24 лютого 2022 року ніхто навіть в самому жахливому сні не міг собі уявити, що воєнні дії на території України триватимуть так довго. Наразі вже третій рік країна живе в умовах невизначеності, активних бойових дій, окупації територій та інших жахіттях, які повною мірою супроводжують війни. Але навіть зараз ніхто не може сказати, коли закінчаться воєнні дії – буде це через кілька місяців, чи декілька років. Вже навіть ніхто не береться прогнозувати це офіційно, як свого часу це робили відомі особи, зазначаючи про “два-три тижні”.
Багато хто з українців не сплачує комунальні послуги, сподіваючись всі питання вирішити після закінчення бойових дій. Наслідки такого рішення прокоментували юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” на прохання ІА “ФАКТ”.
Саме на початку воєнних дій, розуміючи усю розгубленість та невизначеність, Кабінет Міністрів України постановою №206 встановив, що з 5 березня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в України було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.
Це рішення було цілком справедливим та гарантувало населенню хоча б яке розуміння поточної ситуації, коли в деяких регіонах країни громадяни не знали, чи залишатись вдома, чи евакуюватись за кордон, чи взагалі виїжджати за межі країни. Розуміємо, що дана постанова, мабуть також приймалась виходячи з терміну продовження воєнних дій “два-три тижні”. Однак минуло два роки і пішов третій. Воєнні дії не тільки не припинялись, але й на деяких територіях набирали обертів. Своєю чергою зростали й борги за комунальні послуги населення. І якщо наявність боргів десь в Херсонській чи Донецькій області була цілком логічна та обґрунтована, то несплата за комунальні послуги в інших регіонах країни стала неприємним сюрпризом для влади. Населення на територіях, які живуть цілком мирним життям, також перестало сплачувати за комунальні послуги. При цьому навантаження громадянами на деякі території навпаки зросло – вартість оренди житла у Львові чи Закарпатській області побила усі рекорди.
27 квітня 2023 року до цієї постанови додали нове правило, яким було встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо). При цьому, як бачимо, було заборонено стягнення заборгованості, а не нарахування.
Однак 29 грудня 2023 року своєю постановою № 1405 Кабінет Міністрів скасував заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг споживачам, які мають борги. Мораторій на відключення зберігається лише для жителів територій, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих територій. Також заборонено припиняти надання послуг, якщо будинок споживача постраждав від воєнних дій, але про це потрібно повідомити постачальника. Згідно з постановою № 1405, якщо споживач не проживає за своєю адресою більше 30 днів, він може подати заяву та документи, що підтверджують це, до постачальника послуг. Це можуть бути довідки з місць тимчасового проживання, роботи, навчання, лікування, військової служби або відбування покарання. У такому випадку рахунки виставлятися не будуть.
Таким чином, у випадку несплати за житлово-комунальні послуги, постачальники цих послуг можуть нарахувати та стягнути штрафи, пені, інфляційні нарахування та відсотки на заборгованість, яка виникла через несвоєчасну або неповну оплату всім особам, за винятком визначених у постанові КМУ.
За даними відомого сайту deepstatemap наразі під окупацією перебуває майже 19% території України, значна кількість територій є прифронтовими, або знаходяться в безпосередній близькості від кордону з РФ, а тому постійно обстрілюються та є неприродними для проживання. При цьому в частині нарахування та стягнення боргів за житлово-комунальні послуги для більшої частини громадян країни наразі нічого не змінилось, не зважаючи ні на продовження дії воєнного стану, ні на мобілізаційні процеси, ні на труднощі ведення бізнесу, ні на інші економічні процеси, що відбуваються в країни.
