Дводенний саміт НАТО в Гаазі, який мав стати демонстрацією єдності перед глобальними загрозами, перетворився радше на політичну виставу, в центрі якої опинився Дональд Трамп, якому всі намагалися догодити.
Президент США вкотре продемонстрував здатність задавати тон західній політиці, з впливом, що далеко виходить за межі формального протоколу. І хоча його офіційна роль на саміті була обмеженою, ефект від самої його присутності виявився домінантним.
Для України це означає зміщення пріоритетів, зростання ролі європейських союзників і болісну, хоча й прогнозовану, маргіналізацію у порядку денному НАТО.
Саміт уникнення: мінімальний формат заради мінімізації ризиків
До останнього моменту участь Трампа у саміті залишалася під питанням. У підсумку стало відомо, що президент США відвідає лише один день саміту і візьме участь у єдиній сесії. Цей обмежений формат, який, вочевидь, був компромісом зі сторони країн-учасниць, вже спричинив дипломатичні втрати: Японія, Південна Корея та Австралія скасували свої візити, пояснюючи рішення відсутністю можливості провести заплановані зустрічі через “спекуляції Трампа навколо своєї участі у заході”.
Як повідомляє NOS, цього року фінальне комюніке саміту може обмежитися лише трьома абзацами – різкий контраст із 44 у 2023 році та 90 у 2022-му. Причина проста: країни НАТО прагнуть максимально звузити поле для конфлікту з Трампом, навіть ціною стратегічної змістовності документа. Втім, за іншими джерелами, може бути альтернативна, більш розширена версія комюніке зі згадками про Україну – залишкове рішення залежатиме від динаміки саміту та настрою американського лідера.
Лестощі як тактика: бюджет оборони під Трампа
Ключовим компромісом із боку Альянсу стало рішення погодитися на підвищення оборонних витрат до 5% ВВП, чого Трамп домагався ще під час першої каденції. Як відзначає The Guardian, цей крок став можливим завдяки “дипломатичній гнучкості” нового генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який фактично зіграв на амбіціях Трампа, надавши йому визнання і статус переможця на міжнародній арені. Коли генсека запитали про його лестощі в повідомленні Трампу, той відмахнувся і сказав: “Це питання смаку, але він — хороший друг”. За словами Рютте, Трамп заслуговує “на певну похвалу” за те, що змусив союзників більше витрачати на оборону, а також за позицію стосовно Ірану.
Наразі вже відомо, що країни-члени НАТО домовилися про новий цільовий показник витрат на оборону в 5% ВВП.
Мета цієї тактики очевидна – зберегти США в Альянсі хоча б формально, уникаючи гучних заяв про вихід чи відмову від захисту союзників. Проте ціна такої “теплої ванни” для Трампа – фактичне розмивання стратегічного бачення НАТО та ослаблення довіри всередині самого блоку.
Головне на цей час те, що президент США Дональд Трамп підтвердив свою прихильність до статті 5 на саміті НАТО і назвав обіцянку держав-членів про виділення 5% від ВВП на оборону “великою новиною”.
Україна в тіні, але не поза увагою
Для України саміт у Гаазі став неприємним, але не неочікуваним холодним душем. Як повідомляє The Guardian, незважаючи на прагнення багатьох союзників підтримати Київ або навіть відкрити двері до членства, президента Зеленського запросили лише на формальну вечерю, а не на ключову зустріч лідерів. За словами Джеймі Ші, колишнього речника НАТО, тепер основна підтримка України переміститься до інших структур – зокрема ЄС та контактної групи донорів (очолюваної Великобританією та Німеччиною).
The New York Times у своїх матеріалах додає ще один тривожний штрих: адміністрація Трампа та чимало європейських лідерів не мають спільного бачення загрози, яку становить Росія у разі поразки України. Колишній посол США при НАТО Курт Волкер наголошує: якщо Україна не зможе вистояти, це матиме далекосяжні наслідки для всієї архітектури європейської безпеки.
Комюніке, ймовірно, не буде містити згадок про перспективу членства України в НАТО, хоча за альтернативним варіантом, який також перебуває в роботі, такі формулювання можуть з’явитися, якщо Трамп не буде проти.
