Дніпропетровщина, яка після початку повномасштабної війни стала одним з головних регіонів, який прийняв внутрішньо переміщених осіб, опинилася в центрі нової соціальної проблеми. Тисячі дітей з родин переселенців можуть залишитися без обіцяної допомоги у 3000 гривень через критерії, які для багатьох сімей з окупованих і прифронтових територій виявилися недосяжними.
Що передбачає нова постанова
Постанова уряду, від якої чекали спрощення повернення виплат, відкрила іншу сторону рішення, бо право на гроші поставили в залежність від дати виїзду, майнового стану родини та документів про знищене або непридатне для проживання житло.
18 березня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №390, яка мала відкрити шлях до виплат дітям ВПО у розмірі 3000 гривень незалежно від доходу батьків. Однак разом з заявленим відновленням допомоги документ запровадив систему вимог, через яку значна частина родин ризикує випасти з переліку отримувачів.
Для призначення виплати сім’я має одночасно відповідати трьом умовам. Перша стосується дати переміщення: право мають ті, хто виїхав після 1 січня 2022 року. Друга вимагає документального підтвердження того, що житло знищене або непридатне для проживання. Третя стосується майнового стану родини, яка не повинна мати банківських депозитів або великих покупок на суму понад 100 тисяч гривень.
Чому родини з окупованих територій опинилися в глухому куті
Найгостріша проблема для ВПО, які оселилися на Дніпропетровщині після евакуації з прифронтових районів і тимчасово окупованих територій, пов’язана з підтвердженням стану житла. Для багатьох сімей, які виїхали з Маріуполя, Бердянська, окупованих частин Запорізької та Херсонської областей і живуть у Дніпрі, Павлограді чи Кривому Розі, зібрати такі документи просто неможливо, оскільки доступу до своїх будинків вони не мають.
Заява міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна лише підсилила цю проблему, бо механізму підтвердження стану нерухомості на тимчасово окупованих територіях фактично немає. У своїй офіційній заяві Денис Улютін фактично визнав, що вимога підтвердити знищення або непридатність житла для переселенців з тимчасово окупованих територій упирається в відсутність реального механізму такої перевірки.
Для родин, які залишили домівки в окупації та виїхали на Дніпропетровщину, це створює ситуацію, за якої право дитини на виплату залежить від документа, який неможливо отримати без доступу до самого об’єкта.Через таку вимогу родини, які залишили домівки під час бойових дій або окупації, опиняються в ситуації, де обіцяна державою підтримка залежить від документів, отримати які в умовах війни вони не можуть.
Скільки дітей можуть залишитися без допомоги
Для Дніпропетровської області наслідки цієї норми мають особливу вагу, оскільки регіон залишається одним з найбільших центрів прийому переселенців в Україні. За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, тут офіційно зареєстровано понад 450 тисяч ВПО, серед яких значну частину становлять діти.
Попередні оцінки свідчать, що через чинні обмеження право на соціальну допомогу можуть втратити десятки тисяч дітей. Для багатьох сімей, які виїхали з окупації або зон активних бойових дій, проблема стосується не окремої бюрократичної процедури, а щомісячної підтримки, від якої залежить повсякденне життя після вимушеного переїзду.
Які зміни вимагають переглянути
Після хвилі обурення питання критеріїв постанови №390 винесли на рівень Кабінету Міністрів та Офісу Президента народний депутат Павло Фролов звернувся до першої віцепрем’єр-міністерки — міністерки економіки Юлії Свириденко з вимогою переглянути умови нарахування виплат.
Серед ключових пропозицій — скасування обов’язкового підтвердження знищення житла для тих, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях, розширення кола отримувачів на всіх дітей ВПО, переміщених з 2014 року, а також спрощення перевірки через автоматичне використання даних із Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Під час наради під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук учасники погодилися з потребою терміново змінити урядове рішення. Профільні відомства отримали завдання підготувати механізм, який дозволить відновити права дітей без додаткових бар’єрів для родин, що втратили житло або залишили його на окупованих територіях.
Для регіону, який уже витрачає значні ресурси на прийом і адаптацію переселенців, затримка з такими змінами означає новий тиск на місцеві бюджети та благодійні структури. У центрі цієї ситуації залишаються діти, для яких обіцяна виплата виявилася залежною від критеріїв, що в умовах війни для багатьох родин виявилися недосяжними.
