ІА”ФАКТ” вже повідомляло про те, як проросійський ультраправий політик Келін Георгеску, відомий антизахідною риторикою та симпатіями до румунських фашистів, у листопаді несподівано вийшов до другого туру виборів у Румунії. Попри свою маловідомість широкому загалу та відсутність підтримки традиційних ЗМІ та істеблішменту однієї з найбідніших країн Європи, ця “темна конячка” здобула успіх завдяки TikTok.
Георгеску мав змагатися з центристкою Оленою Ласконі у другому турі президентських перегонів 8 грудня, але докази того, що російські “щупальця спрута” дотичні до операцій впливу на TikTok змусили Конституційний суд Румунії скасувати вибори.
Наразі світові медіа повідомляють, що румунські TikTok-інфлюенсери, які популяризували проросійського кандидата Георгеску, втекли з країни після початку фіскальних перевірок їхньої участі у виборах.
Румунська влада провела обшуки у прихильників ультранаціоналістичного кандидата, затримала найманців із нелегальною зброєю та конфіскувала 7 мільйонів доларів у криптовалюті, асоційованих зі спонсором кандидата Богданом Пеширом.
Залишилося поза сумнівом, що інфлюенсери TikTok отримували оплату за просування націоналістичної риторики Георгеску. Деякі інфлюенсери, які покинули країну, публічно визнали свою участь у кампанії, але заперечили обізнаність щодо її проросійського спрямування. Європейська комісія вимагає збереження даних TikTok для розслідувань, тоді як аналітики порівнюють цей скандал із операціями в Молдові, спрямованими на підтримку проросійських сил.
Обдури мене, але так, щоб я тобі повірив, або TikTok як сучасний інструмент політичної комунікації
Використання цифрового простору для політичного впливу стало звичайним інгредієнтом на політичній кухні світу. Вищезгаданий прецедент з яскравим просуванням аватара проросійського кандидата у популярній соцмережі унаочнює кілька важливих тенденцій, притаманних сучасній громадсько-політичній реальності.
TikTok став платформою для великих кампаній впливу, що може мати серйозні наслідки для демократії. Підтримка проросійських кандидатів через соцмережі вказує на простоту зовнішнього втручання країн-агресорів у справи демократичних держав. Виявлення фінансових потоків та зв’язків з організованою злочинністю показує, як гроші можуть впливати на політику. На щастя, румунська влада та Європейська комісія активно зреагували на порушення, що підкреслює важливість прозорості та законності виборів.
Наведемо кілька прикладів, що проілюструють, як онлайн-платформи використовуються для досягнення різних політичних цілей.
TikTok, Facebook і Twitter як арена просування фейків та цифрового протесту
Так, вибори-2016 у США показали, як інтернет-мережі стали потужним інструментом впливу на політику. Тоді кампанії дезінформації, організовані іншими державами, зокрема Росією, поширювали фейкові новини через Facebook і Twitter, впливаючи на громадську думку та рішення виборців.
У 2020-му соціальні платформи знову стали центром політичної драми. Молодь на TikTok організувала кампанію проти мітингів Дональда Трампа, бронюючи місця без наміру з’являтися, що призвело до напівпорожніх стадіонів і вдарило по його репутації.
Очевидно, що онлайн-спільноти перетворилися на зброю інформаційної війни та громадського впливу. У 2016-му вони стали платформою для маніпуляцій і дезінформації, а у 2020-му – ареною цифрового протесту. Технології змінили правила політичної гри, довівши, що боротьба за владу відбувається не тільки на трибунах, а й у цифровому просторі.
Неможливо недооцінити роль соцмереж у просуванні Дональда Трампа на президентських виборах-2024. Зокрема, соцмережа Х, що належить відомому мільярдеру Ілону Маску, та платформа Truth Social, створена медіакомпанією Trump Media & Technology Group, стали ключовими каналами для поширення повідомлень та мобілізації прихильників Тефлонового Дона.
Для створення діпфейків і дезінформації, що мали вплинути на політичні настрої американських виборців, активно використовувався штучний інтелект. Хоча OpenAI вдалося запобігти створенню діпфейків за допомогою ChatGPT, у соціальних мережах все одно з’являлися підроблені відео, які поглиблювали політичний розкол.
