Право на спадщину є важливою складовою забезпечення передачі майна померлого його спадкоємцям. Водночас для реалізації цього права законодавство України встановлює чіткий строк — шість місяців із дня відкриття спадщини. Пропуск цього строку може призвести до втрати права на спадщину, якщо спадкоємець не зможе довести поважність причин свого запізнення. Однією з обставин, що часто трапляється у подібних ситуаціях, є перебування спадкоємця за межами країни. Багатьом здається, що це є достатньо вагомою підставою для поновлення строку. Проте законодавство України та судова практика говорять інше: факт відсутності у країні сам по собі не вважається поважною причиною для пропуску строку.
Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментували юридичні аспекти таких ситуацій, пояснили підхід судів до питання поважності причин і надали поради, як уникнути втрати спадщини та захистити свої права навіть за умов перебування за кордоном.
Як відомо, на даний час за кордоном перебуває понад 10 мільйонів українців, і не з них планують повернутися на Батьківщину. Крім того, відповідно до звітів Управління Верховного комісара ООН у справах біженців 1,2 мільйонів українців депортовані або добровільно виїхали на міжнародно визнану територію Російської Федерації та Республіки Білорусь.
Звісно, що ті, хто виїхав, залишили тут близьких та рідних, іноді частину родини, майже усі якесь майно. Життя триває, а от же у зв’язку з цим постійно виникають якісь юридичні питання. Саме тому одними з найбільш актуальних питань, яке турбує українців, є наступні: чи є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини перебування спадкоємця за межами країни? Що станеться, якщо спадкоємець пропустив цей строк через перебування за кордоном?
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, що починається з часу відкриття спадщини. Ця норма діє без будь-якого виключення на воєнний стан, на бойові дії на території України. Шість місяців й без варіантів!
Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України суд, з’ясувавши причину пропуску строку поважною, може визначити спадкоємцеві додатковий строк для прийняття спадщини. Тобто, якщо громадянин пропустив встановлений законом 6-ти місячний термін для прийняття спадщини, то є два варіанти розвитку подій – додатковий строк може бути встановлено з таких підстав:
– за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. Для цього потрібно аби були інші спадкоємці, які своєчасно прийняли спадщину та вони були згодні поділитися спадковим майном з тим, хто запізнився;
– на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Цей варіант вступає в дію, коли інших спадкоємців, які прийняли спадщину не має або вони існують, але ділитись спадковим майном гарячого бажання не мають.
Щодо першого варіанту все більш-менш зрозуміло, а ось в судовому розвитку подій починається саме цікаве. У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №351/2403/17 (провадження № 61-21751св18) зазначено, що “вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій”.
При цьому поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини з погляду судової практики є:
- хвороба спадкоємця,
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту,
- складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
- необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном;
- відбування покарання в місцях позбавлення волі;
- перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України;
- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна
- та інші, тобто перелік не є вичерпаним.
Водночас з погляду судової практики не є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини:
- юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
- непрацездатність;
- необізнаність особи про наявність спадкового майна;
- похилий вік;
- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
- несприятливі погодні умови;
- перебування у депресії у зв’язку зі смертю спадкодавця;
- невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину.
Перебування спадкоємця тривалий час за межами України досі також вважалось поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини. Дійсно, адже кількість наших громадян в мирний час за кордоном складала незначну частку населення, яка більшою частиною перебувала там у відрядженнях чи просто працювала. Однак сьогодення внесло свої корективи. Зараз це найбільше цікавий пункт, адже само по собі знаходження за межами України не позбавляє особу права звернутися до консульської установи для оформлення заяви про прийняття спадщини. З іншого боку запис до консульства ще потрібно зловити, що є досить складним.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Постанова від 9 жовтня 2024 року Верховного Суду по справі №619/2906/23 змінила наразі судову практику та суд зазначив, що незнання про смерть спадкодавця та перебування спадкоємця за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
За обставинами даної справи після смерті у липні 2022 року чоловіка, у якості спадкоємців першої черги за законом залишились його дружина, син та дочка. У встановлений законом строк спадщину прийняла дружина померлого, подавши відповідну заяву до нотаріуса. Майже через рік, в червні 2023 року з листа приватного нотаріуса дочка дізналась про смерть батька. В позовній заяві до суду вона обґрунтовувала поважність свого пропуску строку на прийняття спадщини тим, що про смерть батька їй відомо не було, оскільки з початком війни вона вимушена була переїхати до Великої Британії, де перебуває до теперішнього часу, а відповідачі не повідомили їй про смерть батька.
