизована взаємодія між реєстрами заблокує приховані транзакції з нерухомістю та транспортними засобами, а також як держава балансує між фінансовим контролем і наданням додаткових майнових гарантій для українських військовослужбовців.

Як відомо, успішне завершення судового процесу та отримання позитивного рішення становить лише половину шляху до реального захисту прав клієнта. Найскладніший та найвідповідальніший етап полягає у фактичному стягненні присуджених судом коштів або майна. Досить часто виконання рішення перетворюється на заплутану історію з багатьма невідомими, фіналом якої стає бездіяльний документ, котрий власнику залишається хіба що оформити в рамку та повісити на стіні як спогад про безрезультатний процес.

З метою подолання таких негативних тенденцій вітчизняний законодавець системно шукає нові механізми для підвищення ефективності стягнення фінансових ресурсів. Важливим кроком у напрямку реформування та діджиталізації цієї сфери стало ухвалення Верховною Радою України 7 квітня 2026 року нового Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».

Зазначений нормативно-правовий акт вніс суттєві корективи до низки процесуальних кодексів, зокрема до Цивільного процесуального кодексу України, норми якого найчастіше застосовуються у повсякденному житті громадян. Відтепер суттєво трансформувалися вимоги до форми та змісту позовної заяви, яка подається до суду. Якщо позивачем виступає юридична особа, яка звертається з вимогою про стягнення грошових коштів, вона зобов’язана чітко вказати у тексті заяви реквізити свого рахунку в банку або в іншому небанківському надавачі платіжних послуг.

Дещо гнучкіші, але не менш чіткі правила законодавець передбачив для випадків, коли позов про стягнення грошей ініціюється фізичною особою або фізичною особою – підприємцем. Такі суб’єкти повинні відобразити у позовній заяві реквізити власного рахунку в банківській установі чи у небанківського надавача платіжних послуг, або ж офіційно констатувати факт відсутності такого рахунку. Важливою процесуальною новелою стало правило, згідно з яким за відсутності рахунку позивач має обов’язково прописати у заяві свій бажаний спосіб отримання коштів після задоволення його позовних вимог. Абсолютно аналогічні правила та вимоги відсьогодні поширюються також і на заяви про видачу судового наказу.

Господарський процесуальний кодекс України теж зазнав аналогічних доповнень у частині регламентації форми та змісту звернень до судових органів. Коли заявником у господарському процесі є фізична особа або фізична особа – підприємець, у поданій заяві необхідно фіксувати реквізити рахунку в банку, у небанківському надавачі платіжних послуг або повідомляти про повну відсутність рахунку. Якщо рахунку немає, заявник так само зазначає у тексті найбільш прийнятний для нього спосіб виплати грошових коштів у разі позитивного вирішення справи. Водночас законодавець встановив додаткову умову: при внесенні до заяви банківських чи платіжних реквізитів, до матеріалів справи обов’язково додається офіційний документ, який підтверджує відкриття та наявність цього рахунку.

Окремий блок законодавчих новацій також торкнувся Закону України «Про дорожній рух», що покликано розв’язати тривалі системні проблеми, пов’язані з адмініструванням штрафів та накладенням арештів на транспортні засоби. Для забезпечення чіткого автоматизованого обліку автомобілів та інших транспортних засобів, що рухаються вулично-дорожньою мережею загального користування і підлягають обов’язковій державній або відомчій реєстрації, функціонує Єдиний державний реєстр транспортних засобів. Держателем цього інформаційного ресурсу, де акумулюються відомості про всі транспортні засоби, їхніх безпосередніх власників та належних користувачів, виступає Міністерство внутрішніх справ України.

Процедури реєстраційних дій щодо автомобілів відтепер стали більш жорстко контрольованими з боку держави задля недопущення ухилення від виконання зобов’язань. Під час будь-якої спроби перереєстрації або зняття з обліку транспортного засобу уповноважені органи в обов’язковому порядку здійснюють перевірку на предмет наявності чи відсутності даних про власника в Єдиному реєстрі боржників. Даний алгоритм взаємодії та перевірки реалізується суворо у межах порядку, спільно визначеного та затвердженого Міністерством юстиції України та Міністерством внутрішніх справ України.

У разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України відмовляють у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомляють зазначений у реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із наданням відомостей про такий транспортний засіб.

Проте територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, а також органи, що здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, не відмовляють у вчиненні реєстраційної дії щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в реєстрі боржників, у разі якщо перереєстрація транспортного засобу не пов’язана з його відчуженням.

Також процедура проводиться у разі придбання транспортного засобу або його отримання в рахунок погашення боргу в порядку, визначеному статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження», або ж у разі придбання транспортного засобу в порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Додатково реєстрація дозволена у разі безоплатної передачі конфіскованого за рішенням суду транспортного засобу, а також у випадку відчуження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», транспортного засобу, який набуто у власність у результаті відшкодування шкоди (збитків) за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченими частиною 5 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Поряд з цим у державі суттєво модернізували контроль за продажем та будь-яким іншим відчуженням нерухомості. Нові правила внесли серйозні корективи до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розширивши перелік причин, через які державний реєстратор законно зачинить перед заявником двері. Відтепер людині гарантовано відмовлять у реєстрації права власності або спеціального майнового права на квартиру, будинок, земельну ділянку, недобудову чи майбутній об’єкт нерухомості, якщо з поданих документів стає зрозуміло, що це майно намагається продати або передати особа, яка офіційно рахується у Єдиному реєстрі боржників.

Точно така ж сувора заборона діє і для фінансових угод, тому іншою підставою для закономірної відмови стане спроба зареєструвати іпотеку на будь-який із цих об’єктів чи недобудов, якщо чинним власником нерухомості або володільцем спеціального майнового права на неї є громадянин чи компанія, чиє ім’я вже встигли занести до того самого Єдиного реєстру боржників.

Зазначені законодавчі зміни покликані врегулювати поширену та суперечливу ситуацію, коли виконавче провадження формально вже закрите, проте особа все одно продовжує перебувати в реєстрі боржників. Така ситуація далеко не завжди свідчить про повну відсутність фінансових вимог до людини або про те, що її виконавче провадження закрили остаточно.

Втім, найбільш відчутних змін зазнав саме Закон України «Про виконавче провадження». Відтепер у самому виконавчому документі дозволено зазначати будь-які додаткові відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу або посадовій особі, що його видала. Йдеться про інформацію, яка детально ідентифікує стягувача та боржника або може суттєво полегшити примусове виконання судового рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, офіційне місце роботи боржника — фізичної особи, фактичне місцезнаходження його майна, банківські реквізити рахунків обох сторін, дані електронних гаманців боржника, а також діючі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Певні процесуальні зміни зачепили також і функціонування реєстру боржників, який віднині отримує абсолютно нове життя, адже звіряти з ним свої дії тепер зобов’язані не лише виконавці, а й величезний перелік інших посадових осіб. За своєю суттю Єдиний реєстр боржників є систематизованою базою даних про боржників, яка виступає невід’ємною складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться для того, щоб у режимі реального часу оприлюднювати інформацію про невиконані зобов’язання та вчасно запобігати прихованню чи відчуженню боржниками свого майна.

Всі ці відомості про громадян та компанії, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, є повністю відкритими для суспільства і постійно розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Пошук необхідної інформації в системі відбувається безпосередньо через цей офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України за спеціальними критеріями пошуку та у чіткому порядку, що затверджені самим Міністерством юстиції України.

Важливо розуміти, що сама по собі наявність відомостей про людину в реєстрі боржників жодним чином не звільняє її від обов’язку виконати судове рішення. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші уповноважені суб’єкти, а також інвестиційні фірми у разі звернення особи за вчиненням будь-якої дії щодо відчуження або застави належного їй майна, якщо відомості про неї внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані категорично відмовити у проведенні такої операції. Після цього вони мають не пізніше наступного робочого дня офіційно повідомити про таку спробу зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця, обов’язково надавши їм усі відомості про майно, з яким намагалися провести угоду.

