Важливі зміни з 1 березня: ключові нововведення, які торкнуться мільйонів українців

З першого березня українців очікує низка важливих змін у соціальній, фінансовій та освітній сферах, які торкнуться мільйонів громадян. Серед основних нововведень — підвищення адресної допомоги для сімей військовослужбовців, індексація пенсій, підвищення зарплат, оновлення програми «Національний кешбек», а також початок реєстрації на Національний мультипредметний тест.
Виплати для сімей військовослужбовців
З першого березня 2026 року в Україні вступає в дію новий порядок підвищення адресної фінансової допомоги для членів сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців. Це рішення спрямоване на суттєве покращення матеріального забезпечення родин, які втратили годувальника внаслідок воєнних дій, і має на меті зменшити соціальну вразливість таких сімей.
Раніше мінімальна адресна допомога, що надавалася членам родин загиблих військових, становила 7 800 гривень. Нові правила передбачають, що якщо пенсія у разі втрати годувальника або державна соціальна допомога дітям загиблих військовослужбовців не досягає 12 810 гривень, держава компенсуватиме різницю у вигляді адресної допомоги. При цьому розрахунок включатиме всі надбавки та підвищення, які отримує член родини, крім пенсій, призначених за особливі заслуги перед Україною.
Адресна допомога надаватиметься кожному непрацездатному члену родини – батькам, дружині або чоловіку загиблого, померлого чи зниклого безвісти військовослужбовця. Для родин, у яких пенсію або державну соціальну допомогу отримують два або більше членів, встановлено новий мінімальний розмір виплати – 10 020 гривень на одну особу, замість попередніх 6 100 гривень. Це рішення значно підвищує рівень підтримки багаточленних сімей, де одночасно декілька членів потребують фінансового забезпечення.
Ключовим нововведенням є також обіцянка уряду щодо щорічної індексації цих виплат із першого березня починаючи з 2027 року. Така практика дозволить враховувати інфляційні зміни та зростання цін, забезпечуючи стабільний рівень матеріальної підтримки для сімей, які зазнали втрат унаслідок війни.
Це рішення демонструє комплексний підхід держави до соціального захисту ветеранів та їхніх родин. Підвищення виплат і встановлення мінімального порога для багатьох сімей дозволяє не лише компенсувати втрати, а й стимулює системний перегляд механізмів соціальної допомоги в умовах постійних воєнних викликів. Такий крок зменшує ризики бідності серед тих, хто втратив годувальника, і водночас забезпечує прогнозовану підтримку, що є критично важливим у контексті післявоєнного відновлення країни.
Індексація пенсій
З першого березня понад десять мільйонів українських пенсіонерів отримають індексацію пенсій у розмірі 12,1 відсотка. За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, цей перерахунок здійснюватиметься автоматично та охоплюватиме практично всі основні види пенсій, зокрема:
-
пенсії за віком;
-
пенсії військових;
-
пенсії у зв’язку з інвалідністю;
-
пенсії, пов’язані з втратою годувальника;
-
спеціальні пенсії для колишніх працівників органів місцевого самоврядування, державних службовців та науковців.
Крім того, буде проіндексовано мінімальні пенсії для людей з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, для учасників бойових дій, а також страхові виплати громадян, які постраждали від нещасних випадків. З першого квітня пенсіонери, які продовжують працювати, отримають автоматичний перерахунок пенсій із врахуванням оновленого стажу та/або розміру заробітку.
У результаті пенсіонери отримають додаткові виплати, які складатимуть від 100 до 2 тисяч 595 гривень у порівнянні з попереднім розміром пенсії.
Надбавка до зарплат
З першого березня 2026 року в Україні набирає чинності оновлена версія програми «Національний кешбек», яка змінює принципи повернення частини витрачених коштів покупцям. Головна зміна полягає у диференціації відсотка кешбеку залежно від категорії товару та рівня імпорту, що дозволяє стимулювати придбання вітчизняної продукції та певних груп товарів.
