“Скринінг здоров’я 40+”: шанс виявити хвороби вчасно чи чергова формальність за витрачені державою мільярди

Здоров’я українців погіршується з року в рік під впливом хронічного стресу, наслідків війни, малорухливого способу життя та пізнього звернення до лікарів. Через це небезпечні хвороби часто виявляють вже на стадії, коли лікування стає складним або неможливим. 1 січня 2026 року в Україні запустили національну програму «Скринінг здоров’я 40+», яка має допомогти вчасно знаходити серцево-судинні захворювання, діабет та інші серйозні проблеми. Однак майже одразу після старту вона опинилася під хвилею критики: одні називають програму важливим кроком до профілактичної медицини, тоді як інші сумніваються в її здатності реально змінити тривожну статистику здоров’я українців.

Що передбачає програма «Скринінг здоров’я 40+»

Національна програма «Скринінг здоров’я 40+», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1652, покликана змінити підхід до профілактики захворювань в Україні, де багато людей звертаються до лікарів уже після появи серйозних симптомів. Вона передбачає безоплатне комплексне обстеження для українців від 40 років, яке має допомогти виявити ризики серцево-судинних захворювань, діабету, порушень роботи нирок і проблем із ментальним здоров’ям ще до розвитку тяжких ускладнень.

На проходження скринінгу держава виділяє 2000 грн, які можна отримати через сервіс у Дії на спеціальну Дія.Картку, а потім використати в медзакладі, який бере участь у програмі. Саме обстеження зазвичай триває 60–90 хвилин і включає базовий огляд лікаря: вимірювання тиску, пульсу, зросту, ваги, окружності талії та розрахунок індексу маси тіла.

Окремий блок становить оцінка ризиків — анкетування щодо способу життя, куріння, вживання алкоголю, спадковості, стресу, тривожності чи депресивних симптомів. Також передбачені лабораторні аналізи: ліпідограма для оцінки рівня холестерину та ризику атеросклерозу, глікований гемоглобін для виявлення переддіабету або цукрового діабету, а за показаннями — креатинін, електроліти крові та співвідношення альбумін/креатинін у сечі для перевірки функції нирок. Після обстеження пацієнт має отримати консультацію лікаря та персональні рекомендації щодо подальших дій — від зміни способу життя до додаткової діагностики чи лікування. Тобто головна мета програми полягає не лише в тому, щоб виявити вже наявні захворювання, а й визначити ризики їхнього розвитку на ранньому етапі, коли проблему ще можна контролювати за допомогою зміни способу життя, медикаментозної терапії або регулярного нагляду лікаря.

Попри те, що понад 200 тисяч українців подали заявки через державний застосунок Дія, фактичний цикл обстеження станом на квітень 2026 року завершили лише близько 18 тисяч осіб. Це означає, що реальним медичним сервісом скористалася критично мала частка від всієї аудиторії зацікавлених.

Алгоритм активації послуги  прив’язаний до вікового цензу: сповіщення-запрошення надходить користувачеві в застосунок Дія через певну кількість днів після його дня народження, і після клікабельного підтвердження людина отримує змогу обрати будь-яку комунальну чи приватну клініку, яка має статус партнера програми. При цьому з метою запобігання нецільовому використанню бюджетних коштів Кабмін запровадив жорсткі технічні фільтри, заблокувавши можливість зняття готівки, здійснення переказів на сторонні рахунки чи самостійного поповнення картки власними грошима.

Водночас банківські термінали автоматично відхиляють будь-яку спробу транзакції, якщо МСС-код установи або внутрішній код послуги не збігаються із параметрами затвердженого медичного пакета, що робить неможливою купівлю сторонніх товарів, медикаментів в аптеках чи оплату послуг, які виходять за рамки скринінгу.

Впровадження нових умов для заявок, поданих після 1 травня, стало прямою реакцією уряду на пасивність громадян, оскільки відтепер термін дії зарахованих коштів обмежений рівно двома місяцями. Цей обмежувальний термін виконує роль фінансового запобіжника, оскільки після завершення вказаного вікна невикористаний баланс автоматично анулюється та повертається до державного бюджету, не дозволяючи грошам бездіяльно зависати на рахунках. За умови вчасного візиту до клініки виділений тариф повністю покриває весь регламентований комплекс діагностики, звільняючи пацієнта від необхідності здійснювати будь-які додаткові співоплати на рецепції.