Законодавець водночас передбачив чіткі винятки, коли у вчиненні правових дій щодо майна боржника, внесеного до Єдиного реєстру боржників, не може бути відмовлено. Це стосується випадків, якщо таке майно вже було примусово реалізовано або передано стягувачу в порядку, передбаченому статтею 61 цього Закону, або коли відбувається безоплатна передача конфіскованого за рішенням суду майна. Так само реєстрація дозволена у разі вчинення правочину, що передбачає безпосереднє набуття права власності на майно іпотекодержателем, заставодержателем або третьою особою за угодою, яка укладається іпотекодержателем чи заставодержателем у зв’язку із зверненням стягнення на предмет обтяження, але лише за умови, що відомості про іпотекодавця або заставодавця потрапили до Єдиного реєстру боржників уже після офіційної державної реєстрації самої іпотеки чи застави.

У чинному законодавстві тепер прямо і безкомпромісно зазначено, що укладення будь-якого правочину щодо майна боржника за наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників, яке призвело до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок цього майна, є залізобетонною підставою для визнання такої угоди недійсною в судовому порядку. Такий крок став відповіддю на те, що укладення подібних угод роками залишалося одним із найпопулярніших тіньових варіантів для швидкого виведення активів з-під стягнення.

Нові вимоги законів також зобов’язують банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей проявляти максимальну пильність при обслуговуванні клієнтів. У разі відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця фізичній або юридичній особі, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі боржників, вони повинні в той самий день повідомити про цей факт зазначений у реєстрі орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Отримавши таке сповіщення від фінансової установи, виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня прийняти офіційне рішення про накладення арешту на кошти, електронні гроші або майно, що знаходяться на цих рахунках чи в електронних гаманцях боржника в банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг чи емітентах електронних грошей.

З іншого боку, закон визначає пільгові категорії і чітко вказує, які саме відомості про боржників — фізичних осіб не підлягають обов’язковому внесенню до Єдиного реєстру боржників. Туди не потрапляють громадяни, які мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів чи аліментів, якщо сукупний розмір їхнього боргу є меншим за суму платежів за три місяці, а також особи, які мають борги за судовими рішеннями немайнового характеру, якщо виконавець ще не виніс щодо них офіційної постанови про накладення грошового штрафу.

До моменту, поки не буде повністю налаштована та запущена автоматизована взаємодія Єдиного реєстру боржників з усіма іншими державними електронними базами даних і реєстрами, уповноважені суб’єкти виконують цю роботу самостійно. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси та інші структури при здійсненні ними владних управлінських функцій, у тому числі на виконання делегованих їм повноважень, проводять перевірку відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників безпосередньо на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України шляхом ручного пошуку та формування відповідної паперової довідки.

Якщо говорити про баланс прав, то в новому законі чітко прописана гарантія для боржників, якої взагалі не існувало в нашому законодавстві раніше. Ця пільга діє тимчасово, протягом всього періоду дії воєнного стану в Україні, який було введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Більше того, цей захист продовжить свій рух та залишатиметься чинним ще протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану.

Суть цієї соціальної гарантії полягає в тому, що під час примусового виконання виконавчих документів виконавці не мають права забирати чи продавати єдине житло боржника, а також ту земельну ділянку, на якій цей будинок розташований. Щоб увімкнути такий захист, людині потрібно лише у передбачений цим пунктом спосіб офіційно повідомити виконавчу службу про свою належність до захищеної категорії.

Проте законодавець чітко визначив два виняткові випадки, коли цей імунітет на житло перестає працювати. Перше застереження стосується ситуацій, коли дана нерухомість є безпосереднім предметом застави або іпотеки за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно. Другий виняток поширюється на випадки, коли з боржника стягують кошти для примусового відшкодування збитків та шкоди, які він заподіяв кримінальним правопорушенням, каліцтвом, будь-яким іншим ушкодженням здоров’я або безпосередньо смертю людини.

Для правильного розуміння цієї норми законодавець чітко визначив, хто саме має право на такий захист єдиного житла. До захищених категорій громадян віднесли військовослужбовців Збройних Сил України, а також бійців інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення. У цьому ж переліку перебувають службовці Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які безпосередньо проходять військову службу на території України.

