Увага зарубіжних ЗМІ прикута до Москви: чи погодиться вона на припинення вогню

Після того як Вашингтон і Київ узгодили спільну пропозицію про припинення вогню, всі погляди світу звернулися до Москви. Чи погодиться країна, яка розв’язала цю війну, зупинити кровопролиття? Вже цього тижня до Москви має прибути високопоставлена делегація зі США для проведення ключових переговорів. Тим часом Володимир Путін відвідав лінію фронту в Курську, де російські війська намагаються повернути контроль над втраченими територіями. Світ уважно спостерігає за розвитком подій, розуміючи, що нинішній момент може стати визначальним для подальшого ходу історії. Чи готова Москва до компромісу, чи це лише чергова спроба виграти час? Відповідь на це запитання намагаються знайти світові ЗМІ.
Kurier – Австрія. На думку віденської Kurier, тільки президент США здатний навчити кремлівського володаря:
“Чи справді тепер слово за росіянами, – як заявив держсекретар США Марко Рубіо? З воєнної точки зору у Володимира Путіна зараз навряд чи будуть причини погоджуватися на перемир’я. Отже, справа за Дональдом Трампом. Тільки він може так натиснути на Путіна, щоб той погодиться на невигідне – в його очах – перемир’я. Є ще план Келлога, згідно з яким Україна наповнюється американською зброєю – або ідея з економічними санкціями проти Росії, які насамперед торкнуться російського експорту нафти та газу. Путін зайде так далеко, як йому дозволять, і поки що Трамп йому це дозволяє”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nfi
The Daily Telegraph – Великобританія. Зараз США та Європа мають посилити тиск на Москву, – вважає лондонська The Daily Telegraph:
“Частково цей тиск можна надати, надаючи подальшу військову допомогу, нарощуючи постачання та розширюючи можливості Збройних сил України. Однак, можливо, найчутливіше місце, на яке можуть натиснути західні лідери, – це торгівля: можна поширити весь спектр санкцій на країни, які допомагають Путіну уникнути економічного зашморгу, а також остаточно подолати залежність Європи від російського газу.
… Американські переговорники, що попрямували до Москви, повинні дати зрозуміти, в яку ціну влетить Росії провал переговорів щодо досягнення угоди”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nfj
Gazeta Wyborcza – Польща. Москва теж потребує угоди, – вважає варшавська Gazeta Wyborcza:
“Настрої песимістичні, адже Росії потрібний світ. В умовах війни її економіка страждає від свого роду аутоімунного захворювання. У запеклій конкуренції за робочу силу, ресурси та фінанси, що розгорнулася між “фронтовим” і цивільним секторами економіки, програє саме останній, і це все сильніше відбивається на рівні життя населення”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nfl
El Mundo – Іспанія. Мадридська El Mundo радить не бути наївними:
“Україна мала мало простору для маневру, і вона вирішила вибрати найкращий з варіантів, а саме – використовувати владу Трампа на свою користь. Прийнявши беззастережно його план, Україна змушує американську адміністрацію зайнятися уламуванням Москви. Трамп ризикує своїм іміджем всемогутнього світового лідера. Однак тут потрібно керуватися принципом “довіряй, але перевіряй”.
… Росія може використати перемир’я для того, щоб виграти час і закріпитися на зайнятих нею територіях. Москва цілком може використати угоду як пастку, щоб посилити свою армію – і знову отримати ту позицію у світі, яку вона втратила після вторгнення.
… Путін знову може порушити всі домовленості – саме так він вчинив із Мінськими угодами, коли 2022 року напав на Україну”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nfm
Ilta-Sanomat – Фінляндія. Позиції Росії та України ще дуже далекі одна від одної, – нагадує хельсінська Ilta-Sanomat:
“Головне питання, мабуть, полягає в тому, що саме вимагатиме Росія від України безпосередньо під час мирних переговорів. Вимоги явно будуть жорсткими і, серед іншого, мають на увазі відмову від територій.
…Путін, як і раніше, намагається підпорядкувати Україну своїм інтересам і утримати вже захоплені ним території. Президент Володимир Зеленський, у свою чергу, у середу чітко провів червону лінію, яку і позначив як головну свою вимогу на цих переговорах: Україна ніколи не визнає окупованих територій частиною Росії. Тобто позиції конфліктуючих сторін дуже далекі одна від одної”.
https://www.eurotopics.net/kurz/nfn