При цьому, як зазначають експерти, найбільш в повному обсязі за комунальні послуги сплачують ті домогосподарства, які отримують від держави субсидію, а от же пройшли перевірку та є дійсно верствами населення, які потребують державної допомоги. При цьому борги зростають саме у тих, хто не є отримувачем субсидії, а от же для держави входять в категорію платоспроможного населення. Деякі громадяни зазначають, що у них не сплачує за комунальні послуги майже цілий багатоквартирний будинок – люди чекають, що ж буде відбуватись надалі: місто окупують чи ні, є ризики влучання ракети або взагалі закінчиться війна та держава спише борги. Такий підхід до платіжної дисципліни розхолоджує навіть найбільш вмотивованих, адже в нас, як ніде вкорінена думка: “Чим я гірший за сусіда?”. Втім, як зазначає східна народна мудрість: “Кожен баран буде висіти за свою ногу”.
Отже вивчивши уважно норми постанови №206, в тому випадку, якщо ви жодним чином не підпадаєте під зазначені у ній випадки, потрібно пам’ятати наступне: опція припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг є досить дієвим важелем, яким користуються комунальні служби, навіть не чекаючи, коли збереться велика сума боргу – його легше попередити ніж стягнути потім. А тому обрізання газової труби в приватному будинку стає досить зрозумілою катастрофою з урахуванням того, що газ в цьому випадку використовується не тільки для приготування їжі, але й для опалення, й підігріву води.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлено у три роки. Це означає, що стягнути заборгованість по комунальним послугам можливо тільки за останні 36 місяців. Стягнення за більш тривалий термін можливо тільки за умови вагомого обґрунтування пропуску строку позовної давності зі сторони комунальних служб.
На практиці ми вже неодноразово стикались з тим, що комунальним службам продовжували строк позовної давності за період дії епідемії короновірусу та стягнення відповідно йшло не за останні 3 роки, а останні 4-5 років. Яке саме рішення прийме суддя та яке обґрунтування позовної заяви подасть представник комунальної служби передбачити неможливо.
Вже після набрання рішенням суду чинності, настає найбільш болючий етап у стягненні заборгованості – стадія виконавчого провадження, коли саме вже виконавець (державний або приватний) береться до справи та здійснює стягнення з того майна чи коштів, які знайде у боржника. Головне ж питання, яке хвилює усіх – а чи будуть за комунальні борги відбирати нерухомість?
Звернення стягнення на житло здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник. Законом встановлено, що у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (зараз 160 000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.
Однак, якщо сума заборгованості за одним виконавчим провадженням або за сумою декількох виконавчих проваджень перевищить 160 000 грн, то навіть єдине житло, яке є у власності боржника підлягає арешту та реалізації з аукціонних торгів.
Чи легко, чи ні назбирати боргів на 160 тисяч гривен, кожен повинен вирішувати для себе сам, з урахуванням постійно зростаючої вартості комунальних послуг, площі нерухомості, за яку нараховується сплата, наявності інших виконавчих проваджень, навіть не пов’язаних з комунальними боргами (наприклад, накладення адміністративного штрафу за порушення вимог мобілізаційного законодавства), та інших обставин.
Тому необхідно пам’ятати, що виконавче провадження може бути відкрите на підставі:
- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень,
- судового наказу;
- ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
- виконавчих написів нотаріусів;
- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
- постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
Саме на підставі зазначених документів у громадянина можуть відібрати майно, включаючи й нерухомість. Якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень, навіть за різними виконавчими документами, про стягнення коштів з одного боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.
Зазначаємо, що вартість нерухомості, яка виставляється на аукціон, є набагато нижчою від дійсної ринкової вартості не тому, що це буде аукціон й вартість буде зростати. Навпаки, ніхто не хоче за дорого придбати нерухомість з поганою історією та кармою. Плюс виконавцеві потрібно коштом даної нерухомості покрити витрати на виконавче провадження, проведення самих аукціонних торгів. А тому розраховувати на те, що продадуть нерухомість та на цьому усе завершиться, також не варто.
Якщо після реалізації навіть єдиної житлової нерухомості у боржника ще залишиться якась сума боргу, її ніхто не простить та не подарує. Цей хвіст так і залишиться або поки не буде погашений борг з інших джерел, наприклад з заробітної плати, або поки він не буде визнаний, так би мовити, “безнадійною заборгованістю” та не буде прощений за спливом часу, але не це потрібно трохи більш ніж три роки.