Одразу слід зазначити, що дана справа родом з Дергачівського районного суду Харківської області. Частина Дергачівської громади свого часу перебувала під окупацією, а вся громада знаходиться під постійними обстрілами починаючи з лютого 2022 року й по даний час. Навіть це не стало вирішальним фактором.
Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив, що існує спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України, встановлений наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 “Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України”. За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв’язку.
Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5).
Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Отже, перебування спадкоємця за межами країни більше не є поважною підставою пропуску строку на прийняття спадщини.
Як же діяти спадкоємцеві у разі обмеженого часу та труднощів з записом в консульські установи? Рекомендуємо діяти за наступним алгоритмом:
- записатися на найближчу можливу дату в консульство для оформлення належним чином заяви про прийняття спадщини;
- дізнатися у якого саме нотаріуса знаходиться спадкова справа, а у разі як що інших спадкоємців не має – обрати нотаріуса на власний розсуд;
- від руки на ім’я нотаріуса написати заяву про те що ви приймаєте спадщину (орієнтовну форму можна знайти в інтернеті або попросити нотаріуса надати її)
- направити нотаріусу дану заяву як найшвидше в рамках 6-ти місячного терміну від дати смерті спадкодавця поштою зі зворотним повідомленням або кур’єрською доставкою;
- в консульській установі оформити заяву про прийняття спадщини належним чином та також відіслати її нотаріусу;
- як що з якоїсь причини доступ до консульських послуг не можливий, за формою наданою українським нотаріусом оформити заяву у будь-якого місцевого нотаріуса, але потім обов’язково пройти процедуру перекладу та апостилювання та вже потім її також направити нотаріусу.
Зазначимо, що кожен життєвий випадок унікальний, кожна судова справа не схожа на іншу та може мати незначні відмінності від інших аналогічних справ, що й врешті решт дозволяє виграти або програти справу. У разі наявності спірних моментів, питання щодо розв’язання ситуації буде вирішувати саме суд.
В даному випадку цікавою є позиція Верховного Суду України на деякі моменти спадкування на поточний час. Актуальним в умовах сьогодення є питанням місця відкриття спадщини, яка знаходиться на непідконтрольній території. Відповідно до постанови КЦС ВС від 13 листопада 2023 року у справі № 638/7337/21 визначено, що спадкоємець має право звертатися із заявою про прийняття спадщини в будь-якому місті на території України (вільній від окупації), до державного, приватного нотаріуса або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування. Крім того, у разі смерті особи на окупованій території, існує необхідність встановлення факту смерті особи в судовому порядку на підконтрольній Україні території, що є поважною причиною пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Хочемо окремо наголосити на способах подачі заяви про прийняття спадщини. Постановою КЦС ВС від 09 лютого 2022 року у справі № 709/769/19 зазначено, що чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв’язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування.
Такі обставини, як тяжкий стресовий стан, спричинений втратою матері у 18-річному віці, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем та незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини (постанова КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18).
Розглядаючи питання щодо місця відкриття спадщини, слід звернути увагу на постанову ОП КЦС ВС від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20, в якій зазначено, що у випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна в Україні.
Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину. Прийняття спадщини за межами України не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для спадкування права на нерухоме майно, розташоване на території України.
Отже, перебування за кордоном саме по собі не є автоматичною підставою для поновлення строку на прийняття спадщини. Законодавство та судова практика чітко вказують, що “поважність причин” пропуску строку повинна бути належним чином обґрунтована й підтверджена доказами. В даному випадку все вирішують швидкість та обізнаність. Саме ці складові є запорукою успішного вирішення складних ситуацій.
Ми завжди нагадуємо своїм клієнтам, що строки у спадкових справах — це не просто формальність, а важливий юридичний інструмент, який допомагає уникнути хаосу у спадкуванні. Тому якщо ви перебуваєте за межами країни, але хочете прийняти спадщину, діяти треба швидко та відповідально: звернутися за консультацією до юриста, перевірити доступні механізми дій на відстані й не ігнорувати встановлені законом терміни. І головне — пам’ятайте: успіх у спадкових справах залежить не лише від обставин, але й від своєчасності та грамотності ваших дій. Закон завжди стоїть на боці тих, хто вчасно захищає свої права.