Корупційні ризики та неоднозначна результативність програми

Запуск загальнодержавної програми «Скринінг здоров’я 40+» з виділеним державою бюджетом у 10 мільярдів гривень мав би стати проривом у профілактичній медицині, проте її детальний аналіз виявляє глибокі системні вади та певні корупційні ризики. Замість реальної модернізації медичної сфери суспільство отримало фінансово містку ініціативу, яка на кожному етапі — від технічної реалізації до безпосереднього надання послуг — створює сприятливий ґрунт для зловживань посадовців всіх рівнів, починаючи від керівництва профільного міністерства і закінчуючи головними лікарями регіональних медзакладів.

Головна суперечність цієї програми полягає у дублюванні вже наявних медичних гарантій, адже весь заявлений пакет обстежень, включно з ліпідограмою, вимірюванням рівня цукру в крові, електрокардіограмою, фіксацією артеріального тиску та вагових показників, громадяни й без того мають право отримувати безкоштовно у своїх сімейних лікарів за укладеними деклараціями НСЗУ.  При цьому направлення 2000 гривень на кожну людину для маніпуляцій, які можна порівняти з домашнім самоконтролем або базовим візитом до амбулаторії, виглядає не стільки турботою про націю, скільки інструментом політичного піару та неефективного перерозподілу державних коштів.

Більше того, задеклароване комплексне обстеження насправді обмежується суто поверхневим набором процедур, ігноруючи критично важливу після 40 років діагностику — онкомаркери, мамографію, колоноскопію, комп’ютерну чи магнітно-резонансну томографію та специфічні аналізи на гормони. Замість виявлення небезпечних патологій на ранніх стадіях держава фактично фінансує банальні поверхові обстеження, що загрожує масовою гіпердіагностикою, коли випадкові хибні результати спровокують хвилю зайвих стресів у пацієнтів і додатково перевантажать і без того виснажену медичну систему.

Разом з цим фінансовий каркас програми вибудований навколо схем, які дозволяють легко виводити мільярдні потоки у тінь. Найбільш масовою загрозою є класична модель «мертвих душ», коли адміністрація лікарень у змові з місцевими чиновниками використовує персональні дані реальних людей, зокрема тих, хто раніше звертався по допомогу, або внутрішньо переміщених осіб. Без відома самих громадян лікарі можуть вносити в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ) фіктивні звіти про пройдені скринінги, після чого державні 2000 гривень безперешкодно списуються зі спеціальних рахунків на користь медзакладу за неотримані послуги, конвертуючись згодом у премії або контракти для дружніх комерційних фірм.

Не менш привабливим для корупціонерів виглядає сектор державних закупівель, де мільйонні обсяги необхідних витратних матеріалів купуються через штучно прописані під конкретні тендерні умови. Завищення вартості лабораторної продукції вдвічі дозволяє посадовцям міністерства та керівникам обласних департаментів охорони здоров’я акумулювати колосальну різницю у вигляді готівкових відкатів. Схожі процеси відбуваються і на рівні залучення приватного сектору, де чиновники отримали інструмент штучного затягування або, навпаки, миттєвого погодження акредитації медичних центрів для роботи з «Дія.Картками», формуючи за фінансову винагороду закритий пул лояльних клінік.

Кричуща соціальна та географічна нерівність програми поглиблюється логістичним колапсом і цифровою дискримінацією. Хоча на папері до ініціативи підключено понад 2 тисячі пунктів, жителі сіл, селищ та прифронтових територій позбавлені реального вибору, оскільки сучасні лабораторії та комфортні приватні центри-партнери, здатні провести обстеження без черг за 60 хвилин, зосереджені виключно в обласних центрах. У результаті мешканці глибинки змушені витрачати власні заощадження на дорогу, щоб скористатися державними коштами, тоді як сама програма перетворюється на інструмент прихованого субсидування великих приватних медичних мереж, куди пацієнти йдуть заради комфорту, залишаючи державну медицину без належного фінансування.

