Витік телефонних розмов між спецпредставником адміністрації США Стівом Віткоффом і радником президента РФ Юрієм Ушаковим став одним із найгучніших дипломатичних скандалів осені 2025 року. Опубліковані Bloomberg транскрипти показали не просто технічні консультації, а фактичне обговорення того, як Москва має “упакувати” свої вимоги до мирної угоди так, щоб вона була прийнятною для Білого дому. На тлі руху Вашингтона до власного «мирного плану» ці стенограми оголили приховану динаміку контактів між США та Росією та поставили під питання, чиї інтереси насправді закладаються в основу майбутніх домовленостей щодо України.
Хронологія подій: як формувався один із головних скандалів осені 2025 року
Інавгурація Трампа: перші ознаки неформальних контактів
Після інавгурації Дональда Трампа дипломатична активність його оточення щодо війни в Україні почала помітно зростати. У Вашингтоні заговорили про «новий підхід» до врегулювання — менш публічний, більш транзакційний, орієнтований на прямі канали з Кремлем. Саме у другій половині вересня, за даними джерел у кількох медіа, між Москвою та командою Трампа значно активізувалися неофіційні контакти, де фігурувало ім’я Стіва Віткоффа – бізнесмена і давнього союзника Трампа, якому відвели роль спецпосланця.
10–12 жовтня – підготовчі дзвінки між Кремлем та «новими переговірниками»
У цей період відбулися кілька закритих консультацій між радником Путіна Юрієм Ушаковим та представниками російських дипломатичних структур. За даними Bloomberg, тоді ж обговорювалася ідея “28-пунктового документа”, який мав би стати основою майбутньої мирної формули, вигідної Москві. Саме тоді з’являється теза про потребу “тонко налаштованої комунікації” з Вашингтоном.
14 жовтня – ключовий дзвінок Віткоффа та Ушакова
Цього дня, як зафіксовано у злитому транскрипті, Стів Віткофф і Юрій Ушаков провели розмову, що стала центральним елементом скандалу. Віткофф фактично надавав поради щодо того, як Кремлю варто будувати публічні сигнали для впливу на позицію Трампа. Серед іншого він рекомендував Путіну “привітати Трампа з досягненням перемир’я в Газі” – крок, який мав би створити атмосферу “обопільної відповідальності за стабільність” і, відповідно, підштовхнути Білого дому до конструктивнішої реакції на російські пропозиції.
Ця розмова стала відправною точкою пізніших звинувачень у тому, що США й Росія ведуть неформальні переговори поза дипломатичними рамками та без залучення України.
15–18 жовтня – внутрішні обговорення в Москві
Після дзвінка Віткоффа Ушаков проводить серію консультацій з Костянтином Дмитрієвим та іншими радниками. За змістом злитих матеріалів, російська сторона оцінює поради Віткоффа як сигнал про готовність Вашингтона до “гнучкішого” діалогу. Обговорюється, як саме адаптувати внутрішні тези до формату, придатного для американської політичної сцени.
Кінець жовтня – перше публічне підтвердження контактів
У Кремлі побічно визнають, що контакти з представниками адміністрації Трампа відбуваються, але подають їх як “технічні консультації”. У Вашингтоні ж уникають прямої відповіді, натомість наголошуючи на тому, що “всі дипломатичні канали залишаються відкритими”. Це створює передумову для уваги медіа та розслідувань.
4 листопада – Bloomberg публікує перші дані про 28 пунктів
У статті агенції з’являється інформація про існування документа, що міг бути розроблений або за участі РФ, або з урахуванням російських пропозицій. З’являються перші коментарі експертів про те, що зміст пунктів містить “суттєві ризики для безпеки України”.
6 листопада – поява транскриптів розмов
Bloomberg публікує відредаговані стенограми двох розмов:
Віткофф – Ушаков (14 жовтня)
Ушаков – Дмитрієв (наступні дні)
У розмовах фігурують формулювання, що свідчать про неформальні консультації щодо комунікаційної стратегії Кремля. Після цього новина отримує широкий розголос, з’являються заяви політиків США та Європи, а також реакції українських інституцій.
7–10 листопада – хвиля офіційних реакцій
Білий дім заявляє, що розмови “не відображають офіційної позиції США”, але не спростовує їхньої автентичності.
Москва звинувачує Bloomberg у «фальсифікаціях», водночас визнаючи частину деталей як “перекручених”.
Київ наголошує, що Україна не була поінформована про ці контакти і що такі дії “підривають довіру до переговорного процесу”.
ЄС попереджає, що будь-які двосторонні домовленості США та РФ, що не враховують українських позицій, будуть розглядатися як загроза європейській безпеці.
Середина листопада – внутрішньополітичні наслідки в США
У Конгресі починаються дискусії щодо ролі Віткоффа та того, чи мав він формальний мандат на такі переговори. Деякі сенатори-республіканці називають витік “перебільшеним”, тоді як демократи говорять про необхідність розслідування. З’являються перші заяви про те, що “мирний план Трампа” може містити ряд положень, які фактично повторюють російські тези.