Також варто зазначити, що для поширення політичної реклами, мемів та відео, спрямованих на підтримку Трампа, активно використовувалися Facebook, Twitter та TikTok. Ці платформи дозволяли таргетувати специфічні демографічні групи, що підвищувало ефективність кампанії.
Інтерактивні середовища як зброя активістів Арабської весни
Під час Арабської весни (2010-2012 роки) Facebook і Twitter допомогли активістам організувати протести та координувати свої дії. Саме в онлайн-просторі страйкарі швидко обмінювалися інформацією, розповідали про несправедливість і запрошували інших долучатися до акцій, що мобілізувало великі групи населення та привернуло увагу до акцій протесту всього світу. Уряди, впевнившись у силі онлайн-спільнот, почали блокувати доступ до платформ, вводити цензуру або поширювати пропаганду та відстежувати активістів.
Інтерактивні середовища водночас стали зброєю для боротьби з режимами та полем для їхньої реакції. Вони допомогли організувати масові протести, але також викликали жорстку протидію з боку влади, що призвело до великих змін у регіоні, а також до конфліктів і нестабільності.
Протести в Гонконгу та роль цифрових технологій
У 2019-2020-х мільйони людей вийшли на вулиці, виступаючи проти законопроєкту про екстрадицію та за ширші демократичні права, і саме цифровий простір став їхнім головним союзником. Через Telegram протестувальники координували свої дії, а на TikTok і Reddit викладали відео поліцейської жорстокості, щоб привернути увагу світової спільноти.
У відповідь китайський уряд почав дискредитувати протестувальників через пропаганду в соцмережах. Керманичі Піднебесної звинувачували демонстрантів у насильстві та зв’язках із іноземними урядами, намагаючись посіяти розбрат серед них.
Цей конфлікт показав, що технології можуть бути як інструментом свободи, так і зброєю для придушення. Якщо активісти використовували соцмережі для організації, то уряди – для маніпуляцій і контролю.
Сотні тисяч людей, озброєних лише телефонами та рішучістю, кинули виклик одному з найсильніших урядів світу. Хоча результат боротьби залишився невизначеним, вона показала, що навіть у найважчі часи технології можуть стати голосом тих, кого намагаються змусити замовчати.
TikTok і WhatsApp як головні платформи впливу на свідомість бразильських виборців
Бразильські передвиборчі перегони-2022 показали, як соціальні мережі можуть впливати на політику. TikTok і WhatsApp стали основними засобами маніпуляції суспільною думкою.
Перед виборами соцмережі наповнилися фейковими новинами та відео, спрямованими проти кандидатів. Найбільше постраждав Луїс Інасіу Лула да Сілва, якого звинувачували у зв’язках з мафією та корупції. На WhatsApp розсилали фейкові повідомлення, які формували негативний образ кандидатів і закликали не довіряти виборчій системі. Люди отримували десятки таких повідомлень щодня і почали сприймати їх як правду.
Фейкові новини викликали страх, гнів і сумнів, спрямовуючись на релігійні переконання, культурні цінності й патріотизм. Люди ділилися цими матеріалами з родиною й друзями, не перевіряючи їхню правдивість.
Виборці розділилися на табори, які дедалі більше ненавиділи одне одного. Кампанія дезінформації поставила під сумнів легітимність виборів і ще більше поляризувала країну. Лула да Сілва зрештою переміг, але фейки залишили глибокий слід у бразильському суспільстві, посиливши розкол і недовіру до влади.
Вибори в Бразилії продемонстрували, як цифрові платформи можуть бути використані для маніпуляції демократичними процесами. TikTok і WhatsApp, створені для обміну ідеями й спілкування, стали інструментами поширення брехні, яка впливає на вибори й майбутнє цілих країн. Це нагадування, що боротьба за правду стає такою ж важливою, як і боротьба за голоси виборців.
Fridays for Future: TikTok і Instagram для боротьби за майбутнє Землі
Молодіжні кліматичні рухи, зокрема, Fridays for Future під керівництвом Грети Тунберг, використовують TikTok і Instagram для боротьби за майбутнє планети. Через ці платформи вони організовують страйки, привертають увагу до кліматичних проблем і тиснуть на політиків.
TikTok дозволяє створювати короткі, емоційні відео, що швидко стають вірусними. Instagram використовується для інформаційних кампаній та об’єднання активістів під хештегами на кшталт #ClimateStrike.
