Відповідальність за захисні споруди та знання англійської мови для держслужбовців: юристи коментують нові законодавчі зміни

Останні зміни у законодавстві завжди викликають суспільний інтерес, адже вони впливають на різні аспекти життя — від прав і обов’язків громадян під час мобілізації до функціонування бізнесу та державних інституцій. Законодавчі ініціативи, спрямовані на вдосконалення системи цивільного захисту та підвищення професійності посадовців, викликали значний інтерес як серед фахівців, так і серед громадян. Зміни торкнулися одразу двох важливих сфер. По-перше, це запровадження суворих норм контролю за станом захисних споруд і відповідальності за їхнє неналежне утримання. По-друге, встановлення обов’язкової вимоги до знання англійської мови для широкого переліку державних посад, що спрямовано на підвищення якості управління та міжнародної взаємодії.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували актуальні аспекти нового законодавства, що допоможе зрозуміти, як нові правові норми вплинуть на повсякденне життя українців.

Конституція України визначає, що людина, її життя і здоров’я є найвищою соціальною цінністю. Встановлені Конституцією України права громадян є нормами прямої дії. Створення умов для повної та всебічної реалізації цих прав покладається на державу. У разі відсутності відповідних правових норм, якими відповідно реалізуються права громадян матиме місце масове грубе порушення конституційних прав людини. Запобігання порушенню конституційних прав і свобод людини і громадянина, недопущення виникнення загрози життю і здоров’ю людини є одним з основних завдань держави.

Три роки триває війна в Україні. При цьому забезпечення цивільного захисту, техногенної й пожежної безпеки, як складових частин національної безпеки України є однією із головних функцій держави щодо захисту життя та здоров’я людей під час воєнних дій (в особливий період) та у мирний час. Однак за даними Управління Верховного Комісара ООН з прав людини від ракетних атак та ударів безпілотниками в України вже загинуло майже 9 тисяч мирних громадян та зазнало травм майже 15 тисяч людей. При цьому існують не поодинокі випадки, коли не зважаючи на широкий розголос та постійні перевірки, про які звітують чиновники, питання наявності укриттів, їх доступності та належного стану досі є дуже актуальним та вельми важливим.

Аби якось розрадити ситуацію у 2024 році Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України у  Telegram запустило чат-бот для скарг на закриті укриття. Називається він Open Shelter Bot. Приводом для його створення саме й стали скарги громадян на зачинені двері в сховищах під час масованих ракетних атак. Саме тому зазначене відомство вирішило створити єдиний простір для збору звернень. Щоб реагувати на кричущі випадки та питати за це з відповідальних осіб. Все діє дуже просто — ви заповнюєте бот і протягом 1 хвилин  в Telegram до міністерства приходить сповіщення, яке одразу береться в роботу.

Однак ще з середини 2023 року у Верховній Раді України очікував свого часу законопроєкт, який нарешті 9 січня 2025 року став законом. Набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», який вводить конкретні механізми контролю за станом захисних споруд та встановлює відповідальність за порушення вимог щодо їхнього утримання.

Зміни передбачають нову статтю 175³ Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює відповідальність за неналежне утримання захисних споруд. Згідно з цією статтею, порушення законодавчих вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів цивільного захисту тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить від 3400 до 8500 гривень. У разі повторного порушення штраф зростає до 500–1000 неоподатковуваних мінімумів, або від 8500 до 17000 гривень.

Додатково змінено статтю 185¹⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тепер охоплює випадки створення перешкод у діяльності посадових осіб, уповноважених реалізовувати державну політику у сфері цивільного захисту. Такі дії, наприклад, заважання перевіркам чи блокування доступу до об’єктів захисних споруд, караються штрафом у розмірі від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 6800 до 13600 гривень. Якщо порушення повторюється протягом року, штраф збільшується до 500–1000 неоподатковуваних мінімумів, або від 8500 до 17000 гривень. При цьому розгляд справ про порушення нових норм закону покладається на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Вона отримує розширені повноваження у сфері контролю за станом захисних споруд, включаючи проведення перевірок і застосування санкцій до порушників.

Одна з ключових новацій стосується Кримінального кодексу України, який доповнено статтею 270². Відтепер порушення законодавчих норм щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, які призводять до загибелі людей або інших тяжких наслідків, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Цей закон, що набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, має на меті не лише посилення відповідальності, але й стимулювання належного утримання захисних споруд, які є важливими елементами безпеки у разі надзвичайних ситуацій.