Ситуацію ускладнює штучний технічний бар’єр, коли оформлення виплат через «Дію» або ЦНАП стає справжнім випробуванням для людей похилого віку та власників паспортів-книжечок, які змушені проходити принизливі бюрократичні процедури задля отримання фізичної картки. Навіть ті, кому вдалося згенерувати кошти, потрапляють у пастку нереалістично жорстких термінів. Через черги, завантаженість лікарів чи особисті обставини пацієнти не встигають пройти обстеження, і гроші автоматично повертаються до держбюджету.

Цей механізм «згоряння» коштів є потенційною фінансовою маніпуляцією, адже під час перебування грошей на рахунках у банках-партнерах зацікавлені особи мають змогу штучно гальмувати роботу реєстрів, створювати технічні збої та прокручувати мільярдні суми задля отримання відсотків або виведення їх через заплутані бухгалтерські схеми. Отже, на суму в 10 мільярдів гривень держава створила не дієву систему охорони здоров’я, а дорогий та вразливий фінансовий конвеєр, де інтереси пацієнта залишилися на останньому місці.

Як сприймають програму державні органи

Всупереч хвилі скептицизму та критичним зауваженням, Міністерство охорони здоров’я розглядає нову ініціативу як стратегічний інструмент, здатний залучити до медичного моніторингу ту категорію громадян, яка роками уникала візитів до сімейних лікарів та свідомо чи несвідомо ігнорувала перші латентні прояви небезпечних кардіологічних і ендокринологічних патологій. Представники медичної спільноти погоджуються з такою позицією відомства, визнаючи високу прикладну цінність програми, що базується на кількох взаємопов’язаних чинниках.

Головним аргументом на користь впровадження цього механізму є можливість раннього виявлення прихованих соматичних розладів, оскільки такі критичні загрози для здоров’я, як артеріальна гіпертензія та цукровий діабет 2 типу, спроможні тривалий час розвиватися в організмі людини без очевидних зовнішніх ознак. У цьому контексті цифрове сповіщення в застосунку «Дія» разом із цільовою фінансовою виплатою виступає як сильний психологічний мотиватор, що трансформує пасивне ставлення громадян до власного організму в конкретну дію та змушує відвідати амбулаторію навіть тих, хто систематично відкладав планові обстеження.

Організаційний формат діагностики також адаптований під сучасні вимоги до сервісу, оскільки весь скринінг сформовано у вигляді єдиного комплексного пакета послуг, оптимізованого для проходження всього за один візит тривалістю від 60 до 90 хвилин. Окрім безпосередньої користі для конкретного пацієнта, такий підхід забезпечує довгостроковий економічний ефект для державного бюджету, адже капітальні витрати на лікування наслідків вже купованого інфаркту або хронічних ускладнень запущеного цукрового діабету в рази перевищують фінансові вкладення, необхідні для проведення своєчасної та точкової профілактики.

В Україні серцево-судинні захворювання є причиною близько 65% всіх смертей, що робить їх головною загрозою для життя населення. Ключовим фактором цього показника залишається артеріальна гіпертензія, поширеність якої серед українців віком від 40 років сягає 43%. При цьому майже половина хворих навіть не здогадуються про свій діагноз або не контролюють тиск належним чином, щоденно ризикуючи отримати інсульт чи інфаркт.

Ситуацію ускладнює прихована епідемія цукрового діабету 2-го типу, бо через відсутність ранньої діагностики хворобу масово виявляють уже на стадії незворотних ускладнень, коли уражені судини, нирки, зір або нервова система. На тлі затяжного психоемоційного виснаження, яке безпосередньо провокує ці соматичні збої, запуск Національної програми «Скринінг здоров’я 40+» стає дійсно необхідним кроком державної превенції. Однак залишається під великим питанням, чи вдасться державі за допомогою цієї програми вчасно виявити захворювання та змінити критичну статистику смертності.

Поки що спроба «зашити» порятунок людського життя у жорсткі обмежувальні строки та безальтернативні алгоритми «Дії» перетворила важливу ініціативу на забіг із перешкодами. Замість турботи про здоров’я, пацієнт має вчасно пройти всі процедури, побороти цифровий інтерфейс і змиритися з тим, що базовий пакет аналізів занадто обмежений для того, щоб помітити реальну загрозу здоров’ю. Держава створила блискучу цифрову вітрину, але забула, що за нею стоять живі люди, яким потрібна реальна допомога, а не поверховий скринінг.