Від каральної системи до справедливих рішень: директор БЕБ розповів про новий механізм роботи при виявленні економічних правопорушень  

Система кримінальної юстиції в Україні протягом багатьох років спиралася на традиційну модель розслідування економічних злочинів, яка передбачає послідовність досудового розслідування, оголошення підозри та судовий розгляд. Проте накопичений досвід свідчить про те, що така логіка не завжди здатна забезпечити повернення коштів до Держбюджету або відновлення справедливості, а у певних випадках перетворюється на формальну і витратну процедуру, де виграють не ті, хто правий, а ті, хто має доступ до кулуарних домовленостей. У цих умовах формуються паралельні ринки правосуддя, де корупційні механізми стають ефективнішими за законні, створюючи ситуації, коли державі важко забезпечити відшкодування збитків, бізнес живе в постійному правовому ризику, а суспільство втрачає довіру до інституцій.

У Бюро економічної безпеки (БЕБ) пропонується новий підхід, який полягає у впровадженні механізму досудового врегулювання економічних правопорушень. Це дозволяє державі отримати фінансовий результат, бізнесу — легально вирішити конфлікт і зберегти ділову репутацію, а суспільству — спостерігати за прозорою процедурою без багаторічних судових баталій.

Причини для зміни логіки роботи БЕБ

Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський вважає, що перезавантаження органу, який він очолює, охоплює не лише зміну керівництва, а й принципово новий підхід до роботи органу. Це має забезпечити державі ефективне відшкодування коштів, надати бізнесу чіткі та передбачувані правила, а суспільству — відчуття справедливості.

Цивінський ініціює публічне обговорення моделі нового механізму, за якої бізнес може уникнути багаторічних судів і кримінального переслідування. Одним з головних напрямів цієї реформи є створення моделі досудового врегулювання економічних правопорушень, яка дозволяє компаніям уникнути багаторічних судових процесів та кримінальної відповідальності. Подібні механізми вже ефективно застосовуються у багатьох країнах, і практичний досвід підтвердив їхню здатність відновлювати справедливість швидко та прозоро.

Необхідність зміни системи

Олександр Цивінський наголошує, що на певному етапі розвитку будь-якої системи кримінальної юстиції настає момент, коли зміна персоналу або вдосконалення технічних методів вже не здатні вирішити фундаментальні проблеми. Україна знаходиться саме на такому етапі, причому класична тріада “досудове розслідування — підозра — суд” витрачає величезні ресурси держави: зарплати слідчих і прокурорів, витрати на експертизи, організацію судових засідань, час учасників процесу та адміністративний ресурс. Водночас кінцевий результат не завжди приносить очікуваний фінансовий або моральний ефект.

“В окремих випадках система нагадує сізіфову працю, де держава штовхає камінь процедур, а виграють ті, хто “домовився”, — зазначає Цивінський.

На його думку, саме через такі обставини у правовому полі виникає “тіньовий ринок правосуддя”, де перевагу отримують ті, хто здатен домовитися поза межами закону. Бізнес у таких умовах має дві альтернативи: боротися роками у судах або шукати неформальні домовленості, які не гарантують державі повернення коштів і водночас шкодять її авторитету. При цьому корупція розвивається не як злочинна практика, а як система виживання, де легальний шлях виходу з конфлікту обмежений або відсутній.

Репутаційний аспект і економічна мотивація

Цивінський зазначає, що додатковим фактором є репутаційна цінність для бізнесу. Часто компанії готові сплатити збитки та штрафи, навіть передати кошти на потреби держави, але оголошення підозри унеможливлює такі дії, оскільки руйнує репутацію та блокує доступ до фінансування або партнерств. Він підкреслює:

“Ми самі створили середовище, де нечесність часто ефективніша за закон. Таку систему неможливо подолати репресивними методами або риторикою боротьби. Вона може бути зруйнована лише структурно — через створення законних, швидких і передбачуваних механізмів виходу з правового протистояння між державою та бізнесом”.

Для цього БЕБ пропонує легальну альтернативу — прозору, зрозумілу та економічно раціональну для всіх сторін. Цей підхід має зробити корупційні домовленості економічно невигідними, позбавивши їх практичного сенсу.

Міжнародний досвід і приклад CJIP

Цивінський також наводить практичний приклад Франції, де українська команда в рамках міжнародного розслідування створила спільну слідчу групу з Францією та Естонією. В результаті французька компанія визнала порушення, сплатила штраф у розмірі 18 мільйонів євро та компенсувала Україні 3,37 мільйона.

“Гроші вже надійшли до бюджету України. Але ключ не в сумі, а в механізмі: рішення ухвалене не через роки судів, а завдяки процедурі CJIP — Convention judiciaire d’intérêt public”, — зазначає директор БЕБ.

Цей механізм демонструє, що для держави та бізнесу можна створити контрольований і передбачуваний спосіб вийти з конфлікту, забезпечивши швидке відшкодування збитків, без шкоди репутації й без кримінального клейма для власників та керівників компанії.

Принципи досудового врегулювання в Україні

За словами Цивінського, запропонована модель досудового врегулювання передбачає, що компанія визнає факт несплати податків, відшкодовує завдані збитки, сплачує штраф або додатковий внесок до спеціального фонду, наприклад, на потреби Збройних Сил України. Успішне врегулювання веде до закриття провадження без пред’явлення підозри та без кримінальної відповідальності, при цьому механізм діє лише один раз для кожної компанії — повторні порушення караються у повному обсязі.

Директор БЕБ пояснює:

“Цей підхід суттєво відрізняється від положень ч. 4 ст. 212 КК України, адже не несе кримінального аспекту та не передбачає зміни статусу учасників кримінального провадження від свідка до підозрюваного. Тут не йдеться про звільнення від кримінальної відповідальності — ми не доходимо до цієї стадії, пропонуючи розумний і прагматичний компроміс як для держави, так і для бізнесу”.

Завдяки цьому підходу держава отримує швидке відшкодування збитків, скорочує витрати на судові процеси і підвищує ефективність роботи інститутів правосуддя. Бізнес отримує чіткі і передбачувані правила гри, можливість продовжувати діяльність без серйозних репутаційних втрат, а суспільство — сигнал, що легальні дії вигідніші за корупційні схеми.

Як зазначає Цивінський, “кожна гривня, повернена до бюджету, сьогодні — це зброя. Тому ідея досудового врегулювання, коли сума відшкодування йде до державного бюджету, а штраф спрямовується до спеціального фонду Збройних Сил України, має не лише економічний, а й моральний зміст”.

Роль БЕБ у формуванні нових стандартів

Директор БЕБ підкреслює, що бюро має потенціал стати лабораторією інноваційних правових рішень, здатних зламати старі корупційні практики.

“Ми маємо перейти від держави, яка карає, до держави, яка виправляє і відновлює. Це не про м’якість — це про розум. І якщо ми побудуємо систему, де легальне рішення вигідніше за хабар, тоді слова “домовитися” чи “вирішити питання” зникнуть не тому, що їх заборонять, а тому, що вони втратять сенс”, — резюмує він.

Впровадження досудового врегулювання економічних правопорушень дозволяє перевести процес з кулуарів у публічну площину, зробивши легальне рішення економічно та репутаційно вигіднішим за будь-які неформальні домовленості, і формує основу для прозорого, справедливого та ефективного правозастосування в Україні.