Водночас громадянам наголошують на важливості пильності. У випадках, коли укриття під час повітряної тривоги залишаються зачиненими або перебувають у стані, що не дозволяє їх використовувати за призначенням, ми радимо негайно звертатися до поліції.

Водночас є ще одна новина, яка має відношення як до тих осіб, які працюють на державній службі, так й для тих, хто надалі має намір обійняти державні посади. Кабінет Міністрів України на засіданні 24 грудня 2024 року ухвалив важливе рішення, яке має безпосереднє відношення до осіб, які працюють на державній службі, або тих, хто планує обійняти державні посади у майбутньому. Відповідно до цього рішення затверджено перелік посад, для зайняття яких кандидати зобов’язані володіти англійською мовою. Таке нововведення є логічним продовженням реалізації положень Закону України «Про застосування англійської мови в Україні», ухваленого 4 червня 2024 року.

Закон встановлює чіткі вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на державні посади, зокрема такі категорії, як державна служба категорії «А», «Б» та «В». Вимога поширюється також на голів місцевих державних адміністрацій, їхніх заступників, військовослужбовців офіцерського, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом. Крім того, знання англійської є обов’язковим для поліцейських середнього і вищого складу, начальницького складу інших правоохоронних органів, посадовців служби цивільного захисту, прокурорів, а також для працівників митних і податкових органів.

Нововведення стосується й керівників державних підприємств, наукових установ, закладів вищої освіти, а також членів виконавчих органів, наглядових рад та інших посадових осіб підприємств, у яких частка державної власності перевищує 50%. Вимога щодо володіння англійською або іншою іноземною мовою може також встановлюватися до осіб, які претендують на посади в органах місцевого самоврядування, якщо їхні обов’язки передбачають виконання функцій з міжнародного співробітництва.

Як бачимо, даний перелік правових нововведень є дуже розгалуженим, тепер вимога щодо знання англійської мови охоплює не лише найвищі рівні державного управління, але й численні посади у правоохоронних органах, службі цивільного захисту та інших державних інституціях.

На прикладі Національної поліції можна побачити, наскільки деталізованими стали ці вимоги. Знання англійської тепер необхідне для начальників, їхніх заступників та першого заступника, а також для керівників управлінь, відділів, секторів та навіть інспекторів підрозділів міжнародного поліцейського співробітництва. Аналогічна ситуація склалася в Державному бюро розслідувань та Національному антикорупційному бюро, де вимоги поширюються на керівників і детективів, включаючи спеціалістів із цифрової криміналістики та розслідувань у сфері фінансових злочинів.

Державна служба з надзвичайних ситуацій також отримала чітко окреслений список посад, для яких знання англійської є обов’язковим. Це стосується керівників департаментів, управлінь, відділів, центрів, загонів і служб. Окрім того, такі посади, як юрисконсульт, психологи, оперативні чергові та навіть диспетчери тепер підпадають під дію цієї вимоги. Всі ці зміни продиктовані прагненням інтегрувати Україну у світову спільноту, зробити роботу державних установ більш відкритою для міжнародної співпраці та підвищити професійний рівень українських посадовців.

Втім, розмах цих нововведень викликає і певні дискусії. Перелік посад настільки великий, тому виглядає так, що знання англійської мови можуть не знадобитися хіба що працівникам найнижчих посад, таких як прибиральниці. Але навіть у цьому випадку вимоги, ймовірно, залежатимуть від специфіки установи та її міжнародного співробітництва.

Прийняття цієї постанови є частиною великої реформи, спрямованої на підвищення рівня професійності державних службовців і забезпечення відповідності України міжнародним стандартам. Знання англійської мови відкриває можливості для доступу до глобальних практик, участі в міжнародних програмах і залучення іноземних інвестицій.

Висновок із цієї ситуації очевидний: англійська мова стає не просто перевагою, а важливою умовою для кар’єрного розвитку у державному секторі. Тож кожен, хто мріє про перспективну посаду, вже сьогодні має зробити вивчення англійської одним із своїх пріоритетів. Це стосується не лише теперішніх посадовців, але й тих, хто планує стати частиною державної служби в майбутньому. Подбайте про своє майбутнє та майбутнє своїх дітей заздалегідь, адже знання англійської мови тепер є ключем до успіху у сучасному глобалізованому світі.