З 20 червня 2025 року всі нові смартфони, планшети, а також кнопкові телефони, що продаються на території Європейського Союзу, повинні мати всередині упаковки нову енергетичну етикетку. Це маркування зовні схоже на знайомі європейському споживачеві стікери, що вже багато років прикрашають побутову техніку – від холодильників до пральних машин. Проте цього разу йдеться про цифрові пристрої, з якими ми живемо майже щодня – гаджети, що, за влучним висловом канадського футуролога Маршала Маклюена, стали продовженням нашого тіла й розуму.
Нововведення, хоча й технічне на перший погляд, є значним кроком на шляху до переформатування цифрового ринку в дусі екологічної відповідальності, прозорості та сталого розвитку. Європейський Союз демонструє, що питання зміни клімату, електронних відходів і надмірного споживання не можна залишати лише на совісті користувача – змінюватися має вся система, від виробництва до утилізації.
Що ж це за етикетка, і чому вона важлива?
На новому стікері зазначено сім ключових параметрів пристрою. Вони вказують на загальний клас енергоефективності (від A до G), тривалість автономної роботи після повного заряду, витривалість батареї у циклах, стійкість до падінь, ремонтопридатність, ступінь захисту від пилу та вологи, а також унікальний код пристрою, зареєстрованого в європейському реєстрі енергетичного маркування EPREL.
Але за сухими технічними пунктами стоїть значно глибша ідея – дати споживачеві інструмент, що дозволяє бачити за блиском екрана реальні характеристики пристрою. Це не реклама, не суб’єктивна оцінка, а незалежно перевірені показники, які дозволяють легко порівнювати різні моделі між собою за їхньою надійністю, тривалістю життєвого циклу та впливом на довкілля.
Звідки взялася ідея?
Як відомо, щороку на території ЄС утворюється понад чотири мільйони тонн електронних відходів. Значна частина цієї маси – смартфони та планшети, які виходять з ладу вже за кілька років після покупки або просто морально застарівають. Проблема в тому, що споживач часто не має реальної інформації про те, як довго прослужить батарея, чи витримає телефон падіння, чи можна буде його відремонтувати без надмірних витрат.
У ЄС вирішили, що з цим час покінчити. Тепер кожен пристрій повинен не тільки демонструвати свій клас енергоефективності, а й відповідати жорстким еко-дизайнерським вимогам. Наприклад, батарея зобов’язана витримувати щонайменше 800 повних циклів заряджання та розряджання, зберігаючи 80% своєї ємності. Виробники повинні гарантувати постачання ключових запасних частин протягом семи років після зняття пристрою з продажу, а також забезпечити оновлення операційної системи протягом п’яти років. Причому ці вимоги поширюються не лише на техніку, а й на супутнє програмне забезпечення: сервісні центри повинні мати вільний доступ до необхідних прошивок і діагностичних інструментів.
Технології на службі прозорості
Тестування автономності пристроїв тепер проводиться за допомогою програмного забезпечення французької компанії SmartViser – незалежного розробника рішень для вимірювання ефективності батарей. І саме їхній стандарт ліг в основу нового показника “battery endurance”, який тепер стане обов’язковим для всіх нових пристроїв у ЄС.
Окрему роль у новій системі відіграє реєстр EPREL, яким опікується Європейська комісія. Він не лише є базою для сертифікації, а й прозорим джерелом інформації для кожного споживача. Відтепер покупець зможе просто зісканувати QR-код на упаковці або етикетці й отримати повний профіль пристрою онлайн.
Нові вимоги стосуються лише тих пристроїв, які вийшли на ринок після 20 червня 2025 року. Смартфони, представлені раніше, або спеціалізовані пристрої, наприклад, з розсувними дисплеями чи підвищеним рівнем безпеки, поки що не підпадають під регулювання. Але, як підказує логіка європейської регуляторики, це лише питання часу.
Що це означає для споживача?
Перш за все – прозорість. Покупець більше не змушений довіряти сліпо обіцянкам реклами або суб’єктивним оглядам. Він отримує вичерпну, стандартизовану інформацію про міцність, автономність, захищеність та ремонтопридатність пристрою, ще до моменту покупки.
По-друге – економію. Якщо смартфон прослужить не два, а п’ять років, витрати на нову техніку та ремонт суттєво знизяться. За підрахунками Єврокомісії, продовження строку використання смартфона хоча б на три роки дозволяє зменшити викиди CO₂ на одного користувача майже вдвічі.
І, нарешті, це про вибір. Не лише між брендами чи моделями, а між споживацьким способом життя, так званим конс’юмеризмом, тобто споживанням заради споживання, та відповідальним ставленням до довкілля.
А що з виробниками?
Для них нові правила – це і виклик, і шанс. З одного боку, підвищуються вимоги до якості, документації, підтримки програмного забезпечення. З іншого – з’являється нове поле для конкуренції: тепер бренди можуть боротися за довіру не лише дизайном чи продуктивністю, а й енергоефективністю, ремонтопридатністю та етичністю виробництва.
