В Україні стартує збір ДНК родичів зниклих дітей для створення єдиної національної генетичної бази

Проблема зниклих безвісти дітей в умовах війни залишається одним з найгостріших і найтривожніших викликів для українського суспільства. Війна спричинила масштабні депортації, насильницькі переміщення й масове роз’єднання родин, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Тисячі дітей досі вважаються зниклими, і в більшості випадків не існує дієвих механізмів встановлення їх місцезнаходження. Складність ситуації посилюється тим, що Росія не надає доступу до інформації про переміщених осіб, а процедура встановлення особи часто унеможливлюється через зміну документів, імен та умов утримання дітей.
У відповідь на ці виклики 5 травня Міністерство внутрішніх справ України розпочало нову ініціативу — збір ДНК-зразків у родичів зниклих дітей для створення єдиної національної генетичної бази. Цей крок назвали критично важливим, адже навіть у разі зміни імені, дати народження, громадянства або будь-яких інших особистих даних, генетичний код залишається незмінним. Саме це, як наголосили у відомстві, і є головною умовою для встановлення родинного зв’язку, підтвердження особи й повернення викраденої дитини до рідної родини.
Всі зібрані ДНК-профілі вноситимуться до спеціально захищеної бази даних Національної поліції. Як зазначили у пресслужбі МВС, ця база створена виключно для пошуку та ідентифікації зниклих, депортованих або переміщених дітей, і буде використовуватись лише з цією метою.
МВС звертається до родичів дітей, які зникли під час війни, із проханням звернутися до органів Нацполіції для здачі ДНК-зразків. Це дозволить зберігати інформацію для ідентифікації навіть через багато років, у разі якщо дитина раптом буде знайдена або сама повернеться на підконтрольну територію.
Паралельно з цим, Міністерство юстиції України оголосило про створення окремого державного реєстру — Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей. Він має стати додатковим інструментом систематизації, документування та координації зусиль щодо пошуку неповнолітніх.
Директорка ініціативи Bring Kids Back UA Дарія Зарівна наголосила, що реальна кількість депортованих дітей з України значно перевищує офіційно задокументовані випадки. За її словами, Росія відкрито заявила про вивезення 744 тисяч дітей, але Україна не може підтвердити ці дані, оскільки Росія ігнорує запити й не надає жодної офіційної інформації ні українській стороні, ні міжнародним структурам.
За різними підрахунками, на території РФ і в окупованих районах може перебувати щонайменше 20 тисяч українських дітей. Офіційні оцінки Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця та Уповноваженої з прав дитини Дар’ї Герасимчук коливаються в межах від 150 до 300 тисяч. Незважаючи на ці жахливі цифри, зусилля України щодо повернення дітей дають результати. Станом на 26 лютого 2025 року вдалося повернути 1227 дітей, депортованих до Росії або переміщених на окуповані території.
Ініціатива МВС щодо створення ДНК-банку родичів зниклих дітей є важливим кроком до системного вирішення проблеми. Вона покликана дати родинам шанс знайти своїх дітей, навіть якщо пошук триватиме роками. Кожен зібраний ДНК-зразок — це надія, що ще одна дитина повернеться додому.