Тепер для українських товарів, частка імпорту яких перевищує 35%, передбачено повернення 15% від суми покупки. До цієї категорії належать непродовольчі товари: одяг, взуття, косметика, побутова хімія, товари для дому та ремонту, продукція для догляду за тваринами, а також канцелярські товари. Крім того, у категорію входять деякі продукти харчування, серед яких тверді та м’які сири, а також окремі види макаронів і круп.
У разі, якщо частка імпорту товару менша за 35%, покупці отримуватимуть 5% кешбеку. Це стосується таких груп товарів: ліки та товари для саду, хліб, м’ясо, молочна продукція (за винятком сирів), яйця, олія, овочі та фрукти, риба, консерви, солодощі, снеки, напої та соуси.
Для того, щоб перевірити, до якої категорії належить конкретний товар, покупець може скористатися сканером штрихкодів у мобільному застосунку «Дія». Такий підхід дозволяє чітко визначати розмір повернення коштів і робить механізм програми прозорим та зручним для користувачів, одночасно стимулюючи попит на вітчизняну продукцію та контрольовану імпортну групу товарів.
Нарахований у межах програми «Національний кешбек» кешбек тепер можна використовувати для широкого спектра цілей, що дозволяє громадянам ефективно розпоряджатися поверненими коштами. Серед основних напрямів використання:
-
Оплата комунальних послуг — громадяни можуть частково або повністю покривати рахунки за тепло, воду, газ та електроенергію, сплачуючи їх за допомогою нарахованого кешбеку.
-
Перекази на підтримку Збройних Сил України — кошти можуть бути спрямовані на допомогу армії, що забезпечує громадянам можливість долучитися до підтримки обороноздатності країни.
-
Поштові послуги — кешбек можна використовувати для оплати поштових відправлень, що зручно для пересилання листів і посилок.
-
Придбання продуктів, ліків українського виробництва та книг — частина кешбеку може бути спрямована на купівлю харчових товарів і ліків, виготовлених в Україні, а також на придбання книг, що сприяє розвитку культурного та освітнього рівня населення.
Такий механізм використання кешбеку не лише стимулює внутрішнє виробництво, а й створює систему заохочення громадян до соціально значущих витрат та підтримки критичних сфер економіки і безпеки країни.
Взагалі зміни в програмі «Національний кешбек» демонструють прагнення держави поєднати економічну стимуляцію внутрішнього виробництва з соціальною підтримкою населення, одночасно створюючи інструмент для підвищення фінансової грамотності та контролю над витратами серед громадян.
Нові правила звітності для підакцизних товарів
Національний мультипредметний тест
У 2026 році стартує реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ), основну форму вступних випробувань до закладів вищої освіти України. Реєстрація триватиме з 5 березня до 2 квітня. Учасники можуть подавати заявки як на проходження тесту в Україні, так і за її межами.
Перелік країн і міст за кордоном буде оприлюднено до 3 березня, тож Міністерство освіти і науки закликає учасників заздалегідь планувати участь та регулярно перевіряти свої персональні кабінети на платформі для реєстрації.
НМТ 2026 року включає три обов’язкові предмети — українську мову, математику та історію України, а також один предмет на вибір абітурієнта. Тест проводиться комп’ютеризовано в один день, тривалість тестування становить 240 хвилин з перервою, і проходитиме у період з 20 травня до 25 червня.
Цей формат залишається ключовим для вступу до українських вишів і дозволяє стандартизувати оцінювання знань абітурієнтів, одночасно забезпечуючи можливість участі для студентів за кордоном.
Вилучення старих банкнот та введення патріотичних 200 гривень
З другого березня 2026 року в Україні відбудеться офіційне вилучення з обігу деяких паперових банкнот і їх заміна на відповідні обігові монети. Йдеться про банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Після цієї дати ці банкноти не можна буде використовувати для розрахунків, і їх не прийматимуть у торговельних мережах, банках та інших фінансових установах.
