В Україні заброньовано понад 5,7 тисячі священнослужителів: позиція Держетнополітики
У зв’язку з особливим періодом, пов’язаним з мобілізацією та воєнним часом, в Україні було запроваджено механізм бронювання священнослужителів релігійних організацій. Це рішення передбачає визначення конкретних посад та установ, які підлягають захисту від призову, з метою забезпечення безперервності їх діяльності. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті розробила критерії, які, на думку її фахівців, мають збалансувати потреби оборони і забезпечення стабільності суспільного середовища.
Фахівці Держетнополітики наголошують, що бронювання здійснюється з урахуванням реальної ролі релігійної організації у функціонуванні громади та її внеску у критичні сфери. Станом на сьогодні, від мобілізації відомство забронювало 5 739 священнослужителів, з яких 4421 обіймають керівні посади, а 1318 працюють на умовах трудових договорів. Загалом 9216 релігійних організацій визначено як критично важливі для життєдіяльності населення, що є результатом ретельної, на думку фахівців, оцінки їх діяльності.
Водночас голова Держетнополітики Віктор Єленський повідомив, що статус критично важливих отримали менше половини релігійних організацій, які фактично функціонують в Україні.
У відомстві нагадали, що 26 грудня 2024 року Кабінет міністрів України запровадив механізм бронювання священнослужителів релігійних організацій під час мобілізації. Було визначено, що бронюванню підлягають священнослужителі за конкретними посадовими категоріями, затвердженими Державною службою України з етнополітики та свободи совісті. При цьому на юридичні особи-релігійні організації не поширюється обмеження щодо виплати зарплати у розмірі 20 тисяч гривень, яке застосовується до працівників критично важливих підприємств, що підлягають бронюванню.
У Держетнополітики повідомили, що 5 лютого 2025 року ним було затверджено перелік посад священнослужителів, які підлягають бронюванню, а 6 червня 2025 року – список юридичних осіб, що належать до критично важливих. Під час розробки критеріїв Держетнополітики враховувало не лише кількість працівників або структуру установи, а й безперервність соціально важливих процесів, які забезпечують ці організації. Як зазначають у відомстві, лише частина релігійних організацій, які реально функціонують, отримала статус критично важливих, що демонструє “прагнення забезпечити бронювання там, де це дійсно необхідно для стабільності громади”.
Другий етап бронювання, який стартував у листопаді 2025 року, передбачає захист від мобілізації працевлаштованих священнослужителів у критично важливих організаціях. Експерти Держетнополітики підкреслюють, що це рішення дозволяє не лише зберегти діяльність установ, а й підтримувати соціальні функції, які вони виконують, включно з духовною підтримкою, культурними ініціативами та координацією громадських потреб у кризовий час.