Водночас, згідно з законодавством, цей імунітет повністю втрачають ті військовослужбовці, яким було офіційно призупинено військову службу, або які під час дії воєнного стану самовільно залишили свою військову частину чи місце проходження служби, або ж взагалі дезертирували.

Зазначимо, що механізм активації цього захисту вимагає від людини або її офіційного представника певних активних дій. Боржник, який має повне право на вказані гарантії, повинен особисто або через представника звернутися з відповідною заявою до того органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, який наразі здійснює примусове виконання судового рішення.

Написати таку заяву та передати її можна у звичайній паперовій формі, принісши її особисто або надіславши засобами поштового зв’язку. Для прихильників сучасних технологій закон дозволяє подати документ і в електронній формі, але із суворим дотриманням всіх вимог, які встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг». Окрім самої заяви, до матеріалів справи обов’язково додаються офіційні документи, що безапеляційно підтверджують статус військового. Повний та вичерпний перелік таких підтверджувальних документів офіційно затверджує Міністерство юстиції України.

Реакція виконавчої служби на подібне звернення за законом має бути миттєвою. Не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання заяви виконавець зобов’язаний повністю зупинити звернення стягнення на таке житло, а якщо нерухомість уже встигли передати на торги — негайно зупинити реалізацію цього майна. Проте навіть тут є одна критична межа, коли захист уже не зможе допомогти. Виконавець не зупиняє процес стягнення, якщо виконавче провадження вже перебуває на фінальній стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі й тих фінансів, які вдалося одержати від попереднього продажу майна.

Статус захищеної особи не є вічним, тому закон покладає на громадянина серйозну відповідальність у разі його зміни. Боржник, який з тих чи інших причин втратив приналежність до захищеної категорії, зобов’язаний особисто повідомити про це орган державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом десяти календарних днів з дня втрати такого статусу.

Для запобігання зловживанням державні виконавці та приватні виконавці наділені правом самостійно перевіряти чесність громадян. Вони можуть офіційно звертатися за підтвердженням інформації про службу боржника до відповідного центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває конкретний структурний підрозділ військового, а також до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який безпосередньо призивав людину на службу. На надання відповіді на такий запит виконавця закон відводить державним установам рівно десять календарних днів з моменту його отримання.

Якщо факт втрати пільгового статусу підтвердиться, виконавець миттєво повертається до своєї роботи. Після отримання офіційного повідомлення про втрату боржником статусу захищеної особи або після надходження відповіді на запит із чітким зазначенням, що людина більше не належить до захищеної категорії, державний чи приватний виконавець має повне законне право відновити звернення стягнення на єдине житло такого боржника та на ту земельну ділянку, на якій воно розташоване, у чіткому порядку, встановленому чинним законодавством.

Аналізуючи ці масштабні нововведення, стає цілком очевидним, що державний контроль над майном та фінансами громадян стає значно жорсткішим, а взаємодія між різними реєстрами та структурами — значно тіснішою. Для кредиторів такі правила гри є доволі позитивним сигналом, оскільки шанси повернути свої гроші суттєво зростають, тоді як для недобросовісних боржників простір для маневрів та приховування статків звужується до мінімуму. І варто пам’ятати, що весь цей масив нових правил є лише частиною глобальних законодавчих реформ, а про інші не менш важливі зміни ми детально розповімо у наших наступних матеріалах.

Радимо як стягувачам, так і потенційним боржникам завчасно враховувати нові цифрові інструменти виконавчого провадження. Українцям, які мають невиконані зобов’язання, слід усвідомити, що спроби відчужити майно, заставити його або відкрити нові рахунки за наявності запису в Єдиному реєстрі боржників віднедавна автоматично блокуються та ведуть до визнання правочинів недійсними. Водночас військовослужбовцям, які належать до захищених категорій, ми радимо не зволікати й у разі виникнення загрози стягнення на єдине житло негайно подавати виконавцю належним чином завірені документи для активації передбаченого законом майнового імунітету.