Юридична пастка соцмереж: коли лайк може обернутися штрафами

Чи замислювалися ви, що за необережний коментар у соцмережах можна отримати не лише лайки, а й серйозні юридичні наслідки? Сьогодні соціальні мережі — це не просто платформи для спілкування. Тут кожен пост, кожен лайк і коментар може стати причиною штрафу або навіть адміністративної чи кримінальної відповідальності. Закон дедалі більше стежить за тим, що ми говоримо онлайн, і незнання правил не звільняє від покарання.

Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментували, коли і за що можна отримати штраф, і які дії в мережі краще уникати, щоб не потрапити у халепу.

Різноманітні месенджери як і мережа Інтернет глибоко увійшли у життя кожного громадянина й не тільки нашої країни. Дані засоби дають безмежність в спілкуванні, стираючи кордони, а іноді й умовності. Можна сказати, що вони замінили собою телебачення – саме з них більшість дізнається новини, обговорює нагальні питання. Вайбер, Телеграм чи Вотсап єднає людей, роблячи спілкування швидким, зручним, емоційним. Але занурюючись у океан спілкування люди іноді забувають про те, що мають не тільки права, але й обов’язки.

Пенсіонерка, яка лає сьогоденну владу та ностальгує про часи своєї молодості в країні з 15 республік у постах на Фейсбуці, сусідка, яка нецензурно ображає іншу сусідку в  будинковому чаті за розсипані гілки з новорічної ялинки по всьому під’їзду, чоловік, який надсилає дівчині відео свого статевого органа в особистому чаті в Телеграмі – це досить буденні ситуації які мають доволі масовий характер. Але мало хто замислюється, що за подібні моменти може настати відповідальність й іноді зовсім не символічна.

Існують визначені правові норми, які регулюють ту чи іншу ситуацію. Однак головне, про що необхідно зазначити – в певних випадках за окремі види спілкування в месенджерах чи мережі Інтернет може наступити адміністративна і кримінальна відповідальність.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є ряд відповідних статей, а саме:

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Стаття 173^-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Слід зазначити, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Крім того, діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлений на рівні 17 грн. Саме ця сума використовується для призначення штрафів. Тобто як адміністративне покарання, може бути призначено 200 неоподаткованих мінімумів. Це складає 3400 грн.

22 травня 2024 року Верховна Рада України прийняла закон, яким внесла зміни до КУпАП, доповнивши його наступними статтями, які наберуть чинність через шість місяців від дати офіційної публікації.

Стаття 173^-6. Вчинення насильства за ознакою статі  

Вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Стаття 173^-7. Сексуальне домагання

Сексуальне домагання, тобто умисне вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла), у тому числі з використанням електронних комунікацій, – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення стосовно особи, яка перебуває у матеріальній, службовій чи іншій залежності від правопорушника, -тягнуть за собою накладення штрафу від ста шістдесяти до двохсот вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Необхідно пам’ятати, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24^-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями  173, 173^-4,  цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24^-1 цього Кодексу.

Водночас стаття 24¹  передбачає, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Що стосується кримінальної відповідальності, то Кримінальний Кодекс України (КК України) містить безліч статей, за якими може настати відповідальність через дії у месенджерах або мережі Інтернет. Ось лише деякі  з них:

• 120 – Доведення до самогубства;
• 109 – Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
• 110 – Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
• 111 – Державна зрада;
• 114¹ – Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань
• 161 – Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками;
• 258² – Публічні заклики до вчинення терористичного акту;
• 295 – Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку;
• 436 – Пропаганда війни;
• 436¹ – Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;
• 111¹ – Колабораційна діяльність
• 114 ² – Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану
• 436² – Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників
• 435¹ – Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю.

Нагадаємо, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

У судовій практиці вже є наступні прецеденти, про які ми хочемо нагадати:

• було засуджено громадянина України, який в персональному листуванні попередив знайомого про ТЦК,
• від 24.02.2022 року до кінця жовтня 2024 року засуджено 57 українців за повідомлення в Viber та Telegram про місця розташування ТЦК;
• троє осіб потрапили під суд через те, що публікували відео в TikTok і Youtube про місця розташування ТЦК;
• жінка була засуджена за те, що написала чоловікові у Вайбері образливе повідомлення, яке містило нецензурні вирази. Дане повідомлення зі слів чоловіка побачив не тільки він, але й інші особи, які перебували поряд, що суттєво зачепило його гідність;
• місцевий мешканець Івано-Франківської області був засуджений за виправдовування збройної агресії Росії. Його у 2023 році кіберфахівці СБУ викрили на поширенні проросійської пропаганди в соціальних мережах. Правоохоронцями було зазначено, що чоловік активно поширював у фейсбуку агітаційні матеріали з тіктоку, використовуючи гештеги #ZOV, #россия, #запутина, а також розповсюджував контент, пов’язаний з ПВК “Вагнер”. Під час проведення слідчих дій у його мобільному пристрої виявили листування з проросійськими повідомленнями, зокрема: “Привет с Донбасса, брат”, “Удачи вам, братья. Слава России”.
• У Київі охоронця ЖК “Софіївський квартал” засудили на п’ять років за те, що у телеграм-чаті будинку, де мешкає понад 800 осіб, він щонайменше п’ять разів публікував повідомлення, попереджаючи мешканців свого будинку про прихід співробітників ТЦК та СП. Дії кваліфікували як перешкоджання законної діяльності ЗСУ.
• Черкащанка була засуджена за те, що під час обговорення посту у фейсбуці про необхідність надання допомоги ЗСУ, жінка негативно висловлювалася щодо такої допомоги, неодноразово розміщувала нецензурні коментарі на адресу ЗСУ. Під час особистого спілкування у менеджері жінка написала українському військовому образливі, лайливі та принизливі за змістом слова.

Як бачимо, порушити закон набагато легше, ніж це  здається. Іноді особа, публікуючи той чи інший допис, навіть не замислюється, що вчиняє адміністративне або кримінальне правопорушення. Тому, як кажуть, “Сім разів відміряй – один раз відріж”, тому в спілкуванні також – сім разів слід подумати, перш ніж щось написати, бо те, що “написане пером, того не витягнеш волом”.