Молодь залучає увагу до екологічних проблем і змушує владу діяти. Вони використовують соцмережі, щоб викликати емоційний відгук і показати реальні наслідки кліматичних змін. Вони доводять, що разом можна змінити світ навіть у часи кризи.
Роль TikTok, Instagram і Twitter в іранських протестах за права жінок у 2022–2023 роках
Після смерті Махси Аміні хвиля обурення охопила країну, а TikTok, Instagram і Twitter стали головними інструментами для висвітлення протестів і жорстокості іранської влади. Жінки опублікували відео, де вони знімали хіджаби та виступали проти репресивного режиму, привертаючи увагу міжнародної спільноти.
Однак уряд Ірану заблокував доступ до соціальних мереж, намагаючись придушити цей потужний спротив. Попри це, протестувальники знайшли способи обходити блокування і продовжували ділитися своїми історіями, які резонували по всьому світу. Ці події показали, що навіть під жорстоким тиском людський голос і сила соціальних мереж можуть змінити світ.
TikTok, Instagram і YouTube: інфопростір для боротьби між теоріями змови та правдою
Пандемія COVID-19 стала випробуванням не лише для медицини, а й полем бою за правду. Лікарі боролися за життя пацієнтів, а в інтернеті йшла боротьба за свідомість і переконання людей. На той час TikTok, Instagram і YouTube стали головним простором, де правдива інформація змагалася з мракобіссям.
З початку пандемії соцмережі наповнилися теоріями змови. Деякі стверджували, що вірус створено у лабораторії, інші – що пандемія вигадана для контролю. Відео в TikTok транслювали “секретні” способи лікування або закликали відмовитись від масок, а ролики на YouTube звинувачували вакцини в “чипуванні”. Instagram заполонили яскраві, але неправдиві картинки. Люди, налякані та розгублені, почали довіряти цим фейкам і поширювати їх. Дезінформація сіяла недовіру до лікарів, науковців і урядів, створюючи розкол у суспільстві.
Потік неправдивої інформації мав серйозні наслідки. Люди відмовлялися носити маски, не дотримувалися карантинних обмежень і уникали вакцинації. Це призводило до швидкого поширення вірусу та перевантаження лікарень. Антивакцинаторські настрої посилювалися, а протести проти урядових заходів зростали. Уряди й науковці мусили боротися не лише з вірусною пандемією, але і психічною. Їхні зусилля часто не могли зрівнятися зі швидкістю поширення фейків у соцмережах.
TikTok, Instagram і YouTube опинилися в центрі уваги через недостатню боротьбу з дезінформацією. Хоча деякі платформи почали позначати або видаляти фейковий контент, цього було замало. Небезпечна інформація вже поширилася, як снігова лавина, і мала руйнівний вплив.
Дезінформація під час пандемії COVID-19 показала, наскільки небезпечними можуть бути соцмережі, якщо їх використовувати для маніпуляцій. Вона стала нагадуванням, що в кризових умовах правдива інформація є такою ж важливою, як і ліки. Цей досвід змусив світ замислитися: як ми можемо захиститися від потоку фейків, коли ціна за довіру до неправди може стати життям мільйонів людей?
Соцмережі як потужна зброя в російсько-українській війні
Нарешті, приклад, який найбільше зрезонує в серці кожного з нас. Російсько-українська війна, що по суті триває вже 10 років, стала не лише збройним конфліктом, а й інформаційним. Соцмережі перетворилися на справжню зброю: через TikTok, Facebook і Twitter країна-агресорка поширювала пропаганду, фейки та страх, намагаючись виправдати свої злочини.
Натомість Україна відповіла правдою. У відео, постах та історіях українці показували героїзм, страждання й незламність нації. Кампанії збирали кошти на озброєння та підтримку військовослужбовців, мільйони людей чули правду, а світ бачив справжнє обличчя війни. Це була битва між брехнею й правдою, страхом і гідністю. Україна довела, що навіть у темні часи сила правди може змінювати історію.
…Соцмережі перетворилися на ключового гравця сучасної політики, впливаючи на свідомість мас, організовуючи рухи та визначаючи хід подій у світі. Вони стали потужною зброєю, здатною одночасно підтримувати демократію та сприяти приходу до влади авторитарних режимів. У цій новій реальності соцмережі не лише інструмент, а поле битви за майбутнє суспільства.
Тетяна Вікторова