У кулуарах багато уваги приділяється зустрічі Трампа та Зеленського. Якщо вона відбудеться, Україна спробує переконати США дозволити постачання озброєння за європейські кошти. Проте, за інформацією аналітичних джерел, ймовірність успіху оцінюється як низька. І тим не менш, Україна не залишилася без результатів. На саміті було оголошено про кілька важливих рішень:
Підтримка за “датською моделлю”. Інформація про підтримку України за так званою “датською моделлю” (тобто схемою, коли країна-донор фінансує прямі контракти з українським ОПК) активно циркулює у публічному просторі з весни 2024 року. Як термін вона почала закріплюватись саме після оголошення Копенгагеном у 2024 році наміру інвестувати у виробництво озброєння безпосередньо в Україні (на умовах співпраці, а не постачання зі складів). Зокрема, Politico повідомляло, що Данія першою розпочала укладати прямі контракти з українськими виробниками. Нині все більше країн переходять до практики прямих замовлень в українському ОПК, що дозволяє оперативніше переозброювати українську армію, стимулювати економіку та розвивати власне виробництво. Цей підхід робить Україну не лише об’єктом допомоги, а повноцінним гравцем у безпековій екосистемі Європи.
“Естонська модель” підтримки: 0,25% ВВП. На пресконференції Рютте заявив, що НАТО підтримує ідею доведення обсягу допомоги Україні до 0,25% ВВП кожної країни-члена. Така модель фінансування може суттєво збільшити ресурси, доступні Києву, незалежно від коливань у політиці США.
35 млрд євро допомоги на 2025 рік. Як повідомляє видання Bukvy, європейські та канадські союзники вже пообіцяли надати Україні військову допомогу на 35 млрд євро, що значно перевищує початково оголошені 20 мільярдів. Важливо, що ця сума компенсує потенційну відсутність внеску США у 2025 році, який у минулому саміті був оцінений на рівні 40 мільярдів доларів загального зобов’язання.
За попередніми підсумками саміту НАТО, дві країни готові виробляти українське озброєння на своїй території: Британський ВПК вироблятиме БПЛА, до кінця війни всі дрони постачатимуть до України, 3 роки фінансуватимуть повністю, потім спільно.
Данія виділяє $80 млн на виробництво українського озброєння на своїй території.
Чотири кризи НАТО: підводні течії саміту
Гаазький саміт проходить на тлі того, що Bloomberg назвав найглибшою кризою НАТО з моменту його створення. У статті аналітика Гела Брендса “НАТО вже уникала розпаду. Але ще не було до так близько до нього” йдеться про чотири паралельні виклики, які формують нову реальність Альянсу:
Криза безпеки – спричинена агресією Росії та нездатністю НАТО швидко та ефективно реагувати.
Криза підготовленості – спад у військовому плануванні та скорочення арсеналів після десятиріч «дивідендів миру». Вони призвели до того, що Альянс став менш військовоздатним, зазначає Брендс. Як приклад: до середини 2010-х років німецькі війська тренувалися з мітлами замість зброї. НАТО сформувало “кокон” безпеки, який дозволив країнам роззброїтися, констатує колумніст.
Криза пріоритетів – США дедалі більше зосереджуються на Індо-Тихоокеанському регіоні, а не на Європі.
Криза довіри – викликана поведінкою Трампа, який поставив під сумнів саму ідею колективної безпеки.
Брендс резюмує: ніколи ще Європа не мала справу з американським президентом, який би відкрито говорив про те, що може залишити союзників без захисту чи дозволити їхню окупацію.
Історичне значення саміту
Гаазький саміт НАТО 2025 року увійде в історію не гучними рішеннями, а стриманістю та обережністю, які приховують глибокі тріщини в Альянсі. Тактика “теплої ванни для Трампа” – це спроба утримати США, навіть ціною зниження стратегічної зорієнтованості та відтермінування важливих рішень.
Для України саміт став водночас і сигналом про послаблення американського плеча, і підтвердженням нової ролі європейських союзників, які дедалі частіше беруть ініціативу у свої руки.
Чи достатньо цього, щоб компенсувати вакуум, який залишає Вашингтон? Питання відкрите. Але зрозуміло одне: майбутнє НАТО більше не можна вважати гарантованим, а Україна – знову на передовій не лише війні, а й геополітичного розлому.
Вже відомо, що Зеленський і Трамп провели зустріч на саміті НАТО, їхня розмова тривала близько 50 хвилин. Це перша зустріч президентів відтоді, як Україна та Росія відновили прямі переговори. Востаннє лідери говорили наживо перед похороном Папи Франциска у квітні. За даними Телеграм-каналу Вертикаль, наближеного до К.Буданова, результати зустрічі оцінюються як відмінні.
Наступний саміт НАТО відбудеться в Туреччині у 2026 році.
