Вступ під час тривог і технічних збоїв: омбудсман пропонує переглянути правила НМТ для випускників воєнного часу
Українські випускники складають вступні іспити в умовах, які суттєво відрізняються від звичайної освітньої реальності. Для частини абітурієнтів день тестування означає не лише роботу за комп’ютером і боротьбу з хвилюванням, а й очікування в укриттях, перервані сесії, виснаження після багатогодинних тривог, технічні проблеми та нерівні умови між регіонами. В цій ситуації Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Кабінету Міністрів і Міністерства освіти і науки з пропозицією переглянути умови вступної кампанії 2026 року, зокрема знизити мінімальний конкурсний бал Національного мультипредметного тесту.
Омбудсман вказав на умови, в яких випускники складають НМТ
Дмитро Лубінець повідомив, що підставою для звернення стали скарги абітурієнтів і їхніх родин щодо організації тестування. За червень 2026 року до омбудсмана надійшла 21 скарга, пов’язана з проблемами під час складання НМТ. Серед основних труднощів названо тривалі повітряні тривоги, перебування дітей в укриттях, технічні збої та відсутність дієвого механізму оскарження некоректних тестових завдань.
Особливо показовою стала ситуація в Одесі, де через повітряні тривоги абітурієнти провели в екзаменаційному центрі понад 13 годин. Для випускників, які й без того складають тест після років дистанційного або змішаного навчання, така тривалість іспитового дня створює додаткове фізичне й психологічне навантаження.
Чому пропонується знизити конкурсний бал
Пропозиція зменшити мінімальний конкурсний бал НМТ пов’язана з тим, що учасники тестування перебувають у нерівних умовах залежно від регіону, безпекової ситуації та організації роботи екзаменаційних центрів. Частина дітей складає тест у відносно стабільних умовах, тоді як інші змушені переривати роботу через тривоги, спускатися в укриття, чекати відновлення сесії та повертатися до завдань після тривалої паузи.
Омбудсман вважає, що держава має врахувати ці обставини під час вступної кампанії, оскільки результат тесту в умовах війни може залежати не лише від знань випускника, а й від технічної готовності пункту тестування, наявності укриття та тривалості повітряних тривог у день іспиту.
Проблема укриттів залишається нерівномірною
За даними моніторингу, лише третина обласних центрів тестування працює безпосередньо в укриттях. У Сумській та Харківській областях таких центрів 100%, у Миколаївській, Чернігівській та Черкаській областях — близько 90%, у Київській області — 70%, у Рівненській — 50%.
Такі показники означають, що безпекові умови для абітурієнтів відрізняються залежно від місця складання НМТ. Якщо центр не працює в укритті, кожна повітряна тривога перериває тестування, збільшує тривалість перебування дитини в пункті іспиту та впливає на концентрацію.
Повернення апеляції
Окрім перегляду конкурсного бала, омбудсман пропонує повернути право на апеляцію щодо некоректних тестових завдань. Також він наполягає на публікації тестів і правильних відповідей після завершення НМТ.
Такий механізм потрібен для того, щоб учасники тестування могли перевірити коректність завдань і мали реальну можливість оскаржити помилки. За відсутності апеляції абітурієнт фактично не має інструменту захисту, якщо вважає, що завдання було сформульоване неправильно або містило неточність.
Окреме питання — діти в місцях несвободи
Дмитро Лубінець також звернув увагу на дітей, які перебувають у місцях несвободи та мають право на здобуття вищої освіти. За його словами, уже зафіксовано порушення прав шести дітей у СІЗО, де адміністрація не забезпечила їм можливість скласти тестування.
Загалом в Україні у таких установах перебувають 152 дитини, які мають право продовжити освіту. Омбудсман просить уряд і МОН врегулювати порядок складання НМТ для цієї категорії вступників, щоб перебування в установі не позбавляло дитину доступу до вступної кампанії.
Що показали перевірки шкільних укриттів
Питання безпеки під час навчання та іспитів Лубінець пов’язує з ширшою проблемою освітньої інфраструктури. У 2025 році його команда провела 138 моніторингових візитів до шкіл, які засвідчили, що значна частина укриттів не відповідає вимогам або відсутня.
Для дітей, які навчаються під час війни, це означає постійний ризик переривання освітнього процесу. Така ситуація впливає не лише на щоденне навчання, а й на підготовку до вступу, результати тестування та рівність доступу до вищої освіти.
Дмитро Лубінець наголосив, що організація вступної кампанії має враховувати реальні умови, у яких перебувають українські випускники.
“Право на освіту не може залежати від технічних збоїв чи неналежної організації. Держава повинна адаптувати систему освіти до умов війни”, — заявив Лубінець.
Його звернення до Кабміну та МОН стосується трьох ключових рішень: зниження мінімального конкурсного бала НМТ, повернення апеляції на некоректні завдання та врегулювання складання тесту для дітей у місцях несвободи. Усі ці пропозиції пов’язані з тим, що вступна кампанія проходить у країні, де випускники складають іспити під час війни, а тому потребують умов, які не поглиблюватимуть нерівність між ними.