Обмін вилучених банкнот на монети буде безкоштовним і здійснюватиметься за такими умовами:
-
У всіх відділеннях банків України обмін можливий протягом одного року від дати вилучення банкнот, тобто до 26 лютого 2027 року включно.
-
В уповноважених банках, таких як «Ощадбанк», «ПриватБанк», «Райффайзен Банк» та «ПУМБ», обмін проводитиметься протягом трьох років, до 28 лютого 2029 року включно.
-
В Національному банку України обмін банкнот доступний безстроково.
Крім того, з 25 лютого 2026 року Національний банк ввів у готівковий обіг модифіковані банкноти номіналом 200 гривень. Головною новацією є патріотичне гасло на зворотному боці купюри: «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Всі інші елементи дизайну та засоби захисту залишилися такими ж, як на банкноті 200 гривень зразка 2019 року.
Старі банкноти номіналом 200 гривень залишаються дійсними, тому обмінювати їх на нові не обов’язково — вони перебуватимуть в обігу разом з новими купюрами.
Ці зміни спрямовані на поступове оновлення готівкового обігу та впровадження більш довговічних монет замість дрібних банкнот.
Підвищення тарифів мобільних операторів
З початку березня 2026 року в Україні мобільні оператори переглядають вартість своїх послуг. Компанія Київстар оновлює тариф для SIM-карток, призначених для пристроїв: щоденна плата збільшується з 1 гривні до 2 гривень. Водночас абоненти отримають розширені пакети послуг — 50 МБ інтернету, 50 SMS та 50 хвилин дзвінків на день.
Одночасно Vodafone Україна підвищує тарифи на популярні лінійки Joice та SuperNet. Середня абонплата для цих тарифів зросте приблизно на 60–80 гривень на місяць.
Причиною змін оператори називають збільшення витрат на електроенергію, обслуговування мережі та резервне живлення, що є необхідним для безперебійної роботи мобільних послуг.
Ці оновлення відображають тенденцію до адаптації тарифів під економічні умови та витрати операторів, з одночасним розширенням обсягів послуг для абонентів.
Тарифи на комунальні послуги
На цей момент невідомо, чи відбудеться підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Мораторій на підвищення цін на газ, тепло та гарячу воду продовжує діяти на період воєнного стану та ще протягом шести місяців після його завершення, що дозволяє українцям зберегти стабільність у сплаті за комунальні послуги.
Щодо електроенергії, у 2026 році планується підвищення тарифів лише для бізнесу, а не для населення. Водночас експерти зазначають, що це може призвести до непрямого зростання вартості товарів в Україні через підвищення витрат підприємств. Станом на кінець 2025 року тарифи на електроенергію залишаються фіксованими: для більшості споживачів — 4,32 гривні за кВт·год до 30 квітня 2026 року; для домогосподарств з електроопаленням до 2000 кВт·год передбачено пільговий тариф 2,64 гривні за кВт·год; нічний тариф, що діє з 23:00 до 07:00, становить 2,16 гривні за кВт·год.
Також зміниться вартість розподілу газу як для населення, так і для бізнесу, проте мораторій на підвищення тарифів для українців продовжує діяти, що зберігає фінансову стабільність домогосподарств.
Крім того, в березні українці традиційно перейдуть на літній час: у ніч проти 29 числа стрілки годинників переведуть на одну годину вперед — з 03:00 на 04:00. На сучасних електронних пристроях цей перехід відбудеться автоматично, тож додаткових дій від користувачів не вимагатиметься.
Отже, березень 2026 року в Україні стане місяцем комплексних економічних, соціальних та адміністративних змін, які торкнуться мільйонів громадян. Уряд та державні установи намагаються адаптувати соціальні та фінансові інструменти до поточних потреб населення. Ці кроки формують широкий спектр заходів, які вплинуть на повсякденне життя мільйонів громадян та фінансове планування сімей. Водночас вони відображають прагнення держави забезпечити стабільність і передбачуваність у період економічних та соціальних викликів.




