Скільки адміністративних протоколів оформив ТЦК, скільки українців були в розшуку: коментарі та висновки

За інформацією Міністерства оборони, з моменту початку повномасштабного вторгнення співробітники ТЦК оформили всього понад 180 тисяч адміністративних протоколів на осіб, які порушили правила військового обліку. Крім того, було подано понад 400 тисяч повідомлень про розшук осіб, які ухиляються від служби. Таку відповідь на запит отримав від Міністерства оборони юрист Романа Лихачова.

Кількість протоколів, складених ТЦК в Україні

За даними Міністерства оборони, у 2022 році працівники ТЦК склали 55,68 тисячі протоколів за порушення правил військового обліку та псування або втрату військово-облікових документів через недбалість. Найбільша кількість таких порушень була зафіксована в Житомирській області (близько 4,9 тисячі), Києві (4,25 тисячі), Волинській (4,1 тисячі) та Закарпатській (4 тисячі) областях. Загальна сума штрафів, накладених на порушників, склала 49,29 мільйона гривень.

У 2023-2024 роках значно зросла кількість адміністративних протоколів, складених за відповідними статтями. Протягом півтора року по всій території України було оформлено 130,1 тисячі таких протоколів на порушників, які сплатили штрафи на суму 150,3 мільйона гривень. Найбільша кількість протоколів була складена у Львівській області (20,5 тисячі), Закарпатській області (14,6 тисячі) та Дніпропетровській області (майже 10,2 тисячі).

Кількість людей, оголошених ТЦК у розшук

За даними Міністерства оборони, у 2022 році в Україні було зареєстровано 100,5 тисячі повідомлень про розшук осіб, які ухиляються від військового призову. З них 21,6 тисячі у Тернопільській області, майже 15,9 тисячі у Львівській області та 12,3 тисячі в Івано-Франківській області. У 2023 році та першій половині 2024 року кількість поданих повідомлень про розшук осіб, які порушили правила військового обліку, зросла втричі, досягнувши 316 тисяч.

Серед регіонів з найвищими показниками є Львівська область (85,8 тисячі), Закарпатська область (54,2 тисячі), Івано-Франківська область (33,3 тисячі), Тернопільська область (28,7 тисячі) та Хмельницька область (20,5 тисячі).

Кількість протоколів, складених ТЦК у Києві

У 2022 році співробітники ТЦК склали понад 4,2 тисячі адміністративних протоколів на порушників військового обліку на суму понад 3,9 тисячі гривень. Також було зареєстровано 638 заяв про кримінальні порушення та близько 2,8 тисячі повідомлень про розшук. У 2023-2024 роках кількість складених адміністративних протоколів зменшилася до 3,3 тисячі. Сума штрафів, накладених на порушників, становила 3,1 тисячі гривень. Кількість зареєстрованих заяв про кримінальні порушення зменшилася до 466. Водночас кількість повідомлень про розшук зросла до 11,4 тисячі.

Кількість протоколів, складених ТЦК у Харківській області

У 2022 році працівники ТЦК оформили понад 3,5 тисячі адміністративних протоколів на порушників військового обліку на суму понад три тисячі гривень. Також було зареєстровано 283 заяви про кримінальні порушення та близько 2,3 тисячі повідомлень про розшук. У 2023-2024 роках кількість складених адміністративних протоколів зросла до чотирьох тисяч. Сума штрафів, накладених на порушників, становила 4,8 тисячі гривень. Кількість зареєстрованих заяв про кримінальні порушення зросла до 527. Водночас кількість повідомлень про розшук зросла до 2,5 тисячі.

Кількість протоколів, складених ТЦК у Львівській області

У 2022 році працівники ТЦК оформили понад 1,9 тисячі адміністративних протоколів на порушників військового обліку на суму понад 4,1 тисячі гривень. Також було зареєстровано 15 816 заяв про кримінальні порушення та близько 15,8 тисячі повідомлень про розшук. У 2023-2024 роках кількість складених адміністративних протоколів зросла до 20,5 тисячі. Сума штрафів, накладених на порушників, становила 31,4 тисячі гривень. Кількість зареєстрованих заяв про кримінальні порушення зменшилася до 8 582. Водночас кількість повідомлень про розшук зросла до 85,8 тисячі.

Коментарі щодо ситуації з адміністративними протоколами та розшуком осіб, які порушили правила військового обліку

Микола Княжицький, народний депутат:

“Керівництво держави має ставитися до людей з повагою під час мобілізації. Водночас в Україні високий відсоток тих, хто готовий захищати Батьківщину.

У нас заступниця міністра оборони Калмикова сказала, що вони приємно задоволені тим, як йде рекрутинг, що одну третину з усіх кого в нас мобілізують – це люди, які добровільно прийшли – це дуже високий відсоток. Так само 50% українських чоловіків кажуть, що готові захищати Батьківщину, чи жінки, які теж готові захищати Батьківщину, і це дуже високий відсоток. У Польщі – це 15%. Якби людям абсолютно спокійно сказали: от є два місяці, як було сказано в законі до 18 липня, коли ви можете оновити дані, бо оновлені дані передбачають, що там є ваша фактична адреса, банківський рахунок. Якщо ви цього не зробите, не будете з’являтися за повісткою, будете ховатися, то очевидно за це є кримінальна відповідальність, але ви маєте два місяці, щоб це зробити

Мобілізація — це дуже непопулярне питання. Хоча армія потребує набагато більше людей, ніхто не хоче брати на себе відповідальність за мобілізацію. Президент Зеленський вказує на урядові міністерства, які в свою чергу говорять, що це справа парламенту. Це стає справжньою проблемою. Люди навіть бояться купувати нерухомість, щоб уникнути можливого її конфіскації у випадку прийняття законодавства”, – сказав Княжицький в етері Еспресо.

Роман Лихачов, адвокат:

“В Україні є приблизно 5-6 мільйонів осіб, які можуть бути призвані на військову службу. Проте, після виключення тих, хто оновив свої дані, а також активних військовослужбовців, залишається значна кількість потенційних порушників. Якщо штрафувати таку кількість людей хоча б один раз, це займе десятки, якщо не сотні років. Українські суди наразі стикаються з серйозною нестачею кадрів. Деякі з них перевантажені через передачу справ з установ, що знаходяться на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. Крім того, суди перевантажені справами, що стосуються військових правопорушень. Для накладення штрафів на всіх порушників, потрібно збільшити кількість працівників як у ТЦК, так і в судах”.

Багато українців намагаються уникнути призову, навіть ризикуючи тюремним ув’язненням і великими штрафами. З початку війни було затримано 13 600 осіб, які намагалися перетнути кордон поза пунктами пропуску, і ще 6 100 осіб з підробленими документами.

Така велика кількість небажаючих воювати показує серйозні системні проблеми у державній сфері. Несправедливість мобілізації і бронювання, недостатня інформаційна кампанія, неефективність контролю за виконанням військового обліку спричиняють масові ухилення. Крім того, є численні корупційні схеми, що дозволяють уникнути призову багатьма шляхами.

Військова служба повинна бути прозорою і зрозумілою для всіх громадян. Потрібно реформувати систему обліку, забезпечити захист прав людини та впровадити механізми підтримки для військовослужбовців та їхніх родин. На даний час чинне законодавство обмежує права і свободи громадян, замість того щоб створювати стимули для військової служби. Уряд повинен зосередитися на покращенні умов для військових, а не на посиленні покарань.