Ті, хто першими зможе пристосуватися до нових стандартів, здобудуть стратегічну перевагу на ринку. Інші ж ризикують опинитися на маргінесі європейського споживчого простору.
Тож нова енергетична етикетка для смартфонів – це не просто наліпка на коробці. Це сигнал, яким Європа заявляє: цифрова епоха має бути не лише швидкою та зручною, а ще й чесною, екологічною та людяною. І це той вектор, до якого доведеться пристосовуватись усьому світу – рано чи пізно.
Реакція споживачів: від ентузіазму до скепсису
Запровадження нової енергетичної етикетки для смартфонів і планшетів у Європейському Союзі викликало жваву дискусію серед користувачів. Переважна більшість коментаторів у соціальній мережі Reddit позитивно оцінила появу прозорих і стандартизованих показників, які дозволяють легко порівнювати пристрої перед купівлею. Проте частина учасників обговорення висловила сумніви щодо корисності деяких із представлених параметрів, а також щодо потенційного спотворення системи оцінювання виробниками.
Найцінніші характеристики – автономність і ремонтопридатність
Найчастіше користувачі в коментарях згадували два показники, які викликали особливе захоплення. Це, по-перше, автономність батареї на одному заряді (battery endurance). Багато хто зазначив, що саме ця інформація є вирішальною при виборі смартфона, оскільки в реальності саме короткий час роботи від батареї стає причиною розчарування в покупці.
І, по-друге, це клас ремонтопридатності. Споживачі оцінили можливість побачити, наскільки легко буде знайти запчастини, замінити батарею чи здійснити інші базові ремонтні втручання. Особливо це важливо на тлі поширених практик штучного ускладнення ремонту з боку деяких виробників.
“Телефон із високим балом ремонтопридатності та гарною батареєю – це краща інвестиція в довгостроковій перспективі, навіть якщо спочатку коштує трохи дорожче”, – пишуть користувачі.
Разом з тим, не всі елементи етикетки здобули одностайну підтримку. Зокрема, загальний клас енергоефективності (від A до G) викликав скепсис. Користувачі зазначали, що смартфони споживають дуже мало енергії в абсолютних показниках – близько 7 кВт·год на рік, що коштує в середньому лише 2 євро. “Цей показник майже нічого не говорить. Було б значно корисніше бачити викиди СО₂ при виробництві пристрою та його комплектуючих”, – написали в обговореннях опоненти маркування.
Питання доступності та прозорості
Дехто звернув увагу на те, що розміщення етикетки всередині упаковки зменшує її корисність для покупця, адже вона стає видимою лише після придбання. Водночас інші користувачі пояснили, що правила зобов’язують роздрібних продавців відображати цю інформацію на цінниках або поряд із товаром, як це вже давно практикується для побутової техніки.
“Етикетка всередині коробки? Як це має допомогти покупцеві? Але добре, що магазини мають показувати її й на вітринах”, – слушно зауважили коментатори.
Крім того, обговорення торкнулося реєстру EPREL, де розміщуються всі технічні характеристики пристроїв. Користувачі скаржились, що в базі даних складно знайти пристрої за комерційними назвами: часто використовуються кодові ідентифікатори (на кшталт GUR25 замість “Pixel 9”). “Чому не вказувати звичайні назви моделей? GZC4K мені нічого не говорить”, – обурилися споживачі.
Турбота про “право на ремонт” і довговічність
Багато коментарів відзначили, що обов’язкове надання запасних частин протягом 7 років та оновлення ПЗ щонайменше на 5 років – це справжній прорив у політиці споживчого захисту: “Це величезний крок вперед. Якщо Fairphone може це реалізувати, інші також повинні”.
Деякі користувачі, утім, застерігали, що система рейтингів може бути згодом “загеймлена” виробниками, наприклад, через оптимізацію саме під тест SmartViser, а не реальне покращення автономності чи зручності заміни батареї.
Окремі коментатори вказували, що навіть таке, на перший погляд, нейтральне нововведення вже викликало ідеологічну реакцію. Зокрема, у деяких онлайн-спільнотах нові правила викликали спротив лише тому, що вони є “урядовим регулюванням”: “Прозорість – це те, що знижує викривлення ринку. Але деякі люди ненавидять її лише тому, що це – ініціатива ЄС”.
Загальний настрій: позитивний, але є нюанси
Попри окремі критичні зауваження, загальний настрій серед користувачів позитивний. Більшість вітає появу етикеток як реальний інструмент інформованого вибору. І хоча деякі аспекти ще потребують вдосконалення, зокрема, пошук моделей за назвами, відображення даних до покупки, та уникнення маніпуляцій з боку виробників, сам принцип прозорості, довговічності та захисту споживача отримав високу оцінку.