Кінець листопада – загострення міжнародної дискусії
Витік стає ключовою темою у відносинах між США, ЄС і Україною. Питання про те, як саме формувався 28-пунктовий документ, хто вплинув на його риторику, та чи була Україна залучена до консультацій, стає центральним у дипломатичних переговорах. Європейські лідери попереджають, що будь-яка формула миру, розроблена без Києва, приречена на провал.
Білий дім дистанціюється
Білий дім не став ставити під сумнів автентичність оприлюдненої стенограми, натомість зосередившись на захисті свого спецпосланця. Директор з комунікацій Білого дому Стівен Чунг наголосив, що витік підтверджує активну дипломатичну роботу Віткоффа:
“Ця історія доводить одне: спеціальний посланник Віткофф майже щодня спілкується з офіційними особами як у Росії, так і в Україні, щоб досягти миру, і це саме те, для чого його призначив президент Трамп”.
Сам Трамп охарактеризував підхід Віткоффа як звичну переговорну практику, заявивши журналістам на борту Air Force One:
“Він має продати це Україні. Він має продати Україну Росії… Ось що робить укладач угод”.
Як зазначає The Guardian, Вашингтон у розпал закулісних консультацій наполягав, щоб Київ погодився використовувати запропоновану рамкову угоду як відправну точку для припинення майже чотирирічної війни. Проте українська сторона послідовно відкидала будь-які варіанти, що передбачають легітимізацію російського контролю над окупованими територіями чи обмеження оборонних можливостей України – саме ці вимоги називали неприйнятними з огляду на національну безпеку та майбутню переговорну позицію.
Контакти між Стівом Віткоффом та Юрієм Ушаковим відбувалися в момент, коли риторика Дональда Трампа щодо Кремля ставала помітно жорсткішою. The Guardian звертає увагу, що саме того дня, коли відбулася розмова між спецпосланником і радником Путіна, президент США публічно висловив розчарування небажанням Москви рухатися до припинення бойових дій. “Я не знаю, чому він продовжує цю війну. Він просто не хоче припиняти цю війну. І я думаю, що це виставляє його в дуже погане становище”, – сказав Трамп, демонструючи спробу дистанціюватися від затягування війни російським керівництвом.
Конгрес іде в наступ
Опублікований витік телефонних розмов спецпосланника США Стівена Віткоффа з радником президента РФ Юрієм Ушаковим викликав різку реакцію американських законодавців та експертів. У Конгресі США послідовно звучать заклики до звільнення Віткоффа, а його дії охарактеризовані як неприпустимі та такі, що потенційно шкодять національним інтересам.
Республіканець Дон Бейкон заявив, що зміст розмов свідчить про надмірну орієнтацію Віткоффа на позицію Москви. За його словами, “йому не можна довіряти ведення цих переговорів. Хіба російський платний агент зробить менше, ніж він? Його слід звільнити”.
Член Палати представників Тед Лю назвав дії Віткоффа неприйнятними і прямо закликав до звільнення: “Справжній зрадник. Стів Віткофф має працювати на Сполучені Штати, а не на Росію“.
Ще більш жорстку оцінку дав республіканець Ден Бейкон, який прямо назвав Віткоффа російським агентом і вимагав його усунення:
“Для тих, хто виступає проти російського вторгнення… очевидно, що Віткофф повністю підтримує росіян… Хіба російський платний агент зробив би менше, ніж він? Його слід звільнити”.
Республіканець Браян Фіцпатрік звернув увагу на системний характер проблеми, пов’язаної з “таємними зустрічами та побічними шоу”, і закликав дозволити державному секретарю Марко Рубіо виконувати свої обов’язки “чесно та об’єктивно”:
“Це одна з багатьох причин, чому ці безглузді побічні шоу та таємні зустрічі мають припинитися. Дозвольте державному секретарю Марко Рубіо виконувати свою роботу чесно та об’єктивно”.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфолл також висловив “шок” через ситуацію, наголошуючи, що американські чиновники мають відстоювати виключно інтереси США, а не “підбурювачів війни”.
Аналітики підкреслюють, що витік розмов Віткоффа не лише викликав політичний резонанс, а й оголив глибокий розкол у американському істеблішменті. З одного боку, стоїть фракція на чолі з сенатором Марко Рубіо, яка наполягає на чіткій та послідовній підтримці України і контролі над будь-якими контактами з Кремлем. З іншого – група, пов’язана з Венсом і частиною апарату Держдепу, демонструє більш гнучкий або компромісний підхід до прямого діалогу з Москвою, який включає неформальні контакти спецпосланців. Цей внутрішній конфлікт у Вашингтоні додатково ускладнює дипломатичний процес і підвищує ризики для зовнішньої політики США, а також для українського треку переговорів.
Віткофф збирається до Москви
Тим часом у Кремлі підтвердили, що запланований візит спецпосланця США Стіва Віткоффа до Москви відбудеться. Радник президента РФ Юрій Ушаков заявив державному телебаченню, що досягнуто “попередньої домовленості” про його приїзд наступного тижня. За інформацією кореспондента державного телебачення Павла Сарубіна, до Москви прибудуть Віткофф та кілька інших американських чиновників, залучених до “українських справ”. Раніше Дональд Трамп повідомляв, що Віткофф «ймовірно» проведе переговори з Путіним у Москві. Водночас заступник міністра оборони США Деніел Дрісколл веде консультації з українською стороною.
